Постанова № 70948795, 12.12.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1802/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання Карча В.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Луганській області до комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» про стягнення податкової заборгованості в сумі 2638252,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2017 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» (далі відповідач, КП «Лисичанськтепломережа») про стягнення податкової заборгованості в сумі 2638252,00 грн, в обґрунтування якого позивач послався на таке.

В звязку з несплатою самостійно визначених податкових зобовязань з податку на додану вартість за відповідачем утворився податковий борг у загальній сумі 2638252,00 грн.

Сума податкового боргу виникла на підставі самостійно визначених відповідачем сум у податкових деклараціях з ПДВ за березень-травень 2017 року та серпень 2017 року.

Контролюючим органом на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 21.01.2002 № 1/45 та другу податкову вимогу від 26.03.2002 № 2/302, які отримані посадовими особами відповідача. Відповідач добровільно борг не сплатив, а здійснені контролюючим органом заходи з погашення податкового боргу результатів не дали, в звязку з чим позивач просив стягнути з відповідача кошти на загальну суму 2638252,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72, КАС України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що відповідач комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа», зареєстрований в якості юридичної особи та перебуває на обліку в ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (арк. спр. 6-7).

Відповідач подав до ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області декларації з податку на додану вартість, а саме: за березень 2017 року від 19.04.2017 № НОМЕР_1 (звітна), якою визначив суму грошового зобовязання в розмірі 1283395,00 грн; за квітень 2017 року від 17.05.2017 № НОМЕР_2 (звітна), якою визначив суму грошового зобовязання в розмірі 808108,00 грн; за травень 2017 року від 19.06.2017 № НОМЕР_3 (звітна), якою визначив суму грошового зобовязання в розмірі 428152,00 грн; за серпень 2017 року від 18.09.2017 № НОМЕР_4 (звітна), якою визначив суму грошового зобовязання в розмірі 118597,00 грн (арк. спр. 9-13).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Суд вказує, що відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України є обовязком платника податку подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням податків і зборів. Та відповідно п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податку зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» доповнено ПК України статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

На виконання вимог Закону № 2181, який діяв до 01.01.2011, та з метою погашення податкового боргу ДПІ у м. Лисичанську вживалися заходи, передбачені вказаним Законом, а саме: направлено першу податкову вимогу від 21.01.2002 № 1/45, направлено другу податкову вимогу від 26.03.2002 № 2/302 (арк. справи 15). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Податковий борг у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків (арк. спр. 26-48).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що необхідно задовольнити.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області до комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» про стягнення податкової заборгованості в сумі 2638252,00 грн задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» (код ЄДРПОУ 13401321, місцезнаходження: 93113, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Тепла, будинок 17) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість на загальну суму 2638252,00 грн (два мільйони шістсот тридцять вісім тисяч двісті пятдесят дві грн 00 коп.) за рахунок коштів платника з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 12 грудня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1