Рішення № 70966309, 08.12.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ ДОДАТКОВЕ/

Справа № 643/7495/16-ц

Провадження № 2/643/566/17

08.12.2017

08 грудня 2017 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30.10.2017 позовні вимоги задоволено та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» за кредитним договором № 625/08 від 11.04.2008 в розмірі 3146812,67грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки – двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 зі всіма об’єктами, функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 45кв.м., у зв’язку з уточненням при поточній інвентаризації житловою площею 26,1кв.м., до такого уточнення житлова площа складала 27,0кв.м., яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 11.04.2008, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 за р.№ 1097, шляхом його продажу ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» з наданням ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договори купівлі-продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки ( в тому числі витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмету іпотеки у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб’єктами всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі-продажу предмету іпотеки: звертатися до суб’єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на предмет іпотеки – двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 зі всіма об’єктами, функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 45кв.м., у зв’язку з уточненням при поточній інвентаризації житловою площею 26,1кв.м., до такого уточнення житлова площа складала 27,0кв.м., за набувачем (покупцем) отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки про склад сім’ї іпотекодавця, копії будинкових книг, технічну документацію; стягнуто судові витрати.

Рішення законної сили не набрало.

Вивчивши матеріали справи, вбачається, що суд при постановлені судового рішення з технічних причин не вирішив вимоги заяви про уточнення позовних вимог в частині способу стягнення на предмет іпотеки, а саме, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» за кредитним договором № 625/08 від 11.04.2008 в розмірі 3146812,67грн. звернути стягнення на належний ОСОБА_2 предмет іпотеки – двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 зі всіма об’єктами, функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 45кв.м., у зв’язку з уточненням при поточній інвентаризації житловою площею 26,1кв.м., до такого уточнення житлова площа складала 27,0кв.м., яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 11.04.2008, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 за р.№ 1097, шляхом визнання права власності за ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1».

Відповідно до правил п.1) ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони надавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Обґрунтовуючи уточнені вимоги позивач посилається на те, що виходячи із норм ст.ст. 36,37 ЗУ «Про іпотеку», умовами іпотечного договору, чинним законодавством не виключається можливість звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за рішенням суду.

Представник позивача надав до суду заяву про слухання справи за його відсутністю, вимоги позову підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання на з’явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи належним чином, заяв про поважні причини своєї відсутності з наданням документально підтверджених доказів або заяв про розгляд справи у відсутності відповідача до суду не надійшло, тому суд зі згодою позивача, розглядає справу у відсутності відповідача, постановляючи заочне рішення, що не суперечить правилам ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши доводи уточнених вимог, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає уточнену позовну виомгув такою, що задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 7.2 іпотечного договору від 11.04.2008, укладеного між банком та ОСОБА_2 передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язання за кредитним договором в порядку, встановленому статтею 37 ЗУ «Про іпотеку» та умовами цього договору; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку встановленому статтею 38 ЗУ «Про іпотеку» та умовами цього договору.

Відповідно до п. 7.3 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.2.

Із змісту іпотечного договору також вбачається, що за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку: шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до викладених нижче умов.

У випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець цим договором іпотеки підтверджує свою згоду на передачу у власність іпотекодержателю предмета іпотеки. При цьому ціною придбання у власність предмета іпотеки є сума заборгованості позичальника перед Іпотекодержателем за кредитним договором на дату прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про придбання предмета іпотеки у власність. Іпотекодержатель також має право на свій розсуд зазначити у своєму односторонньому рішенні про придбання предмета іпотеки у власність вартість предмета іпотеки, визначеної на підставі здійсненої на його замовлення експертної оцінки предмета іпотеки та/або на підставі зафіксованої в цьому договорі оцінки предмета іпотеки сторонами.

Отже, підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.

Іпотекодавець підписанням цього договору також засвідчує, що наявності будь-яких інших документів, крім цього договору та письмового рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність, для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки не вимагається.

Іпотечний договір та письмове рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність мають силу правоустановлюючих документів та засвідчують перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя. Право власності на предмет іпотеки переходить до іпотекодержателя з дати прийняття ним письмового рішення про придбання предмета іпотеки у власність.

ОСОБА_4, одним із засобів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом ст. 16 ЦК України).

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (ст. 1 ЗУ «Про іпотеку»).

Відповідно до ч.3 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частина 1 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» визначає, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із положеннями ч. 3 вказаної статті, договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого

договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку,

встановленому ст. 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет

іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачено лише у ст.ст. 335, 376 ЦК України.

У всіх інших випадках право власності набувається з інших, не заборонених законом, підстав, зокрема із правочинів (ч.1 ст. 328 ЦК України).

Положення ст. 392 ЦК України підтверджують наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що законодавцем визначено три способи задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий – на підставі рішення суду та два позасудових способи на захист: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В свою чергу, судовий спосіб встановлений ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», передбачає два механізми звернення стягнення на предмет іпотеки: реалізацію предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 вказаного Закону.

Таким чином, як у ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і в іпотечному договорі, укладеному між сторонами, зазначено, що за рішенням суду предмет іпотеки підлягає реалізації шляхом проведення процедури прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки і суд не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання таким способом.

Крім того, з боку позивача не надано доказів у підтвредження наміру банку вирішити питання погашення заборгованості шляхом застосування позасудового способу врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань, що передбачено умовами іпотечного договору в якості правової підстави для реєстрації права власності іпотекодержателя.

Отже, уточнивши вимоги позову, позивач не довів про наявність будь-яких перешкод для реалізації ним, як іпотекодержателем застереження іпотечного договору у позасудовому порядку та належного оформлення цього правочину у нотаріуса.

Не містять таких доказів і матеріали справи.

За змістом ст. 3 ЦПК України захисту підлягає порушене право.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі № 6-1851цс15, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковою для усіх судів України.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення уточненої вимоги позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем права власності, а тому в цієї частині вимог позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 220 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 335, 376, 392 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», -

в и р і ш и в:

В задоволені заяви про уточнення позовних вимог в частині способу звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі протягом десяти днів з дня оголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя