Рішення № 70952911, 05.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017Справа №910/18420/17

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»доПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1простягнення 50000 грн. 00 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Гайдамащук О.В, - представник за довіреністю № 16/1228 від 27.12.2016;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.10.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» про стягнення 50000 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Мерседес, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Форд, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4749562, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18420/17, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 17.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 05.12.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 05.12.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 05.12.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_3 від 25.10.2017, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 23.11.2017 поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку та 23.11.2017 не було вручене під час доставки.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того, ухвала суду від 26.10.2017 про порушення провадження у справі № 910/18420/17 була направлена на адресу відповідача, яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_3 від 25.10.2017, та була повернута на адресу суду у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення та поштовим конвертом, в якому ухвала суду була направлена на адресу відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання 05.12.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у постанові Солом'янського районного суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 3-2795/2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 23.11.2017 поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку (з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 05.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки № 62854207 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої ВДАІ Броварського МВ (з обслуговування м. Бровари та Броварського району) вих. № 320 від 09.05.2015, та постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 760/9086/15-п (провадження № 3-2795/2015), яка набрала законної сили 30.05.2017, встановлено, що 01.05.2015 ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Форд, державний номер НОМЕР_2, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим допустив наїзд на припаркований автомобіль Мерседес, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

09.12.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного комплексного автострахування (добровільного страхування наземног транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів) № 06/0675080/1009/14, яким передбачено страхування майнових інтересів страхуальника (вигодонабувача), пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Мерседес, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 22 Договору добровільного страхування № 06/0675080/1009/14 від 09.12.2014 строк його дії встановлено з 10.12.2014 по 09.12.2015.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до рахунку № 2129591 від 15.05.2015, виставленого СТО - Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц», вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, становить 52654 грн. 08 коп.

Згідно зі Звітом № 229 про оцінку автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, від 17.05.2015, складеним суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Екліс» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 17311/14 від 17.12.2014), вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,0) становить 55083 грн. 31 коп.

Судом встановлено, що роботи, наведені у рахунку № 2129591 від 15.05.2015, виставленому СТО - Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц», знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, які зазначені у первинній довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП, та Довідці № 62854207 про дорожньо-транспортну пригоду, виданій ВДАІ Броварського МВ (з обслуговування м. Бровари та Броварського району) вих. № 320 від 09.05.2015.

Згідно зі страховим актом 1 № НОМЕР_4 від 06.08.2015, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 06/0675080/1009/14 від 09.12.2014 становить 52654 грн. 08 коп., на підставі якого позивачем 07.08.2015 було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у загальному розмірі 52654 грн. 08 коп. (за платіжним дорученням № 0032472 від 07.08.2015 на суму 6899 грн. 44 коп. та за платіжним дорученням № 0032473 від 07.08.2015 на суму 45754 грн. 64 коп.).

Судом встановлено, що на дату скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Форд, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Скайд» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4749562 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн. 00 коп. (відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, долученого позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/4749562 (заява про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації вих. № 03-17 від 14.09.2015), яка була отримана відповідачем 14.09.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103250891176.

Однак, станом на дату розгляду справи у суді відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/4749562.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування № 06/0675080/1009/14 від 09.12.2014, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Форд, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Скайд» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4749562, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Форд, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Мерседес, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АІ/4749562).

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.

Суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував строку, встановленого у п. 7.38 Методики.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин відповідачем суду надано не було.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, коефіцієнта фізичного зносу, який має враховуватись при визначенні вартості відновлювального ремонту.

Так, у долученому позивачем до матеріалів справи Звіті № 229 про оцінку автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, від 17.05.2015, складеному суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Екліс» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 17311/14 від 17.12.2014), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, становить 55083 грн. 31 коп., встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу вказаного автомобіля дорівнює нулю (Ез = 0,0).

За таких обставин, суд приймає у якості належного та допустимого доказу фактичної (реальної) вартості відновлювального ремонту автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, саме рахунок № 2129591 від 15.05.2015, виставлений СТО - Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц», відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, становить 52654 грн. 08 коп., з урахуванням встановлення судом причинного зв'язку між тими роботами, що наведені у вказаному рахунку та пошкодженнями автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, які зазначені у первинній довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП, та Довідці № 62854207 про дорожньо-транспортну пригоду, виданій ВДАІ Броварського МВ (з обслуговування м. Бровари та Броварського району) вих. № 320 від 09.05.2015.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на підставі рахунку № 2129591 від 15.05.2015, виставленого СТО - Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц», який підтверджує вартість відновлювального ремонту автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1, на суму 52654 грн. 08 коп., з урахуванням відсутності доказів наявності коефіцієнта фізичного зносу вказаного транспортного засобу.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4749562 становить 0 грн. 00 коп., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 50000 грн. 00 коп.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4749562 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 52654 грн. 08 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_1 (52654 грн. 08 коп.), беручи до уваги ліміт відповідальності страховика за Полісом АІ/4749562 за шкоду, заподіяну майну - 50000 грн. 00 коп., розмір франшизи за Полісом АІ/4749562 у сумі 0 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» про стягнення 50000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (03039, м. Київ, провулок Руслана Лужевського, буд. 14, корпус 1, офіс 3Б; ідентифікаційний код: 16295210) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25; ідентифікаційний код: 23510137) страхове відшкодування у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено 12.12.2017

Суддя І.М. Отрош