Постанова № 70950180, 11.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Справа № 911/1794/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О.,розглянувши матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.17 та рішення господарського суду Київської області від 02.08.17у справігосподарського суду Київської області №911/1794/17за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)"простягнення 94871,61грн.,

за участі представників сторін:

не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

12.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета Смаку (Україна)" було укладено Договір поставки ТА 000829-15.

Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець бере на себе обов'язок поставляти і передавати у власність покупцю, а покупець приймати та здійснювати оплату гофрокартонної продукції на умовах визначених договором.

Загальна сума договору складає сукупну вартість товару, визначену у видаткових накладних, отриманого покупцем у період дії Договору (п. 1.4 Договору).

Покупець зобов'язаний здійснити післяоплату у розмірі 100 % від погодженої вартості даної партії товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 12.06.2015).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2015 включно. Датою укладення цього договору вважається дата, зазначена на першій сторін цього договору. У разі якщо за 30 днів до закінчення терміну дії цього договору сторони письмово не повідомили одна одну про наміри розірвання цього договору, останній автоматично вважається пролонгованим на кожний наступний рік (п. 16.1 - 16.2 Договору).

Виконуючи зобов'язання за договором, товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" протягом травня - червня 2016 року було поставили товариству з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)" товар на загальну суму 123 663,63 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними: № 3292 від 10.05.2016 на суму 91 660,80 грн., № 3726 від 25.05.2016 на суму 29 510,80 грн., № 4621 від 29.06.2016 на суму 2 492,03 грн., довіреностями на отримання ТМЦ. Усі товарно-транспортні накладні підписані повноважними представниками сторін, скріплені їх печатками.

У свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)" у порушення п. 4.1 Договору, своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати отриманого товару не виконали, за видатковою накладною № 3292 від 10.05.2016 в строк до 09.06.2016, за видатковою накладною № 3726 від 25.05.2016 в строк до 24.06.2016, за видатковою накладною № 4621 від 29.06.2016 в строк до 29.07.2016 не розрахувалися, за видатковою накладною № 3292 від 10.05.2016 розрахувалися частково на суму 59152,83 грн (19.05.2016 року на суму 2492,03 грн, 29.06.2016 на суму 5000,00 грн, 11.07.2016 на суму 15000,00 грн., 18.07.2016 на суму 10000,00 грн., 26.08.2016 року на суму 5000,00 грн, 01.09.2016 на суму 6660,80 грн, 11.10.2016 на суму 5000,00 грн, 19.10.2016 на суму 5000,00 грн, 17.01.2017 на суму 5000,00 грн), що підтверджується банківськими виписками позивача наявними в матеріалах справи.

Зазначені обставини свідчать про наявність заборгованості ТОВ "Планета смаку (Україна)" перед ТОВ "Дунапак Таврія" у розмірі 64 510,80 грн, із яких 32 507,97 грн за видатковою накладною № 3292 від 10.05.2016, видаткові накладні № 3726 від 25.05.2016 на суму 29 510,80 грн, № 4621 від 29.06.2016 на суму 2 492,03 грн.

02.08.2017 рішенням господарського суду Київської області (суддя Карпечкін Т.П.), залишеним без змін 19.09.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду(судді Андієнко В.В., Буравльов С.І., Власов Ю.Л.) позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністтю "Планета Смаку (Україна) на користь товариства з обмеженою відповідальністтю "Дунапак Таврія" 64 510,80грн. основного боргу, 13 483,26грн. пені, 5 808,58 грн. штрафу, 2 048,89грн. 3% річних, 8641,69грн. інфляційних та судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)" посилалися на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, у зв'язку з чим невірно було визначено загальну суму заборгованості, та як наслідок, завищено суми пені, 3% річних, інфляційних втрат і штрафу. Просили судові акти скасувати частково, ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 62 018,77грн. боргу, а в решті позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ураховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, дослідивши обставини та зібрані у справі докази, суди попередніх інстанцій на підставі повного та всебічного розгляду справи установили порушення відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати отриманого товару, тому дійшли обгрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу, та на підставі ст.625 ЦК України 3% річних, інфляційних втрат, а також штрафу на підставі п.6.2. договору, перевіривши розрахунки позивача.

Аналізуючи постанову та рішення у межах повноважень касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками обох інстанцій, які грунтуються на фактичних обставинах справи, наявних у матеріалах справи доказах та положеннях актів цивільного законодавства.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Планета смаку (Україна)" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 та рішення господарського суду Київської області від 02.08.2017 у справі №911/1794/17 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Л.В. Ковтонюк

Суддя Ж.О. Корнілова