Ухвала суду № 70952605, 07.12.2017, Господарський суд м. Києва

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Привалов А.І., розглянувши

позовну заяву приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Кримський виробничий рибокомбінат"

до 1) Державного агенства водних ресурсів України; 2) Управління Північно-Кримського каналу Державного агенства водних ресурсів України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кабінет Міністрів України

про стягнення 24 397 857,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Сільськогосподарське підприємство "Кримський виробничий комбінат» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Державного агенства водних ресурсів України; 2) Управління Північно-Кримського каналу Державного агенства водних ресурсів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кабінет Міністрів України, про стягнення збитків у сумі 24 397 857,00 грн.

Розглянувши подану позовну заяву, господарський суд встановив, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, та підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600, 00 грн.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240 000, 00 грн.) За подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600, 00 грн.).

Так, Приватне акціонерне товариство «Сільськогосподарське підприємство "Кримський виробничий комбінат» заявлено одну вимогу майнового характеру, а саме про відшкодування збитків на суму 24 397 857,00 грн., відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за розгляд даної позовної заяви становить 240 000,00 грн.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору.

Як вбачаєтьсся з позову, позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання заявник посилається на важке майнове становище, яке у виникло, у зв'язку з подіями в Криму в 2014 році.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з важким фінансовим становищем не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду у справах № 910/12806/15 від 02.12.2015, № 911/1372/15 від 25.12.2015.

Однак, позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження можливості позивача у майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавство розмірі.

Крім того, відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Таким чином, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач повинен вказати конкретну дату, до якої він просить відстрочити сплату судового збору, та у випадку задоволення судом клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд повинен зазначити в ухвалі (про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, тощо) конкретний строк, до якої позивач повинен сплатити судовий збір, та такий строк не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд позовної заяви, з огляду на що суд вважає клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до набрання рішенням законної сили необґрунтованим.

З огляду на викладене, суд відзначає, що позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження можливості позивача у майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі, і не вказано, до якої конкретної дати позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.

Крім того, заявником взагалі жодним доказом не підтверджено свій майновий стан станом на дату направлення позову до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, пунктом 5 частини першої статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи осопрюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Проте, до позовної заяви не додано обгрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми збитків та доказів, що підтверджують завдання збитків саме відповідачами.

Також, господарський суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 133 Конституції України до складу України входить Автономна Республіка Крим, відповідно всі докази, які подаються в обгрунтування заявлених позовних вимог, мають відповідати законодавству України та грунтуватись на офіційних документах, наданих державними органами або органами місцевого самоврядування України.

Приймаючи, до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст.ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити приватному акціонерному товариству «Сільськогосподарське підприємство "Кримський виробничий комбінат" у задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя А.І. Привалов