Вирок № 70964913, 11.12.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/18913/16-к

н/п 1-кп/640/273/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Шмадченко С.І.

за участю секретаря Черниш О.М.,

прокурора Панова В.М.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

адвоката Верещак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016220000000617 від 04.06.2016 р., за обвинуваченням: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню доньку 2007 року народження, офіційно не працюючого, який зареєстрований і фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

03.06.2016 р. приблизно о 18:45 год., ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем «ВАЗ 2107», д/н. НОМЕР_2, на якому рухався по вул. Пушкінській м. Харкова зі сторони вул. Мистецтв в напрямку вул. Весніна, зі швидкістю 20 км/год.

В ході руху по вказаній вулиці, на перехресті нерівнозначних доріг вул. Пушкінська та вул. Іванова, ОСОБА_3 виконуючи маневр повороту ліворуч на вул. Іванова, грубо порушивши вимоги п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення із мотоциклом «Suzuki TL 1000R» д/н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі по вул. Пушкінській у зустрічному напрямку зі сторони вул. Весніна в напрямку вул. Мистецтв.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 709-А/16 від 27.06.2016 р., ОСОБА_1 спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я у вигляді закритого перелому зовнішньої кісточки правого гомілковостопного суглобу без суттєвого зміщення, садна на правому колінному та лівому ліктьовому суглобах.

Порушення п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України ОСОБА_3, які згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 1022/16 від 24.11.2016 р., знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2107», проявив неуважність, при зміні напрямку свого руху не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та виконуючи поворот на ліво не надав дорогу мотоциклу «Suzuki TL 1000R» д/н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, який рухався у зустрічному напрямку по своїй полосі руху по головній дорозі та допустив з ним зіткнення, що спричинило вказані наслідки.

ОСОБА_3 у скоєному кримінальному правопорушенні винним себе визнав повністю, підтвердив обставини зіткнення з мотоциклом «Suzuki TL 1000R» д/н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 Заявив клопотання про застосування у відношенні нього Закону України «Про амністію у 2016 році».

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Своїми діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_3, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання - його щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому, враховуючи приведені обставини, позицію сторін даного кримінального провадження, суд приходить до висновків про можливість призначення покарання ОСОБА_3 без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч.1 ст. 286 КК України.

Суд задовольняє клопотання ОСОБА_3 про звільнення його від покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 року" та зазначає наступне:

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, ч.2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", який набрав чинності 07.09.2017 року, установивши на стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно якої не позбавлений батьківських прав, а тому він підпадає під дію п. «в» ст. 1 вищевказаного Закону.

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 положень Закону України "Про амністію у 2016".

У відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши позов ОСОБА_1, вважає, що матеріальні збитки на відшкодування витрат на лікування у сумі 2443,05 грн., понесені витрати на транспортування транспортного засобу у сумі 3056,24 грн. та на відновлення ремонту мотоцикла у сумі 160884,23 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, оскільки відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 про стягнення суми втраченого заробітку у розмірі 9429,13 грн. суд залишає без розгляду, оскільки підтвердження з якого періоду і по який позивач знаходився на лікуванні суду не надано.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів…

Відшкодування моральної шкоди проводиться відповідно до правил ст.1167 ЦК України. Потерпілому була спричинена моральна шкода, він переніс моральні страждання, які вимусили його докласти зусиль для поновлення душевного стану та яку він оцінює у розмірі 100 000,00 грн.Враховуючи матеріальний стан, можливість обвинуваченого до відшкодування шкоди, а також виходячи з принципів справедливості, розумності та співмірності, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у сумі 10000 грн. Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задоволено частково, то пілягає стягнення судовий збір у сумі 640 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта по даному кримінальному провадженню підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави у сумі 6010,02 грн.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році», суд, -

З А С У Д И В :

Визнати виним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі п. «в» ст. 1 Закон України "Про амністію у 2016" - звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, матеріальні збитки: на відшкодування витрат на лікування у сумі 2443,05 (дві тисячі чотириста сорок три) грн. 05 коп., понесені витрати на транспортування транспортного засобу у сумі 3056,24(три тисячі п'ятдесят шість) грн. 24коп., на відновлення ремонту мотоцикла у сумі 160884,23 (сто шістдесят тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 23 коп., компенсацію моральної шкоди у сумі 10000(десять тисяч ) грн.,судовий збір у сумі 640(шістсот сорок) грн..

Стягнути з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1 на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова) витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 1022/16 від 24.11.2016 р. у розмірі 1055 грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1 на користь держави (код доходів 02883133, р/р 31254253111378, МФО 820172) витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи № 6556 від 11.11.2016 р. у розмірі 4954 грн. 50 коп.

Вирок може бути оскаржений в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя