Рішення № 70955280, 07.12.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Справа № 925/1392/17

Господарський суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача-1 – не з’явився,

від відповідача-2 – ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м.Київ

до відповідача-1: Придніпровського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, м.Черкаси,

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "АЗОТ", м.Черкаси про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі – позивач) заявив позов, в якому просив суд:

- зняти арешт з грошових коштів, що містяться на депозитному рахунку №26153010300826 в ПАТ “Укрсоцбанк”, МФО 300023, накладений постановою про арешт коштів боржника №54093479 від 07.07.2017, винесеною головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - ДВС), які належать ПАТ “АЗОТ” і знаходяться в заставі ПАТ “Укрсоцбанк”;

- судові витрати стягнути з відповідачів.

Відповідач-1 відзиву на позов суду не надав, його представник в судове засідання повторно не з’явився, подав до суду через засоби електронної пошти заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю бути присутнім на судовому засіданні (далі - Заява).

Суд приходить до переконання, що вищеназвана заява разом з іншими матеріалами справи є належним доказом своєчасного повідомлення відповідача-1 про час і місце слухання справи.

Відповідач-2 подав заяву про визнання позову, в якій просив суд задовольнити позовні вимоги позивача до відповідачів.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, визначеному положеннями ст.75 ГПК України.

Суд вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали клопотань та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом спору є грошові кошти відповідача, що містяться на депозитному рахунку у позивача, на які накладений арешт постановою державного виконавця при виконанні рішення Господарського суду по іншій справі.

З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк», Позивач) та Публічним акціонерним товариством «АЗОТ» (далі - ПАТ «АЗОТ», Відповідач 2 або Позичальник) 21.12.2011 укладено Кредитний договір №06.1-ВКЛ-99 (далі -Договір), відповідно до умов якого, банк надає Позичальнику відновлювальну револьверну кредитну лінію з загальною сумою кредиту 65 000 000,00 доларів США з можливістю отримувати в доларах США, евро та гривні, в свою чергу, Позичальник зобов'язаний погасити кожну частку на дату повернення частки, визначену у відповідній заявці на отримання частки або у відповідності з п. 3.5. Договору (п.4.1. Договору). Пунктом 1.6. Додаткового договору №13 про внесення змін до Кредитного договору №06.1-ВКЛ-99 від 23.12.2015 встановлений кінцевий строк погашення кредиту - не пізніше 31.10.2020 (а.с.14-26).

В забезпечення виконання зобов'язання за Договором, між ПАТ «Укрсоцбанк» і ПАТ «АЗОТ» 22.12.2011 укладено Договір застави №06.1-ЗМП-107 майнових прав (далі -Договір застави) (а.с.41-45).

На підставі п. 1.3. Договору застави, застава поширюється на нижчезазначені права, доходи та майно Заставодавця:

майнові права, які повинні вміщувати будь-які і всі права і претензії в тому числі грошової природи, в тому числі право вимоги повернення, включаючи дострокове повернення грошових коштів, розміщених відповідно до Угоди та сплати відсотків (комісій) за їх користування, які Заставодавець має і буде мати під час дії цього Договору Застави проти ОСОБА_3 у відповідності з нижче вказаним договором між Заставодавцем і ОСОБА_3: Договір банківського вкладу №26153010300826 від 22.12.2011 (копія договору додасться), і будь-які всі додатки, доповнення, угоди та інші документи, які стосуються, укладені і видані у зв'язку з ним, що існують на дату підписання Договору 'Застави і які можуть бути підписані у будь-який час пізніше під час дії цього Договору Застави;

всі теперешні та майбутні права на всі теперешні та майбутні грошові кошти, включаючи, проценти, що знаходяться або будуть знаходитися на депозитному

(вкладному) рахунку Заставодавця у доларах США №26153010300826 (далі - рахунок) та грошові кошти у гривні, що знаходяться та/або будуть надходити на

рахунок;

усі існуючі та майбутні права та доходи.

Пунктом 1.1. Договору №26153010300826 банківського вкладу (депозитний вклад зі сплатою процентів по закінченню строку дії договору без права поповнення від 22.12.2011 (далі - Договір банківського вкладу) встановлено, що Банк відкриває Клієнту депозитний рахунок №26153010300826 в доларах США, на який перераховуються грошові кошти в сумі 510 000, 00 доларів США. Депозитний вклад залучається на строк з 22.12.2011 до 15.12.2020 (не включно) (п. 1 додаткової угоди №5 від 24.12.2015 до Договору банківського вкладу.

Відповідно до п.1 Договору про внесення змін №2 від 23.12.2015 до Договору Застави, максимальний розмір вимоги ОСОБА_3 за забезпеченим зобов'язанням - 54 800 000, 00 доларів США (копія додається).

П.4.1. Договору Застави встановлено, що при настанні одного або декількох випадків невиконання за цим Договором Застави, ОСОБА_3 з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством, має право здійснювати будь-які дії, які Банк розумно буде вважати необхідними для захисту інтересів ОСОБА_3, зокрема, звернути стягнення на предмет застави.

За умовами ст.3 Договору Застави, випадком невиконання за цим Договором вважається, зокрема, настання будь-якого випадку невиконання відповідно до умов Кредитного договору.

ПАТ «Укрсоцбанк» стверджує, що у зв'язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору № 06.1-ВКЛ-99 від 21.12.2011, в ПАТ «АЗОТ» виникла заборгованість перед ПАТ «Укрсоцбанк» і підтверджує це довідкою № 10.1-87/20265 від 25.10.2017 (а.с.56).

Звернення стягнення на грошові кошти, що є предметом Застави здійснюється шляхом переказу Заставодавцем ОСОБА_3 відповідної суми грошових коштів або шляхом договірного списання ОСОБА_3 відповідної суми з рахунку №26153010300826 (п.4.2. Договору Застави).

ОСОБА_4 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №34391080 від 23.12.2011 та витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №53825050 від 26.10.2017 ПАТ «Укрсоцбанк» зареєстроване приватне обтяження №12003138 від 23.12.2011 на вищевказане майно (а.с.75-80).

В судовому засіданні з’ясовано, що арешт на рахунок №26153010300826, відкритий ПАТ «Азот» в ПАТ «Укрсоцбанк» було накладено 07.07.2017 постановою про арешт коштів боржника №54093479, винесеною головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області при виконанні рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/96/17 (а.с.57-63).

Особливості звернення стягнення на кошти боржника – юридичної особи визначені Розділом VII Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Зокрема, за змістом ч.1 ст.59 Закону – особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивач не надав суду належних і допустимих доказів того, що він є власником коштів, розміщених на рахунку № 26153010300826.

За умовами ст.74 Закону і ст.121-2 ГПК України розгляду господарським судом підлягають ті скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби, які подано прокурором або сторонами виконавчого провадження (стягувачем чи боржником), відкритого на підставі виданого господарським судом виконавчого документа; скарги ж, подані іншими, крім зазначених, особами розгляду в господарських судах не підлягають.

Суд вважає, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід’ємною частиною судового процесу.

За приписами п.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9 за змістом статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

У порядку згаданої статті ГПК до господарських судів оскаржуються й дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби під час виконання рішень третейських судів, якщо виконавчі документи на примусове виконання таких рішень видано господарськими судами (розділ XIV1 ГПК).

Суд приходить до переконання, що позивач у незаконний спосіб намагається вплинути на процес виконання судового рішення у справі № 925/96/17.

Суд приходить до переконання, що позивач не довів заявлених вимог і позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення повного тексту рішення.

Рішення складено 08.12.2017

Суддя В.В.Єфіменко