Постанова № 70952546, 04.12.2017, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/784/17

№ провадження 2-а/196/27/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року смт. Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, у складі:

головуючої - судді Гудим О.М.,

при секретарі - Шевченко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Царичанського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області, третя особа: Управління соціального захисту населення Петриківської райдержадміністрації, про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом в порядку адміністративного судочинства до Царичанського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області, третя особа: Управління соціального захисту населення Петриківської райдержадміністрації, про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 01 липня 2014 року він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Петриківської райдержадміністрації Дніпропетровської області із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у зв'язку з вимушеною зміною постійного місця проживання (АДРЕСА_1) на тимчасове в АДРЕСА_2, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

На момент його внутрішнього вимушеного переміщення він отримував пенсію за місцем реєстрації у встановленому чинним законодавством України порядку.

Після отримання довідки ВПО, він звернувся до Царичанського об'єднаного УПФУ Дніпропетровської області із заявою про запит пенсійної справи та взяття на пенсійний облік, та надав належним чином оформлену довідку внутрішньо переміщеної особи за місцем фактичного проживання - АДРЕСА_2.

Царичанським об'єднаним УПФУ Дніпропетровської області було прийнято його заяву та призначено виплату пенсії за місцем фактичного проживання.

До листопада 2016 року включно отримував пенсію шляхом зарахування коштів на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк». З 01 листопада 2016 року виплати припинені.

Як йому стало відомо, після його письмових запитів, з 01.11.2016 року по 19.03.2017 року Царичанським об'єднаним УПФУ Дніпропетровської області було припинено виплату пенсії на підставі рішення Комісії щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 31.10.2016 року (протокол№7), яким було скасовано довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу, посилаючись на його відсутність за адресою проживання.

При цьому, жодним чином його не було повідомлено про причини та строки припинення, а також не ознайомлено з письмовим рішенням про прийняте - одностороннє рішення комісії.

Він як пенсіонер перебуває на обліку в Царичанському об'єднаному УПФУ Дніпропетровської області.

Після його письмових запитів про надання роз'яснень щодо припинення виплати пенсії особі з числа внутрішньо переміщених осіб були отримані відповіді від 03.05.2017 року №СА-6801069, від 25.05.2017 року №СА-6801068/2 та від 13.07.2017 року №1663/03/25, згідно яких Царичанське об'єднане УПФУ Дніпропетровської області обґрунтовує припинення йому виплати пенсії тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 передбачено призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Посилаючись на п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування при зупиненні виплати пенсії, згідно якого повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до п.п.4 п.12 цього Порядку можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством ,йому і було поновлено виплату пенсії лише з 29.03.2017 року на підставі протоколу №15, яким було встановлено продовжити соціальні виплати особам, які фактично проживають/перебувають за вказаними адресами з моменту їх звернення.

Крім цього, Царичанське об'єднане УПФУ Дніпропетровської області в своїх відповідях посилалося на рішення комісії щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 31.10.2016 року (протокол №7), якою було скасовано довідку про взяття його на облік як внутрішньо переміщену особу, посилаючись на відсутність його за адресою проживання.

Вважає дії Царичанського об'єднаного УПФУ Дніпропетровської області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області такими, що не відповідають чинному законодавству України та порушують його законом передбачені права та інтереси.

У зв'язку з проведенням на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції він був вимушений переміститися та у встановленому законом порядку зареєструвався як внутрішньо переміщена особа та отримав довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Посилання відповідачів на Постанови Кабінету Міністрів №509 від 01.10.2014 року, №365 від 08.06.2016 року, №637 від 05.11.2014 року, як підставу припинення йому виплати пенсії не можуть бути підставою для призупинення виплати пенсії оскільки вказані нормативно-правові документи не є законами, а тому вони не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Посилаючись на вимоги ст.47 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постанову Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб», та враховуючи вищевикладене, прохає суд:

- визнати протиправною відмову Царичанського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області у виплаті пенсії з 01 листопада 2016 року по 19 березня 2017 року включно;

- зобов'язати Царичанське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області виплатити йому пенсію за період з 01 листопада 2016 року по 19 березня 2017 року включно;

- визнати протиправною відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області у виплаті страхових виплат за період з 01 листопада 2016 року по 19 березня 2017 року;

- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області виплатити страхові виплати з 01 листопада 2016 року по 19 березня 2017 року включно.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та прохав їх задовольнити.

Представник відповідача - Царичанського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - Продан І.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на наступні обставини.

Відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2017 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» рішення щодо призначення (відновлення) пенсій органами Пенсійного фонду України приймаються на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утвореної районними держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних рад.

Рішенням комісії щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 31.10.2016 року (протокол №7) було скасовано довідку внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та знято його з обліку як внутрішньо переміщену особу з 01.11.2016 року, оскільки він за адресою фактичного проживання не проживав.

Рішенням комісії щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 29.03.2017 року (протокол №15) вирішено продовжити соціальні виплати особам, які фактично проживають/перебувають за вказаними адресами з моменту їх звернення. ОСОБА_1 звернувся із заявою про відновлення виплати пенсії 20.03.2017 року.

Виплату пенсії ОСОБА_1 було поновлено з дня звернення на виконання рішення комісії від 29.03.2017 року, а тому вважають позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними.

Представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області - Лютий В.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що на підставі протоколу засідання комісії №7 від 31.10.2016 року ОСОБА_1 було припинено страхові виплати та знято з обліку з 01.11.2016 року відповідно до ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Згідно з протоколом засідання комісії №15 від 29.03.2017 року було відновлено соціальні виплати з дня звернення (з 20 березня 2017 року). Тому, на підставі рішення комісії відділення Фонду продовжило виплату щомісячної страхової виплати з 20 березня 2017 року. Підстав для повернення страхових виплат за період з 01 листопада 2016 року по 19 березня 2017 року включно не має, у зв'язку з чим ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог слід відмовити.

Представник третьої особи - Управління соціального захисту населення Петриківської райдержадміністрації в судове засіданні не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника.

Суд, заслухавши доводи позивача ОСОБА_1, представника відповідача Царичанського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - Продан І.М. та представника відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області - Лютого В.А., вивчивши надані сторонами докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Торез Донецької області, зареєстрований у АДРЕСА_3 (а.с.8-10).

Відповідно до копії пенсійного посвідчення №2267818614, виданого 05.03.2014 року позивач перебуває на обліку в ПФУ та отримує пенсію за віком на постійній основі (а.с.58).

Позивач вперше звернувся до Управління соціального захисту населення Петриківської райдержадміністрації з заявою про взяття на облік осіб, які перемістилися з зони проведення антитерористичної операції 13 листопада 2014 року і йому була видана довідка за №1246000069 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», якою затверджено Порядок оформлення і видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.115).

Відповідно до копії довідки від 13.11.2014 року №1246000069 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Торез Донецької області, взято на облік як особу переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а саме перемістився із зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 (а.с.115).

З 01 липня 2014 року позивача взято на облік Царичанського об'єднаного УПФУ Дніпропетровської області як внутрішньо переміщену особу та призначено пенсійні виплати.

10 жовтня 2014 року позивач, як внутрішньо переміщена особа, звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петриківському районі Дніпропетровської області із заявою про призначення йому страхових виплат. 27 жовтня 2014 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 постановою про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати у зв'язку з тимчасовим місцем проживання останньому були призначені виплати, які сплачувались та переглядались систематично (а.с.114-138).

Відповідно до копії Витягу з протоколу від 31.10.2016 року №7 комісією щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було прийняте рішення скасувати довідки та зняти з обліку виплати внутрішньо переміщених осіб з 01.11.2016 року, зокрема ОСОБА_1 (а.с.12).

На підставі рішення комісії щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 31.10.2016 року №7 позивачу були припинені: Царичанським об'єднаним УПФУ Дніпропетровської області пенсійні виплати, а Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області страхові виплати (а.с.113).

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульовано Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року, де у ст.7 закріплено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Держава вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема, відновлення усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У Протоколі № 7 засідання комісії щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 31.10.2016 року було вирішено з 01.11.2016 року скасувати довідку та зняти з обліку виплати внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 на підставі фактичного не проживання особи за вказаною адресою. (а.с.93, 94).

Тобто, Комісією було прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на підставі, яку не передбачено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», тож в порушення норм цього Закону.

Також, зазначене рішення про скасування дії довідки не надавалось внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 протягом трьох днів з дня його прийняття, як того вимагає ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а було отримане ним по його особистому запиту лише 14 листопада 2016 року.

Пунктом 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 визначено, що соціальні виплати припиняються у разі, зокрема п.п.2 встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; п.п.4 скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщеної особи».

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням соціального захисту Петриківської райдержадміністрації було проведено обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_1, про що свідчать копії актів від 06.10.2016 року та від 26.10.2016 року, долучені до матеріалів справи (а.с.91, 92). Проте, Управлінням соціального захисту населення Петриківської райдержадміністрації не надано доказів того, що після першого обстеження та встановлення відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання та після спливу трьох робочих днів, протягом яких внутрішньо переміщена особа після обстеження повинна була з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації, ОСОБА_1 було надіслано рекомендованим листом повторне повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися для проходження фізичної ідентифікації (п.п.6, 7 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365). Отже, повторне повідомлення рекомендованим листом ОСОБА_1 не надсилалось.

Крім цього, Управління соціального захисту населення Петриківської райдержадміністрації, надіславши запит до Держприкордонслужби, на який відповідь, що надійшла до Управління датована 07.12.2016 року, вже 31 жовтня 2016 року, тобто передчасно до отримання вказаної відповіді з Держприкордонслужби, прийняло рішення щодо скасування довідки внутрішньо переміщеної особи, виданої позивачу (а.с.95), тобто в порушення вимог вищевказаного Порядку.

Також, слід зазначити, що відповідно до п.11 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365, Комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого подання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Петриківської райдержадміністрації із заявою про відновлення йому соціальних виплат як внутрішньо переміщеній особі 19.03.2017 року, а рішення відповідною комісією було прийняте 16.05.2017 року (а.с.13).

При цьому, поновлення соціальних виплат, припинених з підстав встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування проводиться через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення таких виплат, а не з дня звернення внутрішньо переміщеної особи із заявою про поновлення соціальних виплат, як вирішила Комісія у відношенні позивача (п.п.15, 16 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365).

А у випадку припинення соціальних виплат з підстав скасування довідки внутрішньо переміщеної особи взагалі проводиться повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством (п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365).

Пунктом 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 визначено, що орган, що здійснює соціальні виплати та структурний підрозділ з питань соціального захисту населення на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та здійснює повернення сум недоотриманих соціальних виплат за минулий період відповідно до законодавства.

Проте, в даному випадку Комісія, скасувавши ОСОБА_1 довідку внутрішньо переміщеної особи у зв'язку з відсутністю останнього за фактичним місцем проживання, соціальні виплати поновила з дня звернення, видавши позивачу нову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.03.2017 року №0000145655 (а.с.11), тобто з порушенням порядку та строків поновлення, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Отже, оцінюючи спірні правовідносини, суд насамперед застосовує положення Конституції України, за якими в Україні, як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, організацій, а також бюджетних та інших джерел (ч.2 ст. 46 Конституції України) і забезпечується ч. 2 ст. 22 Основного Закону України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугою років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, є результатом виконання трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку та конституційних гарантій держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до п 6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 цього ж Закону України передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до Прикінцевих положень вказаного Закону України до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Таким чином, положення цього Закону є пріоритетними в питаннях виплати пенсій.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»)

Згідно ч.1 ст.47 того ж закону пенсії виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч.1ст.49 цього Закону.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Приписами ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009);

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Як встановлено з матеріалів справи, виплату пенсії позивачу зупинено у зв'язку з відсутністю останнього на момент складання акту за місцем фактичного проживання.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках передбачених законом.

Між тим, Царичанське об'єднане УПФУ Дніпропетровської області не вказало, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону стала підставою для припинення позивачу виплати пенсії.

Крім цього, відповідно до ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 46 цього ж Закону передбачено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:

1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;

4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Якщо на утриманні потерпілого перебувають члени сім'ї, які проживають на території України, виплати у випадках, передбачених пунктами 1 і 5 цієї статті, не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25 відсотків усієї суми виплат.

Таким чином, посилання Царичанського об'єднаного УПФУ Дніпропетровської області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області на положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» не є посиланням на норми закону, оскільки постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом, а згідно з ст.8 КАС України суд керується принципом верховенства парва, закони мають вищу юридичну силу ніж підзаконні нормативно-правові акти.

Припинення виплати позивачу пенсії та страхових виплат у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення суперечить принципам, які закріплені в Конституції України та підставам, наведеним в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії, страхових виплат незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія та страхові виплати.

Таким чином, зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії та страхових виплат.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року, зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України, як актом прямої дії.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У ст.71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На основі викладеного суд приходить до висновку, що дії відповідачів щодо припинення з 01.11.2016 року по 19.03.2017 року виплати пенсії та страхових виплат позивачу є безпідставними та протиправними.

Відтак, з огляду на вищевказане, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл документально підтверджених судових витрат, суд бере за основу положення п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», де зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.

Судовий збір позивачем сплачено у повному обсязі та розподілу не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163, 183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Царичанського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області, третя особа: Управління соціального захисту населення Петриківської райдержадміністрації, про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Царичанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01 листопада 2016 року по 19 березня 2017 року включно.

Зобов'язати Царичанське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області виплатити ОСОБА_1 належної пенсії за період з 01 листопада 2016 року по 19 березня 2017 року включно.

Визнати протиправною відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області ОСОБА_1 у виплаті страхових виплат за період з 01 листопада 2016 року по 19 березня 2017 року включно.

Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 належні страхові виплати з 01 листопада 2016 року по 19 березня 2017 року включно.

Судовий збір залишити за позивачем.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 08 грудня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду через Царичанський районний суд, як місцевий адміністративний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення або одержання копії постанови.

Головуюча О.М.ГУДИМ