Ухвала суду № 70962580, 11.12.2017, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1567/17

Номер провадження 2-а/530/92/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Должка С.Р., секретаря Бедюх Н.І., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Зіньків справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, ОСОБА_4 секретаря Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про визнання дій протиправними і скасування розпоряджень секретаря Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про скликання сесій сільської ради та визнання протиправним і скасування рішень сесії сільської ради про висловлення недовіри і дострокове припинення повноважень Загрунівського сільського голови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, ОСОБА_4 секретаря Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про визнання дій протиправними і скасування розпоряджень секретаря Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про скликання сесій сільської ради та визнання протиправним і скасування рішень сесії сільської ради про висловлення недовіри і дострокове припинення повноважень Загрунівського сільського голови.

11.12.2017 року представник відповідача надав заяву про відвід головуючому судді Должко С.Р., в якій вказав, що має сумнів у його неупередженості, щодо вирішення адміністративного позову ОСОБА_1 по суті. В обгрунтування висловленої недовіри суду за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, згідно п.4 ч. 1 ст. 27 КАС України, в заяві зазначає, що 20.04.2017 року суддя Зіньківского районного суду розглянув корупційне адміністративне правопорушення відносно тодішнього сільського голови ОСОБА_1, якого виправдав та до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 притягнутий не був, а в свою чергу прокурор був позбавлений права оскаржити дану постанову. Крім цього, інтереси ОСОБА_1 представляє ОСОБА_2, який представляв ОСОБА_1 по адміністративній справі 530/1721/16-а, де головуючим суддею перебував Дем’янченко С.М., то перед та після судових засідань у кабінеті головуючого постійно перебував ОСОБА_2, з яким на її думку добре товаришує, тому в інтересах його клієнта ОСОБА_1 можете діяти на його користь.

В судове засідання представник відповідача Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області ОСОБА_4 не з'явилася, написавши заяву про розгляд клопотання без її участі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 проти заяви відповідача заперечував. Вважає дії суду вірними.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти заяви представника відповідача заперечував, вважає дії суду вірними, а заявлений відвід безпідставним, зазначив, що дійсно головуючим по справі було прийнято судове рішення по адміністративному правопорушенню по справі №530/233/17 відносно ОСОБА_1. Згідно апеляційної скарги прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури дана постанова була оскаржена. Дане судове рішення було залишено в силі. Повідомив, що він представляє сторони у судових справах, а тому постійно контактує із суддями Зіньківського районного суду Полтавської області в тому числі із головуючим по справі. Надав для огляду дві судові повістки на 9 год. 00 хвилин та 15 год. 00 хвилин 12.12.2017 року де головуючий по справі суддя Должко С.Р.. Зазначив, що представник відповідача, бажає затягти розгляд справи, про що говорить неявка його в судове засідання без поважної причини.

Перевіривши викладені в письмових заявах підстави відводу судді Должко С.Р., суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:

1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно з приписами частини третьої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.

Однак, жодних обставин, які б надавали підстави для відводу судді згідно з приписами статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, представником відповідача не зазначено. На переконання суду, представник відповідача не довів існування обставин, які можуть викликати сумніви в неупередженості головуючого судді.

Незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

Також суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Заявляючи відвід судді жодних доказів зацікавленості в результатах розгляду справи, погроз суддею позивачу та упередженості судді позивачем не надано.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що Європейському суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Враховуючи викладене, слід відмітити, що зазначені причини заявленого відводу ніяким чином не пов'язані з порушенням Європейської конвенції з прав людини та Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а тому не можуть викликати сумнів в неупередженості судді Зіньківського районного суду Полтавської області Должко С.Р..

Справа в провадження судді Должко С.Р. передана без порушень автоматизованого розподілу.

Упередженість чи необєктивність судді при розгляді вказаної справи не доведена.

Суд, вивчивши письмові заяви про відвід, проаналізувавши наведені норми права, міжнародними стандартами, судової практики, яка є джерелом права, відсутність підтверджуючих доказів на предмет викладеного та співставлення їх з встановленими обставинами дають суду підстави для прийняття рішення про відмову у задоволення заяві про відвід судді Должко С.Р.

Керуючись п.1.1 Бангалорських принципів, ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», рішеннями ЄСПЛ «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Ферантелі та Сантанжело проти Італії», ст. 27, 31, 32 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

По заяві представника відповідача Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, ОСОБА_4 про відвід судді Должко С.Р. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області С.Р. Должко