Постанова № 70956002, 12.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 р. Справа № 815/2377/17

Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Шеметенко Л.П.при секретаріПавлюк К.І.

за участю сторін: Позивач ОСОБА_5 (паспорт)ГУ НПБіла Р.І. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління національної поліції в Одеській області, начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління національної поліції в Одеській області, начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

ОСОБА_5 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 19 серпня 2017 року по справі № 815/2377/17 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 звернувся до Головного управління національної поліції в Одеській області із запитом на інформацію від 31.03.2017р., згідно якого позивач просив надати засвідчені копії: розрахунково-платіжних відомостей начальника Управління кадрового забезпечення за період вересень 2016 - березень 2017 року; розрахунково-платіжних відомостей начальника Управління внутрішньої безпеки в Одеській області ДВБ НП України за період вересень 2016 - березень 2017 року; наказів про призначення на посаду діючих начальників Управління кадрового забезпечення та Управління внутрішньої безпеки в Одеській області ДВБ НП України; штатні розписи Управління кадрового забезпечення та Управління внутрішньої безпеки в Одеській області ДВБ НП України станом на вересень 2016 року та на 2017 рік; нормативних документів Управління кадрового забезпечення та Управління внутрішньої безпеки в Одеській області ДВБ НП України, які регламентують порядок поновлення на роботі працівників поліції на підставі рішення суду; журнал реєстрації наказів по особовому складу за 23 березня 2017 року; нормативних документів, які регламентують порядок оформлення наказів по особовому складу. (а.с.10)

06.04.2017 року Листом за №9/83/зі за підписом начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича повідомлено позивача, що Управління внутрішньої безпеки в Одеській області ДВБ НП України не є структурним підрозділом Головного управління національної поліції в Одеській області тому надати відповідь, що стосується цього підрозділу не передбачається можливим. При цьому, інші питання, викладені у запиті від 31.03.2017р. по своїй суті не є запитом на публічну інформацію і будуть розглядатись відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». (а.с.11)

28.04.2017 року на адресу ОСОБА_5 направлений лист УКЗ ГУНП в Одеській області від 28.04.2017р. №9/83зі про надання відповіді у якому було надано інформацію, яку запитував. (а.с.22-23)

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що начальник Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковник поліції Перчик Олександр Миколайович не порушив чинного законодавства, а також оскільки позивач отримав листом УКЗ ГУНП в Одеській області від 28.04.2017р. №9/83зі інформацію, яку запитувач запитував до якої додано запитувані документи, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частиною першою статті 15 цього Закону встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до частини 1 статті 1 якого, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Із змісту наведеної норми видно, що публічна інформація має наступні ознаки, зокрема : 1) це - готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) ця інформація заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях; 3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію це - прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. При цьому, норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» регулюють відносини щодо допуску до інформації, яка вже існує, і не вимагає у відповідь на запит створювати певну інформацію.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 цього Закону. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту, вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

З матеріалів справи вбачається, що запитувана позивачем інформація є інформацією, що була отримана або створена відповідачем у процесі виконання ними своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством. А тому, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач правомірно надав відповідь на запитувану позивачем інформацію у строки, відповідно до Закону України „Про звернення громадян".

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що начальник Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковник поліції Перчик Олександр Миколайович порушив норми чинного законодавства, керуючись нормативно-правовими актами, які не регулюють відповідні правовідносини, а тому наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича при розгляді запиту на інформацію ОСОБА_5 від 31.03.2017 року.

Що стосується позовних вимог відносно щодо зобов'язання Головне управління національної поліції в Одеській області у п'ятиденний строк надати ОСОБА_5 засвідчені копії документів, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені цієї частини позовних вимог виходив з того, що позивач отримав листом УКЗ ГУНП в Одеській області від 28.04.2017р. №9/83зі інформацію та документи, що запитувалися.

Однак, як стверджує апелянт та було встановлено судом, від запитуваної інформації заявнику було надано лише копії штатних розписів Управління кадрового забезпечення станом на вересень 2016 року та на 2017 рік.

Під час розгляду справи, колегією суддів у Головного управління національної поліції в Одеській області було витребувано надати відомості, яка з запитуваної ОСОБА_5 інформація є інформацією (документами) з обмеженим доступом.

Разом з тим, під час розгляду справи Головним управлінням національної поліції в Одеській області витребуваних відомостей до суду надано не було.

Згідно ст.20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша). Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 30.10.97 р. N 5-зп у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» частину четверту статті 23 Закону України «Про інформацію» треба розуміти так, що забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини. До конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).

Згідно ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Проте суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, враховуючи вище викладене та для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов'язати Головне управління національної поліції в Одеській області надати ОСОБА_5 запитувану інформацію за виключенням інформації (документів) з обмеженим доступом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2017 року по справі № 815/2377/17, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5, - задовольнити частково.

Визнання протиправною бездіяльності начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Одеській області полковника поліції Перчик Олександра Миколайовича при розгляді запиту на інформацію ОСОБА_5 від 31.03.2017 року.

Зобов'язати Головне управління національної поліції в Одеській області надати ОСОБА_5 запитувану інформацію за виключенням інформації (документів) з обмеженим доступом.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_5 сплачений ним судовий збір в розмірі 1280 грн. за квитанцією ПриватБанк від 22.04.2017 року № 0.0.751867994.1 та в розмірі 1408 грн. за квитанцією ПриватБанк № 0.0.837560369.1 від 29.08.2017 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанову складено у повному обсязі - 13 грудня 2017 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя О.І. Шляхтицький