Рішення № 70953190, 05.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року м. Дніпро 05 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого – Куценко Т.Р.

суддів – Демченко Е.Л.,Максюта Ж.І.

при секретарі – Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Приватна середня загальноосвітня школа №5»,

на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна середня загальноосвітня школа №5», третя особа – головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про встановлення наявності трудових відносин, зобов’язання виконати певні дії, призначення перевірки, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила встановити наявність трудових відносин між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна середня загальноосвітня школа № 5» (далі – ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5») на момент нещасного випадку, що стався з нею 29 вересня 2014 року у приміщенні ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5», зобов'язати відповідача подати до Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області повідомлення про нещасний випадок, що стався з нею 29 вересня 2014 року у приміщенні вищезазначеної школи на перерві після проведеного уроку, прийняти рішення щодо призначення перевірки Територіальною державною інспекцією з питань праці у Дніпропетровській області діяльності ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5» щодо дотримання вимог КЗпП України, прийняти рішення про призначення перевірки Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області діяльності ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5» щодо дотримання вимог законодавства про охорону праці.

Обґрунтовуючи вимоги посилалась на те, що наприкінці серпня 2014 року директор ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5» запросила її на роботу за сумісництвом викладачем музики цієї школи, на що вона дала згоду і, починаючи з 01 вересня 2014 року, у дні, вільні від своєї основної роботи, провела 65 уроків. При цьому, письмового трудового договору відповідно до вимог Кодексу Законів про працю України, з нею укладено не було.

29 вересня 2014 року, знаходячись у приміщенні ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5, на перерві після проведеного уроку, впала на мокрій після миття кахельній підлозі біля конференц-зали, у результаті чого отримала закритий перелом зі зміщенням лівої стегнової кістки та була доставлена до лікарні.

01 жовтня 2014 року вона була прооперована та знаходилась на посттравматичному реабілітаційному лікуванні до 05 травня 2015 року.

За результатами отриманої травми їй встановлена третя група інвалідності.

На порушення п. 37 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, директор ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5», де стався нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки під час виконання трудових обов'язків, до територіального органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства до цього часу не надала і відмовляється надавати повідомлення про нещасний випадок з мотивів відсутності між школою та нею трудових відносин, посилаючись на те, що вона (позивачка) перебувала у школі з метою виконання разового доручення за усною домовленістю.

Посилаючись на вказані вище обставини, просила позов задовольнити.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2016 року /т.2 а.с.16-23/, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2016 року /т.2 а.с.94-95/, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5» на час нещасного випадку, що стався з нею 29 вересня 2014 року, у приміщенні ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5». У задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача подати повідомлення про нещасний випадок, призначення перевірок, відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції /т.2 а.с.152-155/.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов в частині встановлення факту перебування у трудових відносинах ОСОБА_2 та ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа №5», суд першої інстанції виходив з доведеності цих вимог.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працює штатним викладачем музики у дитячій музикальній школі № 10 у м. Дніпропетровську.

З 01 вересня 2014 року позивачка викладала у ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5» уроки фортепіано у дні, вільні від основної роботи. При цьому письмового трудового договору відповідно до вимог КЗпП України з нею укладено не було.

29 вересня 2014 року, знаходячись у приміщенні школи № 5, на перерві після проведеного уроку, підсковзнувшись на мокрій після миття кахельній підлозі біля конференц-зали школи, впала та отримала травму –закритий перелом із зміщенням лівої стегнової кістки, у зв’язку із чим була доставлена до Дніпропетровської шостої міської клінічної лікарні й 01 жовтня 2014 року прооперована.

За результатами отриманої травми 05 травня 2015 року їй встановлена третя група інвалідності.

04 грудня 2014 року позивачка звернулась із заявою до Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області з повідомленням про нещасний випадок при вищезазначених обставинах та про те, що керівництво приватної школи № 5 відмовляється проводити розслідування нещасного випадку.

На запит Територіального Управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області територіальною Державною Інспекцією з питань праці у Дніпропетровській області була надана відповідь від 15 грудня 2014 року, з якої вбачається, що за наслідками проведеного у межах повноважень Державної Інспекції з питань праці у Дніпропетровській області аналізу наданих документів, а також актів законодавства України було встановлено наступне: відносини між ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5» та ОСОБА_2 не укладались, про що свідчать пояснення директора зазначеної школи ОСОБА_3, яка зазначила, що ОСОБА_2 перебувала у приватній школі № 5 з метою виконання разового доручення за усною домовленістю.

Листом від 18 березня 2015 року ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5» повідомила Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України Територіальне управління Держгіпромнагляду у Дніпропетровській області про те, що ОСОБА_2 не є працівником школи, заявки від неї з проханням про розслідування нещасного випадку не надходило, ОСОБА_2 знаходилася на території школи у власних справах.

Переважною підставою виникнення трудових правовідносин є трудовий договір. Укладенням трудового договору сторони створюють обставини, з якими норми права пов'язують здійснення трудових правовідносин.

Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Основною ознакою трудових відносин є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації.

Позивач, як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.10 ЦПК України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Положення ст.11 ЦК України визначають, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Нормами ст.58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст.27,46 ЦПК України).

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів свого перебування з відповідачем саме у трудових відносинах.

Так, позивачкою не надано доказів на підтвердження того, з якого часу вона працює в школі. Посилання ОСОБА_2 на те, що вона працює починаючи з 01 вересня 2014 року, за запрошенням директора ТОВ «Приватна середня загальноосвітня школа № 5» ОСОБА_3 колегія суддів відхиляє, так як цей факт не підтверджений належними доказами.

Крім того, позивачем не підтверджено належними доказами отримання нею заробітної плати. Розрахункові записки директора школи № 5 щодо видачі заробітної плати не є документами первинного бухгалтерського обліку, які були складені під час здійснення господарської операції, та містять про неї відповідні відомості і підтверджують її здійснення, що вимагається ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів відхиляє також посилання позивача стосовно роботи ОСОБА_2 в ТОВ «Приватна загальноосвітня школа № 5» за сумісництвом, оскільки однією з найважливіших умов роботи за сумісництвом є наявність вакантної посади (професії).

Згідно штатного розпису ТОВ «Приватна загальноосвітня школа № 5» станом на вересень 2014 року вакантні посади викладача музики зайняті, посади викладача фортепіано взагалі відсутні.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог у зв’язку з їх недоведеністю.

Відповідно до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів наголошує на тому, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту існування саме трудових відносин між сторонами в зазначений період за трудовим договором; відсутності доказів, які б вказували на необхідні елементи ознак трудових відносин, як то: вид роботи, тривалість робочого часу, порядок оплати, а отже й вимоги є у повній мірі необґрунтованими.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 червня 2016 року в частині задоволення позову скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна середня загальноосвітня школа №5» - задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 червня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про встановлення перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна середня загальноосвітня школа № 5» на час скоєння нещасного випадку, що стався з нею 29 вересня 2014 року у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна середня загальноосвітня школа №5» - скасувати. У задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Демченко Е.Л.

ОСОБА_4