Рішення № 70958469, 11.12.2017, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/399/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В :

25.10.2017 року позивачка звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що вона є дочкою відповідача.

Після закінчення школи, позивачка вступила на денне відділення Національного педагогічного університету імені ОСОБА_3, де навчається на третьому курсі. Термін навчання з 01.07.2017 року по 30.06.2018 року. У зв’язку з чим позивачка потребує матеріальної допомоги до досягнення нею 23 років, або до закінчення навчання, оскільки самостійно позивачка забезпечити себе не може. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на її утримання, на час навчання не надає, тому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини заробітної плати (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 25.10.2017 року, на період її навчання та закінчення навчання, тобто по 30.06.2018 року, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судове засідання позивачка не з’явилася, згідно заявлених позовних вимог просить справу розглядати без її участі з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не заявився, але надав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою відповідача ОСОБА_2, що стверджено копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про встановлення батьківства, виданого на ім’я ОСОБА_1 (а.с.6,7).

Дочці ОСОБА_4, - ОСОБА_1, 07.11.2015 року виповнилося 18 років, що стверджено копією паспорта, виданого на ім’я останньої (а.с.3).

ОСОБА_1 вступила до Національного педагогічного університету імені ОСОБА_3, та перебуває на третьому курсі денної форми навчання Інженерно-педагогічного факультету з 01.07.2017 року по 30.06.2018 року (а.с.08).

Позивачка перебуває у скрутному матеріальному становищі, в зв’язку навчанням не може в повній мірі самостійно себе забезпечити на період навчання, відповідач матеріально дочці не допомагає, хоча має таку можливість та може утримувати свою повнолітню дочку ОСОБА_1 яка навчається.

Згідно зі ст.198 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Аналіз змісту ст.198 СК України дає підстави для висновку, що для виникнення обов’язку батька (матері) утримувати свою повнолітню дочку (сина) необхідні наявність трьох умов: дочка (син) є непрацездатними; дочка (син) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дочку (сина). Тобто, крім родинного зв’язку батьків і дітей, продовження повнолітніми навчання, потреби повнолітніх дітей у зв’язку із продовженням навчання в матеріальній допомозі, необхідно перевіряти і здатність батьків таку допомогу надавати. При відсутності хоча б одного із наведених фактів, аліментне зобов’язання, пов’язане із утриманням батьками своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, не виникає.

При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина з одного з батьків суд повинен взяти до уваги можливість надання утримання й другим із батьків і врахувати стан здоров’я та матеріальне становище як дочки (сина), так і платника аліментів, інших дітей чи непрацездатних батьків, дружини, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ст.ст. 182, 200 СК України).

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Приписами ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз’яснено у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

В даному випадку суд вважає, що позивачка ОСОБА_1, дійсно потребує матеріальної допомоги, в зв’язку з навчанням, а відповідач відмовляє в наданні такої допомоги, хоча має таку можливість та будучи батьком дитини він не може бути звільнений від обов’язку утримувати повнолітню дочку яка продовжує навчання до закінчення навчання.

Враховуючи вищенаведене а також те, що відповідач має можливість утримувати свою дочку до закінчення її навчання, оскільки остання навчається на денній формі навчання та не має змоги працювати, несе витрати пов’язані з навчанням, тому суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення та стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки до закінчення нею навчання, оскільки відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дочці, однак ухиляється від обов’язку, як батько допомогти повнолітній дитині, яка потребує допомоги закінчити навчальний заклад і здобути професію, а тому кошти на утримання дочки ОСОБА_5 до закінчення її навчання у навчальному закладі, слід стягнути в примусовому порядку та у розміри передбаченому ст.182 СК України, щомісячно, але без урахування часу на канікули.

Разом із тим слід зазначити, що посилання позивача відносно стягнення аліментів у відповідності до вимог Закону України «Про Державний бюджет України», у розмірі не меншому ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку є безпідставним, оскільки зазначений закон розповсюджується на дітей, які не досягли 18-ти річного віку, а тому до повнолітньої особи застосуванню не підлягає.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.191 СК України слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Відповідно до ст.ст.3,10,11,60 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд забезпечив сторонам змагальність процесу, створивши їм умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов’язків.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню за наведених вище обставин.

Керуючись: ст.ст.8, 21, 55, 63 Конституції України, ст.ст.3, 10, 11, 11-1, 15, 57-61, 88, 179, 209, 212-215, 217, 292, 294 ЦПК України, ст.ст.180-183, 191, 198, 199, 200 СК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (11031 с.Варварівка, вул.Калініна, 20, Олевського району Житомирської області), ІПН: НОМЕР_1, аліменти на її утримання, в розміри 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, без врахування часу на зимові та літні канікули, починаючи з 25.10.2017 року та на період навчання і до закінчення навчання ОСОБА_1, тобто по 30.06.2018 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (АДРЕСА_1), на користь держави судовий збір в сумі 640.00 грн., який перерахувати на р/р 31215206700460, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37937308, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету – 22030101, отримувач УДКСУ в Олевському районі, МФО – 811039.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

В решті позову ОСОБА_1 – відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.