Ухвала суду № 70955900, 06.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3403/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Градовського Ю.М., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року у справі за позовом приватного підприємства «Фірма Грат» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року приватне підприємство «Фірма Грат» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 червня 2017 року №0014261415, №0014291415, №0014301415, №0014311415 та №0014271406.

Позов обґрунтовувало тим, що надані до перевірки первинні документи на підтвердження здійснення позивачем господарських відносин з ТОВ «Трансстрой Карго», ТОВ «Енергобуд Карго», ТОВ «Мостол», ТОВ «Трилаинс», ТОВ «Сілмаш», ТОВ «БК Сервіс-буд ЛТД», ТОВ «Стартінвест Групп», ТОВ «Прімавера групп» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, а тому висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій є безпідставними. Також, позивач не погоджується з правомірністю застосування до підприємства штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та зазначає, що відповідальність настає лише щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, а що стосується неплатників ПДВ то штрафи не передбачено.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2017р. позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ПП «Фірма Грат» залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що формування ПП «Фірма Грат» витрат від постачальників товарно-матеріальних цінностей/робіт ТОВ «Трансстрой Карго», ТОВ «Енергобуд Карго», ТОВ «Мостол», ТОВ «Трилаинс», ТОВ «Сілмаш», ТОВ «БК Сервіс-буд ЛТД», ТОВ «Стартінвест Групп», ТОВ «Прімавера групп» не підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Посилається апелянт і на те, що в ході перевірки встановлено порушення ПП «Фірма Грат» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний податковий період травень-грудень 2016 року, а також не оприбуткування в касу підприємства готівкових коштів в сумі 14000 грн. у день їх одержання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом спору є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 15 червня 2017 року:

- №0014261415, яким ПП «Фірма Грат» збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 4188801 грн. (в т.ч. за основним платежем 2792534 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1396267 грн.);

- №0014291415, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4587029 грн. (в т.ч. за основним платежем 3058019 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1529010 грн.);

- №0014301415, яким ПП «Фірма Грат» зменшено розмір відємного значення суми ПДВ за грудень 2016 року у сумі 44797 грн.;

- №0014311415, яким підприємству нараховано штраф за затримку реєстрації податкових накладних у розмірі 206123 грн.;

- №0014271406, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 70000 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі акту від 19.05.2017р. № 145/15-32-14-15/31303370 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ПП «Фірма Грат», код за ЄДРПОУ 31303370, з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р.», яким зафіксовано порушення позивачем: п.44.1. ст.44 пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.11, п.15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999р. №318, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2792534 грн.; пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44 ПК України, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. встановлено заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 3058049 грн. та завищення залишку відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2016р. на суму 44797 грн.; п.44.1 ст.44 п.120.1 ст.120, п.201.6 п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. накладено штраф за порушення терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 206123 грн.; п.2.6 гл.2 Постанови Правління Національного банку України «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. №637 - не оприбутковано до каси підприємства готівкових коштів у сумі 14000 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивач надав при перевірці первинні документи, які містять невідповідності по господарських операціях з ТОВ «Трансстрой Карго», ТОВ «Енергобуд Карго», ТОВ «Мостол», ТОВ «Трилаинс», ТОВ «Сілмаш», ТОВ «БК Сервіс-буд ЛТД», ТОВ «Стартінвест Групп», ТОВ «Прімавера групп». Перелічені контрагенти не є субєктами економічної діяльності з виробництва відповідної послуги або взагалі не здійснюють господарської діяльності та функціонують лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у покупця. Відтак, за висновками перевіряючих, вибір позивачем таких виконавців та інших передумов (зокрема, щодо ініціативи) укладання договорів з ними мають штучний (уявний) характер, а оформлений правочин не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет. В ході перевірки, також, зафіксовано: порушення ПП «Фірма Грат» граничного терміну/порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний податковий період: травень-грудень 2016 року; готівкові кошти у сумі 14000 грн. не оприбутковані у касу підприємства ПП «Фірма Грат» у день їх одержання.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ПП «Фірма Грат» про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушень підприємством, зафіксованих в акті перевірки від 19.05.2017р. № 145/15-32-14-15/31303370. Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, оформленні за наслідками виконання умов договорів, укладених з ТОВ «Трансстрой Карго», ТОВ «Енергобуд Карго», ТОВ «Мостол», ТОВ «Трилаинс», ТОВ «Сілмаш», ТОВ «БК Сервіс-буд ЛТД», ТОВ «Стартінвест Групп», ТОВ «Прімавера групп», суд першої інстанції зазначив, що вони відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» до первинних документів, оскільки містять відомості про укладені угоди, розкривають їх зміст та обсяг у достатньому для формування обліку обємі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 134, 138, 139, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, а сум витрат до складу валових, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевірений період ПП «Фірма Грат» здійснювало діяльність наступних видів: інші спеціалізовані будівельні роботи, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, технічні випробування та дослідження, будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), будівництво доріг і автострад та інші.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Фірма Грат» уклало з ТОВ «Трансстрой Карго» договір поставки №2016/08 від 19.02.2016р., в підтвердження виконання умов якого надало до перевірки: видаткові накладні №ТС 0000032 від 05.05.2016р., №ТС-0000039 від 20.05.2016р., №ТС-0000028 від 21.04.2016р., ТС-0000045 від 25.05.2016р.; платіжні доручення №81 від 26.04.2016р., №93 від 05.05.2016р., №1 від 20.05.2016р., №25 від 30.05.2016р.

Також, ПП «Фірма Грат» уклало з ТОВ «Трансстрой Карго» договір підряду №2016/09 від 22.02.2016р., в підтвердження виконання робіт згідно якого надало до перевірки довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт №1 від 31.05.2016р. виконаних будівельних робіт; платіжні доручення №5 від 23.05.2016р., №18 від 25.05.2016р.

Придбані у ТОВ «Трансстрой Карго» товари ПП «Фірма Грат» в подальшому реалізувало ТОВ «Мегаполіс», ТОВ ТК «Мережевий стандарт», що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними; а роботи - використані при проведенні робіт за договорами підряду з ТОВ «Л.А.Р.К», ТОВ «С-Монтаж груп».

Судом першої інстанції, також, встановлено, що ПП «Фірма Грат» уклало з ТОВ «Енергобуд Карго» договір поставки №32 від 31.05.2016р., в підтвердження виконання умов якого позивачем надано: видаткові накладні №ЕС-000032 від 28.07.2016р., №ЕС-000012 від 10.06.2016р., №ЕС-000012 від 19.06.2016р., №ЕС-000025 від 28.07.2016р., №ЕС-000008 від 06.06.2016р.; платіжні доручення №50 від 10.06.2016р., №48 від 09.06.2016р., №13 від 22.06.2016р.

Також, з метою виконання взятих на себе зобовязань за договорами з ТОВ «Укратлантик», ТОВ «Укрбуд Трест», позивачем з ТОВ «Енергобуд Карго» укладено договір підряду №38 від 02.06.2016р., роботи за яким виконано в повному обсязі та прийнято позивачем, що підтверджується відповідними довідками та актами виконаних робіт.

Придбані у ТОВ «Енергобуд Карго» товари позивач в подальшому реалізував ТОВ «Укрхлебстрой», ПП «Дорстрой», БУ №2 Одеської КЕЧ, що підтверджується договорами поставки, видатковими та товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Крім того, придбані товари використано ПП «Фірма Грат» при проведенні робіт за договорами підряду з ТОВ «Л.А.Р.К.», ТОВ «С-Монтаж Груп», ТОВ «Весело-Кутський Комбінат Хлібопродуктів».

29.08.2016р. між ПП «Фірма Грат» та ТОВ «Мостом» укладено договір підряду №18, (додаткові угоди №1 від 26.09.2016р., №2 від 26.09.2016р.), роботи за яким виконані в повному обсязі, що підтверджуються довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актами приймання будівельних робіт.

Також, позивач з ТОВ «Мостом» уклав договір поставки №21 від 01.09.2016р., на виконання умов якого позивач прийняв товар згідно видаткових накладних №МО-000006 від 05.09.2016р., №МО-000035 від 19.10.2016р., №МО-000037 від 24.10.2016р., №МО-000032 від 28.09.2016р.

Товари придбані позивачем в ТОВ «Мостом» були в подальшому реалізовані ТОВ «Укрбуд Трест», ПП «Дорстрой», ТОВ «Центр Демонтажних Технологій», що підтверджується відповідними договорами поставки, видатковими та товарно-транспортними накладними; роботи виконані ТОВ «Мостом», замовлялися позивачем з метою виконання своїх зобовязань перед ПП «ОСОБА_1 ХХІ», Управління дорожнього господарства Одеської міської ради за договорами підряду.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.10.2016р. між ПП «Фірма Грат» та ТОВ «Сілмаш» укладено договір поставки №12/10, в підтвердження виконання умов якого позивачем надано видаткову накладну №12 від 22.11.2016р., платіжне доручення №165 від 24.11.2016р.

Придбані у ТОВ «Сілмаш» товари ПП «Фірма Грат» реалізувало ТОВ «Алекс-Агро», що підтверджується договором поставки, видатковою та товарно-транспортною накладними.

Крім того, позивач уклав з ТОВ «Сілмаш» договір підряду №08/10 від 18.10.2016р., роботи за яким виконано в повному обсязі, що підтверджується відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актами приймання виконаних будівельних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи. На виконання взятих на себе зобовязань позивач сплатив ТОВ «Сілмаш» кошти, що підтверджується платіжними дорученнями №39 від 14.11.2016 р., №52 від 22.11.2016 р., №56 від 23.11.2016р., №62 від 24.11.2016 р., №168 від 02.12.2016р.

19.06.2016р. між ПП «Фірма Грат» та ТОВ «БК Сервісбуд ЛТД» укладено договір підряду №2016/1906. в підтвердження виконання робіт за яким позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт приймання будівельних робіт. З матеріалів справи вбачається, що роботи виконанні ТОВ «БК Сервісбуд ЛТД» замовлялися позивачем з метою виконання своїх зобовязань перед ТОВ «Автомагістраль Південь» за відповідним договором підряду.

ПП «Фірма Грат» уклало з ТОВ «Стартінвест Груп» договір підряду №2016/93 від 13.11.2016р., в підтвердження виконання умов якого підприємством надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт приймання виконаних робіт, платіжні доручення №86 від 19.12.2016р., №182 від 16.12.2016р. Роботи виконані ТОВ «Стартінвест Груп» замовлялися позивачем з метою виконання своїх зобовязань перед ТОВ «Крокус ЛТД», ПП «ОСОБА_1 ХХІ» за відповідними договорами підряду.

21.11.2016р. між ПП «Фірма Грат» та ТОВ «Трилайнс» укладено договір поставки №98, товар за яким договором був поставлений, прийнятий та оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №61 від 24.11.2016р, рахунком-фактурою №СФ-0000309 від 23.11.2016р. та видатковою накладною №61 від 24.11.2016р.

Придбані у ТОВ «Трилайнс» товари позивач використав при проведені робіт за договорами підряду з Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради, Красносільською сільською радою Лиманського району Одеської області, Овідіопольською селищною радою.

Судом першої інстанції, також, встановлено, що позивач уклав з ТОВ «Прімавера Групп» договір поставки №08/12 від 08.12.2016р., на виконання умов якого товар був поставлений та прийнятий позивачем, що підтверджується видатковими накладними №72 від 09.12.2016р., №73 від 12.12.2016р., №70 від 30.12.2016р., №71 від 30.12.2016р., платіжними дорученнями №94, №99, №100, №101, №103, №189 від 28.12.2016р.

Придбані товари у ТОВ «Прімавера Групп» позивач використав при проведенні робіт за договором підряду з Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради Красносільською сільською радою Лиманського району Одеської області, Овідіопольською селищною радою.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій ПП «Фірма Грат» з контрагентами ТОВ «Трансстрой Карго», ТОВ «Енергобуд Карго», ТОВ «Мостол», ТОВ «Трилаинс», ТОВ «Сілмаш», ТОВ «БК Сервіс-буд ЛТД», ТОВ «Стартінвест Групп», ТОВ «Прімавера групп».

Надані позивачем до перевірки первинні документи не враховано як підтвердження реальності взаємовідносин між ПП «Фірма Грат» та вказаними контрагентами, з огляду на наявну щодо цих контрагентів податкову інформацію. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що згідно даних інформаційних систем ДФС України встановлено, що перелічені контрагенти не є субєктами економічної діяльності з виробництва відповідної послуги або взагалі не здійснюють господарської діяльності та функціонують лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у покупця. Також, зафіксовано відсутність у контрагентів позивача ТОВ «Трансстрой Карго», ТОВ «Енергобуд Карго», ТОВ «Мостол», ТОВ «Трилаинс», ТОВ «Сілмаш», ТОВ «БК Сервіс-буд ЛТД», ТОВ «Стартінвест Групп», ТОВ «Прімавера групп» необхідних умов для здійснення задекларованих ПП «Фірма Грат» господарських операцій (основних фондів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів).

Суд апеляційний інстанції зазначає, що податкова інформація не може бути єдиним джерелом одержання даних для формування висновків про порушення платником, що перевіряється, вимог податкового законодавства.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

У справі, що розглядається, ГУ ДФС в Одеській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про необхідність вивчення платником податків всіх обставин можливостей здійснення господарських операцій його контрагентами постачальниками товарів (робіт, послуг). На думку апеляційного суду, при укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагентів - постачальників товарів (робіт, послуг).

Надана відповідачем інформація інших ДПІ не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Апеляційний суд, також, зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби мають викладатися в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Також, апелянтом не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про підтвердження ПП «Фірма Грат» фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Трансстрой Карго», ТОВ «Енергобуд Карго», ТОВ «Мостол», ТОВ «Трилаинс», ТОВ «Сілмаш», ТОВ «БК Сервіс-буд ЛТД», ТОВ «Стартінвест Групп», ТОВ «Прімавера групп».

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків акту перевірки про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що належать наданню покупцем платникам податку на додану вартість, оскільки ГУ ДФС в Одеській залишено поза увагою, що на підставі ст.120-1 ПК України відповідальність настає лише щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що надаються покупцем платникам податку на додану вартість, а що стосується неплатників ПДВ то штрафи ні вказаною нормою, а ні іншою нормою податкового законодавства не передбачені.

Доводи апеляційної скарги, також, не спростовують висновків суду першої інстанції, що зняття коштів 06.12.2016р. в сумі 14000 грн. було наданням фінансової допомоги фізичній особі ОСОБА_2 згідно з договором позики від 05.05.2016р. у відділенні банку через касу банку. Бухгалтерією це мало відображення у рахунку 3771 Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті) проводки Дт3771/Кт 311. А відтак, застосування до ПП «Фірма Грат» штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 70000 грн. податковим повідомленням-рішенням №0014271406 від 15.06.2017р. є неправомірним.

На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 15 червня 2017 року №0014261415, №0014291415, №0014301415, №0014311415 та №0014271406.

Доводи апеляційної скарги податкового органу висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

При відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року відстрочено апелянту сплату судового збору в сумі 150096,38 грн. до ухвалення судового рішення.

Враховуючи те, що апелянт не відноситься до категорії осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору, при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір ним не сплачений, а тому з Головного управління ДФС в Одеській області належить стягнути судовий збір у розмірі 150096,38 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Державної судової адміністрації України (рахунок №31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106) несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 150096 (сто пятдесят тисяч девяносто шість) грн. 38 коп.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 06.12.2017р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Градовський Ю.М.

ОСОБА_3