Рішення № 70953096, 08.12.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2017 р. Справа № 911/3284/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік-Трейдінг»

про стягнення 13 569,48 грн Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 15.11.2017);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Трейд» (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік-Трейдінг» (далі відповідач) про стягнення 13 569,48 грн боргу за поставлений згідно договору поставки № П/Т-257 від 10.02.2016 товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань з оплати отриманого згідно договору поставки № П/Т-257 від 10.02.2016 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.11.2017 порушено провадження у справі № 911/3284/17, розгляд справи призначено на 24.11.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2017 розгляд справи відкладено на 08.12.2017.

У судовому засіданні 08.12.2017 представник позивача підтримав задоволення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання 08.12.2017 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників відповідача.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Трейд» (Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік-Трейдінг» (Покупець) укладено договір поставки № П/Т-257, згідно якого постачальник зобовязався доставляти і передавати на умовах та у встановлені договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (надалі товар) у власність покупця, а покупець приймати товар у власність і оплачувати його на умовах договору.

Згідно п. 3.6 договору оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки товару за умови, що постачальник виконав умови п. 3.5. договору.

Відповідно до п. 11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення поточного календарного року.

Судом встановлено, що на виконання п. 1.1 договору поставки № П/Т-257 від 10.02.2016 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 13 569,48 грн, що підтверджується видатковими накладними № КТ-0000348 від 20.02.2017 на суму 1 947,12 грн, № КТ-0000424 від 28.02.2017 на суму 716,76 грн, № КТ-0000499 від 13.03.2017 на суму 924,30 грн, № КТ-0000629 від 27.03.2017 на суму 1 099,26 грн, № КТ-0000740 від 10.04.2017 на суму 576,60 грн, № КТ-0000833 від 24.04.2017 на суму 915,48 грн, № КТ-0001049 від 22.05.2017 на суму 1 749,66 грн, № КТ-0001126 від 02.06.2017 на суму 684,36 грн, № КТ-0001181 від 12.06.2017 на суму 1 414,56 грн, № КТ-0001357 від 26.06.2017 на суму 940,62 грн, № КТ-0001492 від 17.07.2017 на суму 923,58 грн, № КТ-0001546 від 24.07.2017 на суму 1 019,34 грн, № КТ-0001708 від 14.08.2017 на суму 657,84 грн (а.с. 17-29), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Відповідач борг за поставлений згідно договору поставки № П/Т-257 від 10.02.2016 товару позивачу не сплатив, внаслідок чого станом на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору поставки № П/Т-257 від 10.02.2016 товар склав 13 569,48 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 45-53) та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимога про стягнення 13 569,48 грн боргу за поставлений згідно договору поставки № П/Т-257 від 10.02.2016 товар.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1 договору поставки № П/Т-257 від 10.02.2016 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 13 569,48 грн, що підтверджується видатковими накладними № КТ-0000348 від 20.02.2017 на суму 1 947,12 грн, № КТ-0000424 від 28.02.2017 на суму 716,76 грн, № КТ-0000499 від 13.03.2017 на суму 924,30 грн, № КТ-0000629 від 27.03.2017 на суму 1 099,26 грн, № КТ-0000740 від 10.04.2017 на суму 576,60 грн, № КТ-0000833 від 24.04.2017 на суму 915,48 грн, № КТ-0001049 від 22.05.2017 на суму 1 749,66 грн, № КТ-0001126 від 02.06.2017 на суму 684,36 грн, № КТ-0001181 від 12.06.2017 на суму 1 414,56 грн, № КТ-0001357 від 26.06.2017 на суму 940,62 грн, № КТ-0001492 від 17.07.2017 на суму 923,58 грн, № КТ-0001546 від 24.07.2017 на суму 1 019,34 грн, № КТ-0001708 від 14.08.2017 на суму 657,84 грн (а.с. 17-29), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідач борг за поставлений згідно договору поставки № П/Т-257 від 10.02.2016 товар позивачу не сплатив, внаслідок чого станом на момент прийняття судового рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору поставки № П/Т-257 від 10.02.2016 товар склав 13 569,48 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 45-53) та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 13 569,48 грн боргу, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 13 569,48 грн боргу за поставлений згідно договору поставки № П/Т-257 від 10.02.2016 товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік-Трейдінг» (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Михайла Грушевського, будинок 6-А; ідентифікаційний код 39101878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Трейд» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 41, приміщення 40-41; ідентифікаційний код 38995996) 13 569 (тринадцять тисяч пятсот шістдесят девять гривень) 48 коп. боргу за поставлений згідно договору поставки № П/Т-257 від 10.02.2016 товар та 1 600 (одну тисячу шістсот гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 13.12.2017

Суддя П.В.Горбасенко