Постанова № 70955691, 05.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Справа№ 910/9508/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Волощук В. В. - представник за довіреністю від 25.01.2017 року;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 року

по справі № 910/9508/17 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд"

до 1) Публічного акціонерного товариства Банку "Контракт"

2) Дочірнього підприємства "Ельтон-Дніпро" Закритого акціонерного товариства "Ельтон"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3

про визнання припиненими зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Банку "Контракт" про визнання зобов'язання, що виникло з договору №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 року припиненим та визнання зобов'язання, що виникли з іпотечного договору №15/2014-01 від 02.04.2014 року, іпотечного договору №15/2014-02 від 02.04.2014 року та іпотечного договору №15/2014-03 від 02.04.2014 року припиненими.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 року позов задоволено частково. Визнано зобов'язання, що виникли з іпотечного договору №15/2014-01 від 02.04.2014 року, іпотечного договору №15/2014-02 від 02.04.2014 року та іпотечного договору №15/2014-03 від 02.04.2014 року припиненими. У частині позовних вимог про визнання зобов'язання, що виникло з договору № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 року припиненими відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норму ст.ст. 598, 599 ЦК України, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, оскільки в силу ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договори іпотеки та договір № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. є припиненими з тих підстав, що виконане основне зобов'язання, яке було забезпечене іпотекою, після реєстрації за банком права власності на іпотечне майно.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд" по справі № 910/9508/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2017 року справу № 910/9508/17 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М.А.; розгляд справи призначено на 31.10.2017 р.; залучено до участі у справі у якості співвідповідача - Дочірнє підприємство "Ельтон-Дніпро" Закритого акціонерного товариства "Ельтон" та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 року враховуючи перебування у відпустці судді Руденко М. А., яка не є головуючою суддею, справу № 910/9508/17 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 31.10.2017 року, справу № 910/9508/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Калатай Н. Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Калатай Н. Ф.

У судове засідання 31.10.2017 року представник відповідача 2 та представник третьої особи не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 31.10.2017 року підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 31.10.2017 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 05.12.2017 р.

У судове засідання 05.12.2017 року повноважні представники відповідачів та третьої особи не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 05.12.2017 року апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати частково.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Банк "Контракт" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд" (позичальник), було укладено договір № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії (договір кредиту), відповідно до якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитної лінії, що не перевищує 2 000 000,00 дол. США, а позичальник зобов'язується повернути кредит в строк до 31 березня 2017 року.

Пунктом 2.2. договору кредиту встановлено, що ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 1 060 000,00 дол. США з наступним графіком зниження кредитної лінії, наведеної в п. 2.2 договору.

Відповідно до п. 2.3. договору кредиту процентна ставки за наданим кредитом згідно цього договору встановлюється на рівні: 23 % річних за коштами, наданими у гривнях; 15,5 % річних за коштами, наданими у доларах США.

Пунктом 2.6. договору кредиту встановлено, що належне виконання позичальником своїх зобов'язань згідно з цим договором забезпечується всім належним йому майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України, окрім того, забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за договором є:

- іпотека нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, бул. Лепсе, 16, що належить ДП «Ельтон-Дніпро» ЗАТ «Ельтон»;

- іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить позичальнику;

- іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3;

- іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_7;

- порука фізичної особи ОСОБА_3

Згідно п. п. 4.2.10. договору кредиту, позичальник зобов'язаний незалежно від настання строку погашення кредиту, плату за кредит, неустойку та інші платежі передбачені цим договором сплатити протягом 3 (трьох) календарних днів з дати направлення Банком вимоги достроковою виконання зобов'язань за договором кредиту за умови настання обставин, зазначених в п. 4.3.3. Договору кредиту.

За змістом п. п. 4.3.3. договору кредиту, банк має право припинити надання кредиту, визнати всю заборгованість за цим Договором простроченою та вимагати від Позичальника (незалежно від строку погашення кредиту) повернення у повному обсязі кредиту та/або плати за кредит та/або неустойки у випадках коли, зокрема, якщо позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або плати за кредит та/або інших обов'язків по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором.

Також, сторонами були укладені додаткові угоди до договору № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.12.2014 р., якими вносились зміни до графіку зниження ліміту кредитної лінії.

З метою забезпечення виконання відповідачем перед позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором, 02 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Банком «Контракт» (іпотекодержатель), та Дочірнім підприємством "Ельтрон-Дніпро" Закритого акціонерного товариства "Ельтрон" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 15/2014-01, відповідно до п. 1.2. якого предметом іпотеки є нерухоме майно - нежиле приміщення 3-го поверху (в літ. А), загальною площею 468, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9., що належить іпотекодавцю.

02 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Банком «Контракт» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрумікс Трейд» (іпотекодавець), було укладено іпотечний договір № 15/2014-02, відповідно до п. 1.2. якого предметом іпотеки є нерухоме майно - трикімнатна квартира АДРЕСА_4, загальною площею 70,3 кв. м., житловою площею 46,6 кв. м., що належить іпотекодавцю.

02 квітня 2014 року Між Публічним акціонерним товариством Банком «Контракт» (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 15/2014-03, відповідно до п. 1.2. якого предметом іпотеки є нерухоме майно - однокімнатна квартира АДРЕСА_5, загальною площею 40,3 кв. м., житловою площею 10,3 кв. м., що належить Іпотекодавцю.

За змістом п. 1.1. вищезазначених іпотечних договорів № 15/2014-01, № 15/2014-02 та № 15/2014-03 від 02.04.2014 р., ці договори забезпечують вимоги Іпотекодержателя частково, що випливають з Договору № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. (а також усіх додаткових угод до нього та додаткових угод, що будуть укладені у майбутньому) (далі - Договір кредиту), укладеного між Іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд" (Боржник). Даними договорами забезпечується виконання Боржником умов Договору кредиту, а саме: відповідно до порядку і умов Договору кредиту, повернення Іпотекодержателю в строк до " 31" березня 2017 року, або достроково грошових коштів у розмірі 2 000 000,00 дол. США (далі - Кредит); сплата процентів за користування Кредитом, процентів за неправомірне користування Кредитом згідно з умовами Договору кредиту; сплата можливої неустойки (пеня, штраф); сплата комісій, а також відшкодування Іпотекодержателю всіх збитків (включаючи витрати виконавчого провадження), понесених останнім внаслідок порушення Боржником умов Договору кредиту, у розмірі, у строки і у випадках, передбачених Договором кредиту та/або порушення Іпотекодавцем умов даних Договорів.

Відповідно до змісту підпунктів 5.2.1. вищезазначених іпотечних договорів № 15/2014-01, № 15/2014-02 та № 15/2014-03 від 02.04.2014 р., позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань Іпотекодавця за Договором кредиту згідно з цим застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" прирівнюється до договору про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Позивач вказує на те, що відповідачем на його адресу було направлено повідомлення про дострокове стягнення кредиту за вих. № 611/07-4585 від 28.10.2015 р. з вимогою про стягнення заборгованості за договором №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. у розмірі 927 141, 03 дол. США та 1 214 750, 05 грн. протягом 3-х календарних днів з дати направлення вимоги.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на нерухоме майно, що значиться предметами іпотеки за Іпотечними договорами № 15/2014-01, № 15/2014-02 та № 15/2014-03 від 02.04.2014 р. було переоформлене на відповідача, зокрема:

- нежиле приміщення 3-го поверху (в літ. А), загальною площею 468,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9, перереєстроване на відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Тетяною Василівною 17.05.2016 р., на підставі Іпотечного договору № 15/2014-01 від 02.04.2014 р., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 29657950 від 19.05.2016 р;

- трикімнатна квартира АДРЕСА_4, загальною площею 70,3 кв. м., житловою площею 46,6 кв. м., перереєстрована на відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Тетяною Василівною 17.05.2016 р., на підставі Іпотечного договору № 15/2014-02 від 02.04.2014 р., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 29667332 від 19.05.2016 р;

- однокімнатна квартира АДРЕСА_6, загальною площею 40,3 кв.м., житловою площею 10,3 кв.м., перереєстрована на відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Тетяною Василівною 17.05.2016 р., на підставі Іпотечного договору № 15/2014-03 від 02.04.2014 р., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 29669141 від 19.05.2016 р.

Крім того, постановою Правління Національного банку України від 10.12.2015 р. № 876 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк "Контракт" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 10.12.2015 р. №220 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" та призначено уповноважену особу Фонду Шкурку Вікторію Михайлівну та делеговано йому строком на два роки з 11.12.2015р. по 10.12.2017р. (включно) всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк "Контракт", визначені статтями 37, 38, 47-52, 52(1), 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, визначених ч.3 ст. 47 Закону.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, зазначав, що в контексті ст. 1, ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» після завершення позасудового врегулювання (після передачі банку права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання) будь-які наступні вимоги банку щодо виконання боржником (іпотекодавцем або іншою особою), відповідальною перед іподекодержателем за виконання основного зобов'язання, є недійсними.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вже було встановлено, між Публічним акціонерним товариством Банк "Контракт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд" було укладено договір № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02 квітня 2014 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 173 ГК України, якою визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, з метою забезпечення виконання відповідачем перед позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором, 02 квітня 2014 року, зокрема, були укладені наступні Іпотечні договори:

1) Між Банком, як Іпотекодержателем, та Дочірнім підприємством "Ельтрон-Дніпро" Закритого акціонерного товариства "Ельтрон", як Іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір № 15/2014-01, відповідно до п. 1.2. якого предметом іпотеки є нерухоме майно - нежиле приміщення 3-го поверху (в літ. А), загальною площею 468, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9., що належить Іпотекодавцю.

2) Між Банком, як Іпотекодержателем, та позивачем, як Іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір № 15/2014-02, відповідно до п. 1.2. якого предметом іпотеки є нерухоме майно - трикімнатна квартира АДРЕСА_4, загальною площею 70,3 кв. м., житловою площею 46,6 кв. м., що належить Іпотекодавцю.

3) Між Банком, як Іпотекодержателем, та ОСОБА_3, як Іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір № 15/2014-03, відповідно до п. 1.2. якого предметом іпотеки є нерухоме майно - однокімнатна квартира АДРЕСА_5, загальною площею 40,3 кв. м., житловою площею 10,3 кв. м., що належить Іпотекодавцю.

За замістом положень ст. ст. 572, 575 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу положень ст. 3 Закону "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель вправі задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як зазначає позивач, 28 жовтня 2015 року ПАТ Банк «Контракт» направив до ТОВ «Центрумікс Трейд» повідомлення № 611/07-4585 про дострокове стягнення кредиту за кредитним договором № 15/2014 від 02.04.2014 р., в якому зазначено, що у зв'язку з систематичним невиконанням позичальником зобов'язань за договором, а саме несплатою процентів за користування кредитом, заборгованість за договором станом на 26.10.2015 р. становить 927 141,03 дол. США та 1 214 750,05 грн.

Позичальником була надана відповідь на вищезазначене повідомлення банку за № 154 від 02.11.2015 р., в якому позичальник визнає свій борг та повідомляє про фінансові складнощі, пов'язані з валютними коливаннями, які є фактором невиконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Так, згідно положень статті 36 Закону України "Про Іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотеко держателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до положень статті 37 Закону України "Про Іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

17.05.2016 року відбулась позасудова реалізація предметів іпотеки шляхом переоформлення їх на відповідача, зокрема:

- нежиле приміщення 3-го поверху (в літ. А), загальною площею 468,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9, перереєстроване на відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Тетяною Василівною 17.05.2016 р., на підставі Іпотечного договору № 15/2014-01 від 02.04.2014 р., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 29657950 від 19.05.2016 р;

- трикімнатна квартира АДРЕСА_4, загальною площею 70,3 кв. м., житловою площею 46,6 кв. м., перереєстрована на відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Тетяною Василівною 17.05.2016 р., на підставі Іпотечного договору № 15/2014-02 від 02.04.2014 р., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 29667332 від 19.05.2016 р;

- однокімнатна квартира АДРЕСА_5, загальною площею 40,3 кв.м., житловою площею 10,3 кв.м., перереєстрована на відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Тетяною Василівною 17.05.2016 р., на підставі Іпотечного договору № 15/2014-03 від 02.04.2014 р., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 29669141 від 19.05.2016 р.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу засідання кредитного комітету Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" від 16 травня 2016 року, було розглянуто питання щодо прийняття у власність Банку предметів іпотеки в порядку позасудового врегулювання кредитної заборгованості за Договором №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. Так, оціночною компанією ЗАТ "Консалтингюрсервіс" проведено оцінку нерухомості та визначено ринкову вартість предметів іпотеки, зокрема визначено, що:

- вартість нежилого приміщення 3-го поверху (в літ. А), загальною площею 468,60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9, становить 8 037 427,00 грн., або 318 755, 00 дол. США;

- вартість трикімнатної квартири АДРЕСА_7, загальною площею 70,3 кв. м., житловою площею 46,6 кв. м., становить 3 631 140, 00 грн. або 144 010,00 дол. США;

- вартість однокімнатної квартири АДРЕСА_8, загальною площею 40,3 кв. м., житловою площею 10,3 кв. м., становить 1 380 300,00 грн., або 54 700, 00 дол. США.

Таким чином, відповідач задовольнив вимоги позивача за договором № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. на загальну суму 13 048 867, 00 грн.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека припиняється, зокрема, у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, врахувавши приписи вищенаведених норм законодавства та встановивши, що Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт", як іпотекодержатель, набуло права власності на предмети іпотеки та здійснило державну реєстрацію свого права у встановленому законом порядку 17.05.2016 р., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з вказаної дати іпотека, яка виникла на підставі Іпотечного договору №15/2014-01 від 02.04.2014 р., Іпотечного договору №15/2014-02 від 02.04.2014 р. та Іпотечного договору №15/2014-03 від 02.04.2014 р., припинилась.

Згідно із положеннями частини першої статті 593 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про іпотеку" припинення іпотеки у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, презюмується.

Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору (відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 04.02.2015 у справі № 6-243цс14).

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, оскільки зобов'язання відповідача перед позивачем за іпотечними договорами № 15/2014-01, № 15/2014-02 та № 15/2014-03 від 02.04.2014 р. є припиненими, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги в частині визнання зобов'язання, що виникли з іпотечного договору №15/2014-01 від 02.04.2014 р., іпотечного договору №15/2014-02 від 02.04.2014 р. та іпотечного договору №15/2014-03 від 02.04.2014 р., припинені є обґрунтованими та позов у цій частині підлягає задоволенню.

Водночас, відповідач вказує на той факт, що станом на 03 серпня 2017 року заборгованість позивача перед відповідачем за договором №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р., з урахуванням виконаних зобов'язань за Іпотечними договорами № 15/2014-01, № 15/2014-02 та № 15/2014-03 від 02.04.2014 р., становила 635 398,82 дол. США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України становить 16 459 433,60 грн.

Доказів повернення у повному обсязі кредитних коштів, отриманих ТОВ "Центрумікс Трейд" за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15/2014 від 02.04.2014 р., у матеріалах справи відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні наявну суму заборгованості не заперечує, проте вважає, що в результаті позасудової процедури реалізації предметів іпотеки кредитні зобов'язання ТОВ "Центрумікс Трейд" перед банком, в силу ч.4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", припинилися, а тому є припиненими забезпечувальні зобов'язання по договорах іпотеки та кредитному договору.

Проте, дана обставина не відповідає обставинам справи, оскільки за приписами ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом, зокрема, зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю його виконання, смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи. (ст.ст.559-601, 605-609 ЦК України) Згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється, зокрема, у разі: - припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; - реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи повне погашення вимог кредитора за рахунок продажу предметів іпотеки за іпотечними договорами № 15/2014-01, № 15/2014-02 та № 15/2014-03 від 02.04.2014 р. не відбулося.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець, як майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, а тому наступні вимоги кредитора за основним зобов'язанням (іпотекодержателя) до іпотекодавця щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними, що і зазначено в ч.4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку".

Як було встановлено колегією суддів, на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02 квітня 2014 року було укладено 4 іпотечні договори та 1 договір застави.

Таким чином, розмір забезпеченого іпотечними договорами та договором застави виконання зобов'язання повинен відповідати наданій банком сумі позики.

Оскільки у даному випадку було реалізовано в позасудовому порядку лише 3 договори іпотеки, які в повному обсязі не погасили заборгованість за кредитним договором, тоді як на теперішній час є чинними та нереалізованими ще один договір іпотеки та договір застави, а тому не можна вважати, що зобов'язання за кредитним договором припинились, оскільки не відбулось звернення стягнення на все майно, яким було забезпечено виконання зобов'язання за кредитним договором № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02 квітня 2014 року.

Таким чином, оскільки приписи ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" не містять підстав для припинення зобов'язань між кредитором та позичальником за кредитним договором у разі часткової реалізації іпотечного майна заставодавця, а тому не припинились зобов'язання ТОВ «Центрумікс Трейд» перед ПАТ Банк «Контракт» за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15/2014 від 02.04.2014 р.

Крім того, з метою забезпечення виконання відповідачем перед позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством Банком «Контракт» та ОСОБА_7 було укладено іпотечний договір № 15/2014-04 від 02.04.2014 р. та Публічним акціонерним товариством Банком «Контракт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрумікс Трейд» було укладено договір застави товарів у обороні № 15/2014-05 від 02.04.2014 р.

Таким чином, оскільки вимоги ст. 36 Закону України "Про іпотеку" поширюються виключно на сторін договору іпотеки і стосуються виключно звернення стягнення на предмет іпотеки, а не на інше майно, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що після реалізації іпотечного майна шляхом позасудового врегулювання не припинились зобов'язання боржника перед кредитором за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15/2014 від 02.04.2014 р., а тому вимоги позивача про визнання зобов'язання, що виникло з договору № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. припиненим є необґрунтованими та у позові в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2017 року у справі № 910/9508/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 року у справі № 910/9508/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 року у справі № 910/9508/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/9508/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Н.Ф. Калатай