Постанова № 70955659, 29.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2017 р. Справа№ 910/13174/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - не прибули;

від відповідача - Бондар Л.О. - дов. № 21/18 від 11.01.2017 року,

від третьої особи - не прибули,

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.10.2017 року

у справі № 910/13174/17 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«АХА Страхування»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше

Лізинг Україна»

про стягнення страхового відшкодування у розмірі

869 369,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року по справі № 910/13174/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року по справі № 910/13174/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Мартюк А.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.11.2017 року.

27.11.2017 року через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» у судове засідання не прибули, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

29.11.2017 року через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз» надійшла заява про перенесення судового засідання на іншу дату, у зв'язку з неможливістю Генерального директора прибути у судове засідання та виробничою необхідністю.

Проте, зазначене клопотання не може бути задоволене, оскільки жодних належних доказів на підтвердження обставин викладених у заяві суду не надано. Скаржник є юридичною особою яка не обмежена у виборі своїх представників. Слід також зазначити, що матеріали справи містять докази участі від імені позивача інших представників.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

03.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - третя особа, лізингодавець, ТОВ «Порше Лізинг Україна») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз» (далі - позивач, лізингоодержувач, ТОВ «Люксавтогаз») було укладено договір про фінансовий лізинг № 00012979 (далі - Договір фінансового лізингу), за умовами якого, об'єктом лізингу є транспортний засіб «Toyota Camry», д.н.з. АА 7202 РЕ.

Згідно п. 11.1 Додатку до Договору фінансового лізингу (загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу) лізингодавець забезпечує та підтримує страхування об'єкта лізингу від страхових випадків, вказаних у п. 11.2, а також обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протягом усього строку дії контракту.

Відповідно до п. 11.7 Додатку до Договору фінансового лізингу, у випадку викрадення або суттєвого пошкодження об'єкту лізингу, лізингодавець (ТОВ «Порше Лізинг Україна») отримує від страхової компанії (страховика) відшкодування відповідно до договору добровільного страхування, якщо інше не було погоджено сторонами.

09.11.2016 року, відповідно до акту прийому-передачі об'єкту лізингу, він був переданий третьою особою та отриманий позивачем.

09.11.2016 року, на виконання Договору фінансового лізингу, між ТОВ «Порше Лізинг Україна» (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - страховик, відповідач, ПрАТ «СК «АХА Страхування») укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № пл104161а6ф (далі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом: «Toyota Camry», д.н.з. АА 7202 РЕ.

За умовами Договору страхування, страхувальником та вигодонабувачем-1 є ТОВ «Порше Лізинг Україна» (страхувальник), вигодонабувачем-2 є ТОВ «Люксавтогаз» (лізингоодержувач).

Відповідно до п. 22.1 Договору страхування за умовами цього договору страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 22.2 цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов'язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п. 31.1 та п. 31.2 договору в результаті настання страхового випадку.

Пунктом 22.2.1 Договору страхування встановлено, що викрадення - незаконне заволодіння ТЗ під час його знаходження в будь-якому місці в будь-який час, з урахуванням умов, вказаних в розділі 15 цього договору, шляхом: грабежу - відкритого викрадання ТЗ, крадіжки - таємного викрадення ТЗ, розбою - нападу з метою заволодіння ТЗ, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Згідно з п. 23.1.3 Договору страхування страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 26 договору.

При цьому, п. 23.2.4 Договору страхування сторони визначили, що страхувальник зобов'язаний не зберігати та/або не залишати без нагляду основні та додаткові ключі до замку запалювання, ключі механічного протиугінного пристрою та/або пристрою дистанційного управління протиугінною системою, документи, що надають право на управління застрахованим транспортним засобом (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, довіреність (у випадку її наявності), тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля) у автомобілях та інших ТЗ (в тому числі в застрахованому ТЗ), в місцях та приміщеннях, де можливий неконтрольований доступ сторонніх осіб.

У відповідності до п. 24.1.12 Договору страхування, в разі настання передбаченої у п. 22.2 договору події, страхувальник зобов'язаний у випадку викрадення ТЗ в день подання страховику письмового повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, передати представнику страховика основний та додатковий комплекти ключів до замку запалювання ТЗ, ключі механічного протиугінного пристрою, пристрої дистанційного управління протиугінною системою, а також документи, які надають право на управління застрахованим ТЗ (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність (у випадку її наявності), тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля), або довідку про їх вилучення органами МВС.

Відповідно до п. 26.14 Договору страхування при визнанні страховиком події «страховим випадком», страхове відшкодування виплачується протягом 5 робочих днів з дня складання страхового акту. Першочергове право на отримання страхового відшкодування у випадках викрадення або знищення ТЗ належить страхувальнику. Вигодонабуач-2 (лізингоодержувач) має право на отримання страхового відшкодування за умови відсутності невиконаних зобов'язань лізингоодержувача за договором фінансового лізингу, на підставі якого він користується застрахованим ТЗ включаючи, але не обмежуючись, заборгованість за договором фінансового лізингу, а також за умови прийняття відповідного рішення страхувальником, що підтверджується відповідним листом страхувальника. Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком вигодонабувачу-2 на підставі листа стахувальника-вигодогабувача-1 згідно з п. 25.1.2.8 договору.

17.12.2016 року до ПрАТ «СК «АХА Страхування» представник ТОВ «Люксавтогаз» звернувся із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку, а саме зникнення транспортного засобу «Toyota Camry», д.н.з. АА 7202 РЕ, яке сталося 16.12.2016 року в м. Києві по вул. Святошинська, 3.

Листом вих. № 3535/12цв від 27.03.2017 року ПрАТ «СК «АХА Страхування» повідомив вигодонабувачів 1, 2 про відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування по заявленому випадку.

З огляду на зазначене, ТОВ «Люксавтогаз», як вигодонабувач-2 за Договором страхування, звернулося з даним позовом до суду та просить стягнути з ПрАТ «СК «АХА Страхування» як страховика на свою користь 869 369,39 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 292 Господарського кодексу України встановлено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів; залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний.

Статтею 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Частиною 4 ст. 3 Закону України «Про страхування» визначено, що страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Умовами ст. 989 Цивільного кодексу України встановлено обов'язки страхувальника. Також передбачено, що договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страхувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 991 Цивільного кодексу України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Як передбачено положеннями ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Умовами п. 24.2 Договору страхування встановлено, що обов'язки страхувальника, вказані у п. 23.2, 24.1, 25.1 договору, за виключенням п. 23.2.1 договору, в однаковій мірі розповсюджуються на лізингоодержувача та на осіб, що вказані в розділі 8 договору як особи, допущені до керування застрахованим ТЗ. Порушення вказаними особами цих вимог тягне за собою ті ж наслідки, що і невиконання їх страхувальником

Згідно пояснень, наданих Онищуком В.М. до страхової компанії, свідоцтво про реєстрацію викраденого «Toyota Camry» д.н.з. АА 7202 РЕ, на момент викрадення знаходилось в автомобілі. Така ж інформація міститься і в довідці слідчого СВ Святошинського Управління поліції ГУНП у м. Києві Косинського Д.

Положеннями п. 27.5 Договору страхування передбачено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо:

- страхувальник (його представник) не виконав обов'язків, передбачених умовами договору (п. 27.5.6);

- страхувальник не надав у разі викрадення ТЗ основний та/або додатковий комплекти ключів до замку запалювання ТЗ, ключі механічного протиугінного пристрою та/або пристрою для пристрою дистанційного управління протиугінною системою та/або документи, що надають право на управління застрахованим ТЗ (в тому числі, але не виключно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ, довіреність (у випадку її наявності), тимчасовий реєстраційний талон, подорожній лист службового автомобіля)(за виключенням викрадення ТЗ шляхом грабежу та/або розбою) або не має можливості їх надати у зв'язку з тим, що вони знаходились у викраденому ТЗ та відповідно, були викрадені разом з ТЗ (пп. 27.5.17).

Оскільки залишення документів в застрахованому ТЗ свідчить про безвідповідальне ставлення до застрахованого майна, що порушує умови Договору страхування, ПрАТ «СК «АХА Страхування» скористалося правом на відмову у виплаті страхового відшкодування з вказаних вище підстав, передбачених розділом 27 Договору страхування.

Зазначені обставини позивачем не спростовані, а отже ПрАТ «СК «АХА Страхування» правомірно відмовила у виплаті страхового відшкодування.

Судова колегія звертає увагу, що п. 26.14 Договору страхування страхувальником і вигодонабувачем-1 визначено ТОВ «Порше Лізинг Україна», ТОВ «Люксавтогаз» є вигодонабувачем-2. Підставою для переходу права вимоги до ТОВ «Люксавтогаз» як вигодонабувача-2 є відсутність заборгованості за Договором фінансового лізингу та наявність відповідної згоди (листа) від ТОВ «Порше Лізинг Україна».

Доказів передачі ТОВ «Порше Лізинг Україна» права вимоги, як і доказів відсутності заборгованості ТОВ «Люксавтогаз» перед ТОВ «Порше Лізинг Україна» матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи принцип правомірності правочину передбачені ст. 204 Цивільного кодексу України, встановлені вище обставини, умови Договору страхування підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між страхувальником - ТОВ «Порше Лізинг Україна» та страховиком - ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», і як наслідок виключають у даному конкретному випадку можливість виплати страхового відшкодування позивачу ТОВ «Люксавтогаз», по-перше, у зв'язку з не набуттям такого права за умовами п. 26.14 Договору страхування, по-друге, у зв'язку з порушенням ним умов передбачених розділом 27 Договору страхування.

За таких обставин, вимога ТОВ «Люксавтогаз» про стягнення з ПрАТ «СК «АХА Страхування» 869 369,39 грн. страхового відшкодування задоволенню не підлягає.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року по справі № 910/13174/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксавтогаз» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року по справі № 910/13174/17 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/13174/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.І. Мартюк

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 29.11.2017 року.