Рішення № 70952503, 05.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2017Справа №910/19917/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/19917/17

за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі: Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, м. Київ, і Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ,

про стягнення 403 862,62 грн.,

за участю представників:

прокуратури - Назарко М.В. (посвідчення від 30.03.2017 № 046568);

позивача-1 - не з'явилися;

позивача-2 - Шуман С.І. (довіреність від 31.10.2017 № 01/21-44/4196);

відповідача - Радіонової О.В. (довіреність від 20.12.2016 № б/н).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі: Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - РДА) та Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - Управління), звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - Товариство) про стягнення 403 862,62 грн. неустойки на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за період з 01.08.2016 по 01.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 05.12.2017.

30.11.2017 РДА подала суду відзив на позовну заяву, в якому позивач-1 надав пояснення на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

04.12.2017 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

06.12.2017 прокурор подав суду документ на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

06.12.2017 позивач-2 подав суду письмові пояснення та документи на виконання вимог ухвали суду.

Представники прокуратури та позивача-2 у судовому засіданні 06.12.2017 надали пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.

Представники позивача-1 у судове засідання 06.12.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача-2 та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.02.2010 комунальним підприємством «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Київською міською філією відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (орендар) укладено договір №1459 оренди нерухомого майна (далі - Договір), за умовами якого орендодавець на підставі рішення від 25.06.2007 №129 та виданого у встановленому порядку Розпорядження від 04.12.2009 №941-Р Дніпровської районної в м. Києві ради передає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення першого поверху, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська, буд.4.

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 зі справи № 910/9921/14 за позовом прокурора в інтересах держави в особі Управління до Товариства про виселення з нежитлового приміщення, залишеним без змін за результатами апеляційного (постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014) та касаційного (постанова Вищого господарського суду України від 26.11.2014) перегляду, позов задоволено та встановлено таке:

- спір виник у зв'язку з тим, що відповідач без достатніх правових підстав (договору оренди) фактично користується приміщенням, яке віднесене до сфери управління Дніпровської районної у місті Києві адміністрації та закріплено на праві господарського відання за позивачем - Управлінням;

- як вбачається з матеріалів справи, строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 6.1, відповідно до якого Договір діє з 22.02.2010 до 04.12.2012 включно;

- згідно з пунктом 5.15 Договору, орендар після припинення дії Договору оренди та у разі відмови у продовженні Договору оренди з боку власника об'єкту оренди, останній зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати об'єкт оренди за актом приймання-передачі орендодавцю;

- пунктом 8.3 Договору передбачено, що після закінчення строку дії Договору, у разі відсутності заперечень з боку орендодавця щодо продовження Договору на новий строк, орендар зобов'язаний звернутися до власника об'єкту оренди в порядку, визначеному Положенням про порядок надання об'єктів нерухомого майна, затвердженого рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради, що діє на день звернення;

- відповідно до пункту 8 додаткової угоди від 01.10.2012 №1 у разі продовження Договору на новий строк або внесення змін щодо істотних умов Договору, процедура вчинення зазначених дій здійснюватиметься у порядку, визначеному чинним законодавством та Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №34/6250 (із змінами та доповненнями);

- враховуючи вищезазначене, вбачається що в Договорі оренди наявне застереження щодо неможливості автоматичної пролонгації Договору;

- листом від 31.10.2012 вих. №29/42-2930-2/1343 (вх.№2741 від 05.11.2012) відповідач звернувся до Управління з проханням переукласти на новий термін дії договір оренди частини приміщення загальною площею 91,0 кв.м., розташованого в м. Києві по вул. Рогозовського, 4 за №1459 від 22.02.2010 у зв'язку з його закінченням 04.12.2012;

- листом від 20.12.2012 вих. № 29/42-2930-2/1543 відповідач звернувся до РДА з проханням переукласти на новий термін дії Договір оренди частини приміщення загальною площею 91,0 кв.м., розташованого в м. Києві по вул. Рогозовського, 4 за №1459 від 22.02.2010 у зв'язку з його закінченням 04.12.2012;

- з подальшої переписки між сторонами вбачається, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про те, що приміщення за адресою вул. Рогозовського, 4, не може бути надано в орендне користування та необхідність звільнити орендоване приміщення та здати його за актом приймання-передачі;

- оскільки, позивачем доведено, що відповідач не маючи договору оренди та інших правових підстав використовує приміщення за адресою м. Київ, вул. Рогозівська, буд.4 площею 91,00 кв. м., в свою чергу відповідач не довів факт того, що між ним та позивачем існують договірні відносини, засновані на договорі оренди комунального майна, тому вимоги позивача щодо виселення Товариства з нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Рогозівська, буд.4, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Отже, вказаним судовим рішенням було встановлено те, що Договір припинив діяти з 04.12.2012, а Товариство виселено з приміщення у судовому порядку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що виставляти для оплати рахунки із посиланням на Договір, який припинив дію та зазначати про орендну плату за відповідний місяць у Управління немає правових підстав. Оскільки приміщення використовується незаконно, то Управління мало право виставляти Товариству лише вимогу сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення - фактичного користування майном (приміщенням).

Разом з тим, прокурор зазначає, що Товариство рішення суду ні у добровільному, ані у примусовому порядку не виконало і надалі продовжує користуватися, а тому є підстави для стягнення з відповідача неустойки на підставі частини другої статті 785 ЦК України у сумі 403 862,62 грн. за період користування з 01.08.2016 по 01.11.2017.

У свою чергу, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Товариство належним чином виконує обов'язки орендаря та продовжує сплачувати орендні платежі і після 04.12.2012.

Проте, жодного документального підтвердження того, що Товариство після закінчення дії Договору сплачувало орендодавцю орендну плату суду відповідачем не подано.

Такий факт підтверджує позицію сторін про припинення Договору оренди.

Судом встановлено, що, незважаючи на рішення господарського суду, яке набрало законної сили і є обов'язковим для виконання, останнє не виконується, майже три роки.

Ні позивачі, ані прокурор не вживали всіх залежних від них заходів спрямованих на виконання судового рішення зі справи № 910/9921/14.

Лише у липні 2017 року позивач-2 здійснив листування з Управлінням державної виконавчої служби з метою з'ясування стану виконавчого провадження, а прокурор підготував та подав даний позов у листопаді 2017 року.

Частиною першою статті 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 403 862,62 грн. неустойки за період з 01.08.2016 по 01.11.2017 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02105, м. Київ, просп. Миру, буд. 6-А; ідентифікаційний код 37397216) 403 862 (чотириста три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн. 62 коп. неустойки.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 6 058 (шість тисяч п'ятдесят вісім) грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 12.12.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук