Рішення № 70958571, 11.12.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/9197/16-ц Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.

Категорія 56 Доповідач Микитюк О. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Галацевич О.М. Борисюка Р.М.

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом Державної установи "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної установі

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2017 року,

встановила:

У липні 2016 року Державна установа «Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» (після зміни найменування - Державна установа "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України") звернулася до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 179155грн.87коп. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачка працювала на посаді головного бухгалтера установи. Комісією по перевірці виконання постанови Кабінету Міністрів України №65 від 01.03.2014 року «Про економію державних коштів та недопущення трат бюджету» були виявлені факти грубого порушення відповідачкою та бухгалтерами з розрахунку заробітної плати відділу бухгалтерського обліку законодавчих актів, що регулюють порядок нарахування премій та заробітної плати, Положення про преміювання, що призвело до заподіяння збитків в особливо великих розмірах. Особисто позивач незаконно отримала виплати на суму 195882грн.20коп. На день звільнення добровільно відшкодувала 14652грн.80коп., при звільненні в рахунок погашення заборгованості було зараховано 2073грн.53коп. Невідшкодований залишок – 178755грн.19коп. Позивач вважає, що ОСОБА_1 заподіяла установі шкоди при виконання трудових обов’язків і зобов’язана відшкодувати її на підставі ст.134 КЗпП України.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує на те, що підстави для стягнення з неї матеріальної шкоди в повному обсязі відсутні, її вина у заподіянні шкоди не доведена.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 12 січня 2013 року по 04 березня 2016 року працювала на посаді головного бухгалтера Державної установи «Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

Згідно ст.130 КЗпП України при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

У статті 134 КЗпП України міститься вичерпний перелік підстав для покладення на працівника повної матеріальної відповідальності.

Договір про повну матеріальну відповідальність із ОСОБА_1 не укладався. Посада головного бухгалтера не віднесена до переліку посад, затвердженого Постановою Державного комітету Ради міністрів СРСР з питань праці та соціальних відносин №447/24 від 28.12.1977 року.

Будь-які інші, передбачені ст.134 КЗПП України підстави для покладення на відповідачку повної матеріальної відповідальності відсутні.

Як передбачено ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку.

Протиправними вважаються дії працівника, які суперечать діючому трудовому законодавству, правилам внутрішнього трудового розпорядку, посадовим інструкціям і технічним вимогам. Працівник вважається винним у вчиненні протиправної дії, якщо ця дія вчинена ним умисно (бажав або свідомо допускав спричинення шкоди) або з необережності (внаслідок недбалості або неприпустимої самовпевненості).

Актом перевірки нарахувань заробітної плати та премій працівникам відділу бухгалтерського обліку від 22.02.2016 року та комісійним актом перевірки від 25 лютого 2016 року (т.1 а.с.9-11, т.2 а.с.145-161) встановлено, що працівникам бухгалтерії у період з 2013-2015 року за відсутності наказів або у розмірі більшому, чим визначалось наказами, виплачувались премії. Комісією встановлено, що ОСОБА_1 порушила п.13 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 року неналежний контроль за роботою відділу бухгалтерського обліку. Лише розмір коштів, безпідставно виплачених у 2013-2015 роках відповідачці становить 195882грн.20коп. взагалі без наказів працівникам відділу бухгалтерського обліку було виплачено 151454грн.40коп.

Згідно посадової інструкції головний бухгалтер забезпечує ведення бухгалтерського обліку, організовує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, керує працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов’язки, несе відповідальність за завдання матеріальної шкоди (т.1, а.с.134-137).

Отже, ОСОБА_1 має нести відповідальність за шкоду в межах середньомісячного заробітку.

08 лютого 2016 року відповідачка добровільно повернула позивачу 14652грн.80коп., чим визнала факт заподіяння нею шкоди. Крім того, при звільненні з неї було утримано на погашення шкоди 2474грн.21коп.(т.2, а.с.164). Середній заробіток ОСОБА_1 складає 32364грн.22коп. (т.2 а.с.158). За таких обставин рішення належить скасувати і ухвалити нове рішення про стягнення з відповідачки на користь позивача різниці між її середньомісячним заробітком і фактично відшкодованими сумами 15237грн.10коп. (32364грн.22коп. – (14652грн80 коп.+ 2474грн.21коп.)) .

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної установи "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" матеріальну шкоду в розмірі 15237грн.10коп., а також судовий збір в розмірі 229грн.07коп. В решті вимог відмовити.

Стягнути з Державної установи "Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2698грн.16коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Судді: