Постанова № 70948803, 12.12.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5474/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., судді Андрухіва В.В., судді Кравченко М.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ» до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ», про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ», про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26 липня 2017 року №20191/36612823 про відмову реєстрації податкової накладної №7 від 23 червня 2017 року, поданої товариством з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ»; зобов’язання зареєструвати податкову накладну від 23 червня 2017 року №7 на загальну суму, що підлягає сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 100 000, 00 грн., з податком на додану вартість у сумі 16 666, 67 грн., подану товариством з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що 23 червня 2017 року ТОВ «УММК-СТРОЙ» складено податкову накладну №7 на суму 100000, 00 грн. з податком на додану вартість у сумі 16 666, 67 грн. та надіслано її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно Квитанції №1, документ доставлено до центрального рівня ДПС України 14 липня 2017 року, документ прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України: податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, у зв'язку із тим, що виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам згідно УКТ ЗЕД:41.00.4. Позивач зазначає, що на виконання вимог відповідача, визначених в Квитанції №1 щодо надання пояснень та/або документів для прийняття рішення про реєстрацію ПН, через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів», ТОВ «УММК-СТРОЙ» надіслано всі необхідні документи та пояснення, які підтверджують відповідність обсягів постачання обсягам придбання. Однак, 26 липня 2017 року комісією ДФС України прийнято рішення №20191/36612823 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 23 червня 2017 року з підстави надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Із зазначеним рішенням ДФС України позивач не погоджується, вважає його необґрунтованим та безпідставним на підтвердження чого вказує наступне. Так, позивач стверджує, що рішення комісії ДФС України від 26 липня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття, а лише загальну фразу щодо надання документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Проте, позивачу не роз’яснено, які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість, на переконання позивача, ТОВ «УММК-СТРОЙ» надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відповідачем відмовлено.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи позов не визнав, надав заперечення (а.с. 77-79), відповідно до яких зазначив, що після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ «УММК-СТРОЙ» направлено до ДФС засобами електронного зв'язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній. Як зазначає відповідач, до повідомлення були прикріплені документи, а саме одна сторінка договору, перша сторінка договору про виконання робіт від 01.03.2017 року, невідома копія витягу про державну реєстрацію, звіт про дебетові та кредитові операції від 14.07.2017 року, звіт про дебетові та кредитові операції від 17.07.2017 року, перелік видів робіт, копія акту виконаних робіт. Тобто подані документи були не у повному їх обсязі. З огляду на зазначене, за наслідками розгляду повідомлення, Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 26 липня 2017 року №20191/36612823 про відмову реєстрації податкової накладної №7 від 23 червня 2017 року, оскільки позивачем надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

За таких обставин, відповідач вважає, що прийняте комісією ДФС України рішення про відмову реєстрації податкової накладної є правомірним, отже підстави для задоволення позову відсутні.

З боку третьої особи представник у судове засідання, призначене на 07 грудня 2017 року, не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином на своєчасно, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В письмових поясненнях третьої особи, які надійшли через канцелярію суду 05 грудня 2017 року (а.с. 62-63), по суті спору зазначено наступне. ТДВ «ІНТЕРХІМ» підтримує позовні вимоги ТОВ «УММК-СТРОЙ», посилаючись на те, що при відмові у реєстрації податкової накладної органи ДФС повинні чітко вказати порушення, допущене платником податку, та вичерпний перелік документів, які необхідно подати для підтвердження відповідності податкової накладної. Проте, рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної обґрунтоване загальною фразою щодо подання документів, які складені з порушеннями. Також в поясненнях третьої особи зазначено, що ТДВ «ІНТЕРХІМ» виконало всі вимоги ПК України щодо відображення господарських операцій з ТОВ «УММК-СТРОЙ» в податковому та бухгалтерському обліку, розрахувалось з контрагентом, однак фактично позбавлено права на формування податкового кредиту за вказаною господарською операцією, чим порушуються його права.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, після надання сторонами пояснень по справі, суд ухвалив рішення розглянути справу в порядку письмового провадження 12 грудня 2017 року за наявними у ній письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 липня 2017 року ТОВ «УММК-СТРОЙ» направлено для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 23 червня 2017 року, складену ним на користь ТДВ «ІНТЕРХІМ» на загальну суму 100 000, 00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 16 666, 67 грн. (а.с. 14).

Згідно Квитанції № 1 автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, документ доставлено до центрального рівня ДПС України 14 липня 2017 року, документ прийнято, реєстрацію зупинено. Виявлено помилки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 41.00.4. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, та/або Таблицю даних платника податків, передбачену пунктом 4 цього наказу (а.с. 15).

17 липня 2017 року ТОВ «УММК-СТРОЙ» направлено засобами електронного зв’язку Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (а.с. 19).

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 26 липня 2017 року №20191/36612823, ТОВ «УММК-СТРОЙ» відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 23 червня 2017 року. Підставою відмови зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с. 17).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням комісії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на протиправність спірного рішення, що є підставою для його скасування, та просить зобов’язати ДФС України зареєструвати податкову накладну від 23 червня 2017 року №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у встановленому законодавством порядку.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України у редакції, чинній на момент виникнення цих правовідносин.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Судом встановлено, що податкову накладну №7 від 23 червня 2017 року, по якій ДФС України прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, складено позивачем у зв'язку з наступним.

Так, 24 січня 2017 року між ТОВ «УММК-СТРОЙ» (Виконавець) та ТДВ «ІНТЕРХІМ» (Замовник) укладено Договір підряду №01/24, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню робіт, за адресою: м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, будівля 40а (а.с. 26-28).

31 травня 2017 року сторони Договору №01/24 від 24 січня 2017 року підписали Акт виконаних робіт, яким засвідчили, що Виконавець (ТОВ «УММК-СТРОЙ») виконав роботи по реставрації монолітних залізобетонних пожежних ємностей якісно, у повному обсязі і в термін, що відповідає умовам Договору, а Замовник (ТДВ «ІНТЕРХІМ») прийняв роботи. Сторони претензій одна до одної не мають (а.с. 46).

За виконання робіт з реставрації пожежних ємностей, ТОВ «УММК-СТРОЙ» виписано ТДВ «ІНТЕРХІМ» рахунок-фактуру №СФ-000014 від 08 червня 2017 року на загальну суму 357 150, 00 грн., з яких ПДВ – 59 525, 00 грн. (а.с. 29).

На підтвердження розрахунків за виконані роботи, позивачем надано звіт про дебетові та кредитові операції ТОВ «УММК-СТРОЙ» за 23.06.2017 року, з якого вбачається операція по зарахування на рахунок позивача коштів від контрагента ТДВ «ІНТЕРХІМ» у сумі 100 000, 00 грн., призначення платежу: за виконання робіт з реставрації пожежних ємностей по рах. №СФ-000014 від 08 червня 2017 року, у т.ч. ПДВ 16 666, 67 грн. (а.с. 30).

У зв'язку з виконанням робіт по Договору підряду №01/24 від 24 січня 2017 року (постачання послуг) та їх оплату замовником, ТОВ «УММК-СТРОЙ», як постачальником послуг, складено на користь отримувача цих послуг - ТДВ «ІНТЕРХІМ» податкову накладну №7 від 23 червня 2017 року на загальну суму 100 000, 00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 16 666, 67 грн. (а.с. 14).

На виконання вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, вказану податкову накладну позивачем направлено до Державної фіскальної служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, за результатами розгляду податкової накладної №7 від 23 червня 2017 року, позивачу надіслано Квитанцію №1, у якій зазначено, що з урахуванням положень п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена.

Так, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року № 1797-VIII, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності з п. 1 вказаного Наказу , оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям.

Згідно з пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

За приписами пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як встановлено судом, отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №7 від 23 червня 2017 року, ТОВ «УММК-СТРОЙ» на пропозицію ДФС України надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та/або Таблицю даних платника податків, засобами електронного зв’язку направлено на адресу Державної фіскальної служби України Повідомлення №2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. У вказаному Повідомленні платником податку зазначено, що податкова накладна видана на основі оплати (а.с. 19).

Як вже було зазначено, відповідно до приписів пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом визначається критерій/критерії оцінки ступеня ризиків, на підставі якого/яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу ТОВ «УММК-СТРОЙ» надіслано Квитанцію №1, у якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної зупинена. Податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 41.00.4.

Тобто, Квитанція №1 містить лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тоді як пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію або критеріїв, якщо їх виявлено два.

При цьому, суд зазначає, що визначення фіскальним органом у Квитанції №1 конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567.

Вказаним нормативним актом визначено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії).

Так, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, такими документами є: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв платник податків надає: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/ розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29 березня 2017 р. № 190, підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 липня 2017 року позивачем було надіслано через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України Повідомлення №2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН (а.с. 19).

Позивач зазначає, що на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній №7 від 23 червня 2017 року, ним було надіслано до ДФС України через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» наступні документи:

- Ліцензію, видану ДАБІ України 15 лютого 2017 року №7-Л на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів ІV і V категорії складності, з Додатком щодо Переліку видів робіт (а.с. 20-21);

- Витяг з ЄДР ЮО та ФОП, сформований 13.10.2015 року на 4 аркушах (а.с. 22-25);

- Договір підряду №01/24 від 24 січня 2017 року на 3 арк. (а.с. 26-28);

- рахунок-фактуру №СФ-000014 від 08 червня 2017 року (а.с. 29);

- виписка банку (звіт про дебетові та кредитові операції ТОВ «УММК-СТРОЙ» за 23.06.2017 року) (а.с. 47);

- Акт виконаних робіт за додатком 1 до Договору підряду №01/24 від 24 січня 2017 року (а.с. 46).

Також ТОВ «УММК-СТРОЙ» складено та направлено ДФС України Таблицю даних платника податку від 19 липня 2017 року №1, яка відображає код УКТ ЗЕД постачання послуг, а саме: 41.00.4 (а.с. 18).

На підставі викладеного позивач вважає, що ним було надано всі необхідні документи та пояснення, які підтверджують відповідність обсягів постачання обсягам придбання послуг згідно УКТ ЗЕД: 41.00.4.

Натомість, під час судового розгляду справи, відповідач заперечував щодо подання позивачем до ДФС України усіх перелічених вище документів, та зазначив, що до Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН, надісланого засобом електронного зв’язку, позивачем прикріплені документи не у повному їх обсязі, а саме: одна сторінка договору, перша сторінка договору про виконання робіт від 01.03.2017 року, невідома копія витягу про державну реєстрацію, звіт про дебетові та кредитові операції від 14.07.2017 року, звіт про дебетові та кредитові операції від 17.07.2017 року, перелік видів робіт, копія акту виконаних робіт (а.с. 82-88, 106-109).

Разом із тим, суд зазначає, що вказані зауваження жодним чином не відображені в рішенні комісії Державної фіскальної служби України від 26 липня 2017 року №20191/36612823 про відмову реєстрації податкової накладної №7 від 23 червня 2017 року.

У вказаному рішенні лише зазначено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому в рішенні від 26 липня 2017 року №20191/36612823 про відмову реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Натомість, в матеріалах справи наявні документи, достатні для підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній.

З наданих відповідачем скіншотів вкладення електронного листа, яким ТОВ «УММК-СТРОЙ» надіслано до Державної фіскальної служби України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним з додатками документів, вбачається, що відповідачем отримано останню сторінку договору з реквізитами Виконавця - ТОВ «УММК-СТРОЙ» та Замовника - ТДВ «ІНТЕРХІМ», першу сторінку договору про виконання робіт від 01 березня 2017 року, останній аркуш Витягу з ЄДР ЮО та ФОП, звіт про дебетові та кредитові операції ТОВ «УММК-СТРОЙ» з 23.06.2017 по 23.06.2017, звіт про дебетові та кредитові операції ТОВ «УММК-СТРОЙ» з 12.06.2017 по 16.06.2017, Додаток до ліцензії, виданої ДАБІ від 15 лютого 2017 року «Перелік видів робіт провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів ІV категорії складності» ТОВ «УММК-СТРОЙ»; Акт виконаних робіт за додатком 1 до Договору підряду №01/24 від 24 січня 2017 року (а.с. 106-109).

У свою чергу, позивач надав до суду роздруківки з Електронного кабінету платника податків, з яких вбачається, що при направленні документів, а саме: «Витяг 4.pdf, Договір Интерхим 3.pdf, Виписка 12.06.17 pdf, сканіровать 1 pdf,, Акт №Пож.емк. pdf, Виписка 23.06. pdf» виникла помилка «ЕRROR 404—Not Found» (а.с. 133-138).

Під час судового розгляду справи представник відповідач не зміг надати пояснень з приводу того, чи була помилка при направленні позивачем документів, проте й не спростовував факту можливості виникнення вказаної помилки.

Отже, причиною неотримання відповідачем у повному обсязі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній могла бути помилка в роботі електронної системи, за якою здійснюється взаємодія органів ДФС та платників податкiв.

Однак, вирішуючи даний спір, суд виходить із того, що відповідач при розгляді поданих платником податків документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній жодним чином не повідомив останнього про те, що документи надійшли не у повному обсязі, про можливі помилки в роботі електронної системи, для того щоб позивач міг повторно направити ці документи, та в рішенні про відмову реєстрації податкової накладної не зазначив, що надіслані позивачем документи надійшли не у повному їх обсязі, що й стало б підставою для відмови ним у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи, що між сторонами виник спір щодо обставин надіслання та отримання ДФС України документів, поданих разом із повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним, суд, проаналізувавши вищевикладені доводи сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості висновків відповідача щодо надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що відповідач в спірному рішенні не відобразив фактичні та конкретні підстави/причини відмови у реєстрації податкової накладної, заславшись лише на загальне формулювання, визначене в постанові Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29 березня 2017 р. № 190 (надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування).

Крім того, позивач повідомив, що по відмовленій податковій накладній №7 від 23 червня 2017 року фіскальним органом з рахунку ТОВ «УММК-СТРОЙ» списано суму ПДВ у розмірі 16 666, 67 грн.

Згідно ч. ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість відповідач, як суб’єкт владних повноважень, рішення якого оскаржено, не довів його правомірність.

З огляду на вищевикладене, а також зважаючи на наявність у ТОВ «УММК-СТРОЙ» первинних документів, достатніх для підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення комісії Державної фіскальної служби України від 26 липня 2017 року №20191/36612823 про відмову реєстрації податкової накладної №7 від 23 червня 2017 року, що є підставою для його скасування.

Відповідно до пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, відповідно до п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року в адміністративній справі № 826/4418/14.

На підставі викладеного, суд вважає, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов’язання відповідача зареєструвати податкову накладну № 7 від 23 червня 2017 року №7, подану товариством з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ», в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, 11, 24, 69, 71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 254 КАС України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ» до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ», про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 26 липня 2017 року №20191/36612823 про відмову реєстрації податкової накладної №7 від 23 червня 2017 року, поданої товариством з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ».

Зобов’язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 23 червня 2017 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 36612823).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 36612823) витрати на оплату судового збору у розмірі 1600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя О.В. Глуханчук

Суддя В.В. Андрухів

Суддя М.М. Кравченко