Постанова № 70949685, 05.12.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року Чернігів Справа № 825/1855/17

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Шевченко А.В.,

за участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про стягнення винагороди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, в якому просить суд стягнути з відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 01.02.2015 по 09.03.2015, за час безпосереднього перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоровя після отриманих під час участі у антитерористичній операції в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва) у розмірі 6228,18 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обовязкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 14.01.2015 він був відряджений в зону проведення антитерористичної операції для виконання обовязків заступника командира механізованої роти по роботі з особовим складом військової частини - польова пошта В2278. 29.01.2015 під час бою отримав вибухову травму, у звязку з чим в період з 01.02.2015 по 09.03.2015 перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоровя. Вказує, що всупереч чинного законодавства за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоровя йому не була виплачена винагорода в розмірі 6228,18 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 обласного військового комісаріату в судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив, що виплатити позивачу винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоровя в 2015 році, не має можливості, оскільки ця виплата не передбачена кошторисом видатків на 2017 рік.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є військовослужбовцям та в період з 16.01.2015 по 01.02.2015 брав участь в антитерористичній операції в районі проведення на території Донецької та Луганської областей.

29.01.2015 позивач одержав вибухову травму ЗЧМТ (струс головного мозку) у звязку з виконанням обовязків за призначенням в зоні АТО на блокпосту 1302 м. Вуглегірська, Донецької області в наслідок мінометного обстрілу НЗФ в бою, та з 01.02.2015 по 09.03.2015 перебував на стаціонарному лікуванні.

Дані факти підтверджуються наступними доказами: копією витягу з наказу військового комісара Щорського районного військового комісаріату по стройовій частині від 14.01.2015 № 9, копією посвідчення про відрядження від 14.01.2015 № 4, копією витягу з наказу командира військової частини пп В2278 по стройовій частині від 15.01.2015 № 15, копією витягу з наказу командира військової частини пп В2278 по особовому складу від 16.01.2015 № 11, копією витягу з наказу керівника сектору «С» по стройовій частині від 07.02.2015 № 40, копією витягу із наказу командира військової частини пп В2278 по стройовій частині від 01.02.2015 № 32, копією журналу прийому хворих у стаціонар Центральної районної лікарні м. Артемівськ, копією епікризу від 02.02.2015, копією направлення військової частини А4615 від 02.02.2015 № 741, копією первинного епікризу 407 військового госпіталю, копією довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 02.03.2017 № 472, копією виписного епікризу Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Пуща-Водиця», копією витягу з наказу командира військової частини пп В2278 від 13.03.2015 № 72, копією витягу з наказу військового комісара Щорського районного військового комісаріату по стройовій частині від 14.03.2015 № 54, копією витягу з наказу керівника сектору «С» по стройовій частині від 01.04.2015 № 92, копією довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті належності, суверенітету та територіальній цілісності України від 25.07.2015 № 5387 (а.с. 14-35).

06.10.2017 позивач звернувся до військового комісару ОСОБА_1 обласного військового комісаріату з рапортом про виплату грошової винагороди за час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 01.02.2015 по 09.03.2015 після отриманих під час участі у антитерористичній операції в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва) (а.с. 38).

Листом від 19.10.2016 військовий комісар ОСОБА_1 обласного військового комісаріату повідомив позивача, що виплатити винагороду немає можливості, оскільки це виплата минулих років, яка не передбачена кошторисом видатків на 2017 рік (а.с. 39).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (чинної станом на 02.02.2015) установлено, зокрема, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на обєкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих обєктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, починаючи з 01.05.2014 виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць. Виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоровя у звязку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених операціях і заходах.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (чинної станом на 03.02.2015-09.03.2015) установлено, зокрема, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення. Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

З аналізу викладених норм слідує, що військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) під час безпосередньої участі у антитерористичній операції виплачується винагорода за час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.

Як вбачається з довідки ОСОБА_1 обласного військового комісаріату від 04.12.2017 № 112 сума винагороди, яку позивач повинен був би отримати, за безпосередню участь в АТО за період з 02.02.2015 по 09.03.2015 становить 4611,87 грн., також зазначено що за 01.02.2015 винагорода позивачу була виплачена (а.с. 61).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача винагорода за час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоровя з 02.02.2015 по 09.03.2015 після отриманих під час участі у антитерористичній операції в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва) у розмірі 4611,87 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (вул. Гетьмана Полуботка, 68, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 08536958) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) винагороду за час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 02.02.2015 по 09.03.2015 після отриманих під час участі у антитерористичній операції в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва) у розмірі 4611 (чотири тисячі шістсот одинадцять) грн. 87 коп.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих