Постанова № 70948761, 27.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року о 15 год. 32 хв.Справа № 808/2793/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (надалі - позивач, ТОВ «СП ЮКОЙЛ» або Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0012491412, №0012501412 та №0012511412 від 15.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «СП ЮКОЙЛ» вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації за кодом 3811 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД товару: «Присадка до мастил із вмістом нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних мінералів: Petrolad 6779…», за окремими митними деклараціями, оформленими у період з 28.04.2015 по 16.12.2016. Позивач вважає дії відповідача щодо проведення цієї перевірки незаконними, оскільки при її проведенні відповідачем були порушені вимоги ст.ст. 77, 78, 79 Податкового кодексу України, зокрема: в повідомленні про проведення перевірки не зазначено жодної підстави для її проведення; позивачу не було вручено копії наказу про проведення перевірки; вимогу про надання документів та відомостей було вручено одночасно з повідомленням про проведення перевірки, чим позбавлено позивача права надати витребувані документи протягом 15 робочих днів. Окрім того, в акті перевірки не зазначено жодної підстави для її проведення, передбаченої статтею 351 Митного кодексу України. Органами доходів і зборів відповідно до вимог статті 69 Митного кодексу України не виносилось та не оприлюднювалось рішення про класифікацію вищевказаного товару, яке є обов'язковим до виконання, а тому факт порушення класифікації товарів відсутній. Позивач вказує, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем невірно класифіковано вищевказаний товар, а саме: цей товар використовується у створенні широкого спектру нафтопродуктів, а не лише мастил, тому він не відноситься до товарної підкатегорії 3811 210000, яка має більш детальний опис, а саме - присадки до мастил, а відноситься до товарної підкатегорії 3811 900000, як присадки до інших нафтопродуктів або готові присадки до інших рідин, використовуваних з тією самою метою, що і нафтопродукти (ставка мита (5%). У зв'язку з цим відповідачем зроблено висновок про заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів. Проте, вищевказана позиція відповідача ґрунтується тільки на припущеннях та не підтверджена жодними доказами, тоді як позиція позивача підтверджується технічними характеристиками та описанням товару. Позивач вказує, що використання вищевказаного товару виключно в сфері розробки рецептур високотехнологічних мастильних матеріалів для всіх видів автомобільних, залізничних та суднових двигунів підтверджується інформацією компанії виробника, яка розміщена на його веб-сайті, що вважається достовірною інформацією до тих пір, поки не буде доведено протилежне. Також про правильність класифікації позивачем цього товару свідчить й практика класифікації подібних та аналогічних товарів. Окрім того, позивач підписуючи акт перевірки із запереченнями та подаючи до відповідача заперечення проти акту перевірки виявив бажання брати участь у розгляді заперечень, проте відповідачем було проігноровано вимогу позивача та розглянуто заперечення без участі його уповноваженої особи. Також, в запереченнях проти акту перевірки позивач вказував на існування судових рішень щодо класифікації ідентичного товару. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає висновки акту перевірки незаконними у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті на їх підставі підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, виходячи з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у поданих до суду письмових запереченнях проти адміністративного позову (вх. №27652 від 11.10.2017). Зокрема, зазначає, що проведення документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи регулюється статтями 345 - 355 Митного кодексу України, натомість статті 78-79 Податкового кодексу України, на які посилається позивач, регулюють порядок проведення документальних позапланових та невиїзних перевірок з питань податкового, валютного та іншого законодавства. Вказує, що наведеними нормами Митного кодексу України не передбачено вручення підприємству копії наказу про проведення перевірки, а направлення на її проведення містить чіткі посилання на норми законодавства, які стали підставою для проведення перевірки. Окрім того, нормами митного законодавства, на відміну від податкового, не передбачено терміну надання документів та відомостей на запит контролюючого органу 15 днів, як то зазначає позивач. Вказує, що фактичною підставою для проведення перевірки стали результати аналізу електронних копій митних декларацій та документів, які були надані на момент митного оформлення в електронному вигляді, що свідчать про наявність ознак можливого порушення законодавства України з питань державної митної справи. Також, рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів окремими документами не оформлюються, а зазначаються в акту про результати перевірки, а чинним митним законодавством не передбачено оприлюднення актів документальних перевірок з питань державної митної справи, в яких зазначаються рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів. Також представник відповідача вказує, що товар, що декларувався позивачем, має багатофункціональне призначення, а тому цей товар має класифікуватися за кодом 3811 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД. Крім того, про бажання прийняти участь у розгляді заперечень позивачем не було зазначено ані в акті перевірки, ані в самих запереченнях. Про таке бажання позивач зазначив лише у доповненнях до заперечень, проте нормами Митного кодексу України передбачено, що про таке бажання має бути зазначено в запереченнях. Щодо посилань позивача на наявність судового рішення щодо класифікації ідентичного товару представник відповідача вказав, що такі рішення суду можуть бути враховані лише в частині характеристик товару, а не щодо коду за УКТ ЗЕД, а також у разі якщо ідентичний товар ввозиться тим самим декларантом. З наведених підстав вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 3 ч. 3 ст. 345, п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, наказом ГУ ДФС у Запорізькій області №1459 від 09.06.2017 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи» (зі змінами, внесеними наказами ГУ ДФС у Запорізькій області від 07.07.2017 №1722 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.06.2017 №1459», від 19.07.2017 №1864 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.06.2017 №1459») наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 26.07.2017 №1896 «Про продовження строку проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань держаної митної справи», робочою групою у складі: головного держаного ревізора-інспектора відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області, інспектора податкової та митної справи І рангу, Бурової Юлії Олегівни та головного державного інспектора відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Запорізької митниці ДФС, радника податкової та митної справи ІІІ рангу, Рижикової Ірини Вікторівни, у період з 14.06.2017 по 16.08.2017 було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «СП ЮКОЙЛ» вимог законодавства України з питань держаної митної справи у частині правильності класифікації за кодом 3811 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД товару «Присадка до мастил із вмістом нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних мінералів: Petrolad 6779…», за окремими митними деклараціями, оформленими у період з 28.04.2015 по 16.12.2016, результати якої викладені в акті перевірки №472/08-01-14-12/31852954 від 29.08.2017 (т. 1 а.с.23-33).

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема №№1 та 6, Приміток до груп 38 УКТЗЕД, затверджених Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII, Пояснень до товарної позиції 3811 УКТ ЗЕД, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 №15 (чинних на час митного оформлення) а наказом ДФС України від 09.06.2015 №401, в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі митних платежів на загальну суму 561 132,49 грн., в тому числі:

1. по сплаті ввізного (імпортного) мита за МД від 28.04.2015 №112050000/2015/006532, від 03.06.2015 №112050000/2015/008701, від 10.07.2015 №112050000/2015/011040, від 05.11.2015 №112050000/2015/019890, від 14.01.2016 №112050000/2016/000432 на загальну суму 73 895,39 грн.;

2. по сплаті акцизного податку за МД від 24.03.2016 №112050000/2016/004947, від 30.05.2016 №112050000/2016/009527, від 16.08.2016 №112050000/2016/014676, від 07.09.2016 №112050000/2016/016124, від 09.11.2016 №112050000/2016/020805, від 16.12.2016 №112050000/2016/023782 на загальну суму 393 715,01 грн.;

3. по сплаті податку на додану вартість за МД від 28.04.2015 №112050000/2015/006532, від 03.06.2015 №112050000/2015/008701, від 10.07.2015 №112050000/2015/011040, від 05.11.2015 №112050000/2015/019890, від 14.01.2016 №112050000/2016/000432, від 24.03.2016 №112050000/2016/004947, від 30.05.2016 №112050000/2016/009527, від 16.08.2016 №112050000/2016/014676, від 07.09.2016 №112050000/2016/016124, від 09.11.2016 №112050000/2016/020805, від 16.12.2016 №112050000/2016/023782 на загальну суму 93 522,09 грн.

Як суд вбачає зі змісту акту перевірки, підставою для даного висновку контролюючого органу слугувало те, що за вищевказаними митними деклараціями позивачем ввозився товар «Присадка до мастил із вмістом нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних мінералів: Petrolad 6779…» за кодом 3811 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 2%), країна виробництва - Нідерланди, виробник - BRB International B.V. Відповідно до опису товару присадка до мастил із вмістом нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних мінералів, Petrolad 6779 являє собою розчин сульфоналу кальція в мінеральній оливі. Митна вартість за вищезазначеними МД склала 7 119 209,88 грн. Відповідно до УКТ ЗЕД зазначеному коду товару ідповідає опис: «антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти: - присадки до мастил: -- із вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів». Відповідно до положень Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, до товарних позицій 3811 21 та 3811 29 відносяться речовини, які застосовуються при виготовленні лише мастил. Речовини, що застосовуються для виготовлення інших рідин, які використовуються з тією самою метою, що і нафтопродукти, відносяться до товарної під категорії 3811 90 00 00. Враховуючи, що товар «Присадка до мастил із вмістом нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних мінералів: Petrolad 6779…» використовується у створенні широкого спектру нафтопродуктів, а не лише мастил, він не відноситься до товарної підкатегорії 3811 21 00 00, яка має більш детальний опис, а саме: присадки до мастил, та відноситься до товарної підкатегорії 3811 90 00 00 як присадки до інших нафтопродуктів або готові присадки до інших рідин, використовуваних з тією самою метою, що і нафтопродукти. На підставі вищенаведеного товар «Присадка до мастил із вмістом нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних мінералів: Petrolad 6779…», країна виробництва NL, виробник BRB International B.V., повинен класифікуватись за кодом 3811 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Контролюючим органом зроблено висновок, що ТОВ «СП ЮКОЙЛ» порушено вимоги Основних правил інтерпретації класифікації товарів №1 та №6, Приміток до груп 38 УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII та Пояснень до товарної позиції 3811 УКТ ЗЕД, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 №15 (чинних на час митного оформлення) та наказом ДФС України від 09.06.2015 №401, внаслідок невірної класифікації товару «Petrolad 6779», ввезеного на митну територію України за МД, зазначеними у додатку до цього акту, за кодом УКТ ЗЕД 3811 21 00 00 замість коду згідно з УКТ ЗЕД 3811 90 00 00.

За результатами перевірки, з урахуванням отриманої від ТОВ «СП ЮКОЙЛ» інформації, відповідно до ч. 4 ст. 69 та ч. 14 ст. 354 Митного кодексу України, під час перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД визначено код товару «Присадка до мастил із вмістом нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних мінералів: Petrolad 6779…» згідно з УКТ ЗЕД 3811 90 00 00.

Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 561 132,49 грн., в тому числі: ввізне (імпортне) мито (вид 020) - 73 895,39 грн.; акцизний податок (вид 092, до 01.04.2016 - вид 089) - 393 715,01 грн.; податок на додану вартість (вид 028) - 93 522,09 грн.

На підставі акту перевірки №472/08-01-14-12/31852954 від 29.08.2017 відповідачем у відношенні позивача 15.09.2017 було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- №0012491412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 92 369,23 грн., у тому числі на 73 895,39 грн. за податковими зобов'язаннями та на 18 473,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0012501412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з ввезення на територію України товарів (продукції) - пального на загальну суму 492 143,77 грн., у тому числі на 393 715,01 грн. за податковими зобов'язаннями та на 98 428,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0012511412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 116 902,63 грн., у тому числі на 93 522,09 грн. за податковими зобов'язаннями та на 23 380,54 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 35-37).

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Як передбачено пунктами, 23 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (із змінами та доповненнями) (надалі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 3 МК України визначено, що порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (пункт 29 частини першої статті 4 МК України).

Аналіз наведеного визначення дає підстави вважати, що митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому, виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Відповідно до частини п'ятої статті 255 МК України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з частиною першою статті 266 МК України декларант зобов'язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

За приписами пункту 3 частини третьої статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно зі статтею 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності резидентів України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Як свідчать матеріали справи, підставою для проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «СП ЮКОЙЛ» законодавства України з питань державної митної справи став наказ ГУ ДФС у Запорізькій області №1459 від 09.06.2017.

Разом з тим, суд зауважує, що наказ про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи №1459 від 09.06.2017 відповідачем до суду не надано взагалі, а акт перевірки №472/08-01-14-12/31852954 від 29.08.2017, складений за наслідками проведення такої перевірки, не містять жодних посилань на наявність відповідних підозр та в чому саме вони полягають.

В акті перевірки відповідач посилається на те, що товар «Присадка до мастил із вмістом нафтопродуктів, одержаних із бітумінозних мінералів: Petrolad 6779…» використовується у створенні широкого спектру нафтопродуктів, а не лише мастил, та робить висновок, що він не відноситься до товарної підкатегорії 3811 21 00 00, яка має більш детальний опис, а саме: присадки до мастил, та відноситься до товарної підкатегорії 3811 90 00 00 як присадки до інших нафтопродуктів або готові присадки до інших рідин, використовуваних з тією самою метою, що і нафтопродукти.

Вищевикладене стало підставою для висновку контролюючого органу про заниження позивачем податкового зобов'язання.

Проте, суд не може погодитися з позицією контролюючого органу з наступних підстав.

За змістом пункту 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого 21 травня 2012 року постановою Кабінету Міністрів України №428 (надалі - Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності), УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Компанія «BRB Central Eastern Europe Sp.z о.о.» визначаючи коди товарів, що експортувалися на адресу позивача застосувала код 38112100 (підтверджується викладеним у пакувальних листах, інвойсах, експортних деклараціях) та надала з цього приводу відповідні письмові пояснення. Зауважень при експорті товарів з кодом 38112100 з боку митних органів Польщі не було.

Так само й зауважень з боку Запорізької митниці ДФС при митному оформленні ввезеного товару не було.

Відповідно з правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, визначених в Законі України «Про Митний тариф України»: «1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (…) (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3».

В правилі 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

В матеріалах справи наявні пояснення до товарної позиції 3811 «Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» в яких зазначено: «Препарати цієї товарної позиції являють собою присадки до нафтопродуктів чи інших рідких продуктів, які використовують з тією самою метою для надання цим продуктам бажаних властивостей, їх підсилення або для усунення або зменшення небажаних властивостей».

В розділі «(A) Готові присадки до нафтопродуктів» "Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності», зокрема, зазначено наступне: «3. Присадки до мастил. До них відносяться: (a) Регулятори густини на основі таких полімерів, як поліметакрилати, полібутени, поліалкілстироли; (b) депресанти (присадки, що знижують температуру застигання та плинності), які запобігають агрегування кристалів за низьких температур. Їх основою є полімер етилену, вінілові ефіри чи акрилові ефіри; (c) антиоксиданти, які зазвичай одержують на основі фенольних чи амінних сполук; (d) протизадирні присадки на основі органічних дитіофосфатів цинку, сульфувальних масел, хлорованих вуглеводнів, ароматичних фосфатів і тіофосфатів; (e) детергенти та дисперсанти, наприклад, на основі алкілфеноксидів, нафтенатів чи нафтових сульфонатів деяких металів, таких як алюміній, кальцій, цинк чи барій; (f) антикорозійні препарати на основі органічних солей (сульфонатів) кальцію чи барію, а також на основі амінів чи алкілянтарних кислот; (g) протиспінювачі, зазвичай на основі силіконів. Мастильні матеріали, призначені для введення в невеликих кількостях у моторні мастила чи палива, наприклад, для зниження зносу циліндрів двигунів, не включаються до цієї товарної позиції (товарна позиція 2710 або 3403)».

Згідно з листом компанії «BRB Internationale B.V.» від 26 січня 2017 року, який наявний в матеріалах справи, компонентна добавка Petrolad 6779 є сировиною, що використовується в якості добавки для виготовлення мастильних матеріалів для двигунів. Це продукт також за хімічними якостями відомий як понадосновний сульфонат кальцію, нейтралізує кислоти, які виникають під час процесу згорання в двигуні. Компонентна добавка Petrolad 6779 повинна використовуватися в якості детергента для загального використання тільки при розробці високоефективних мастильних матеріалів для всіх типів автомобільних, залізничних та морських двигунів та не є очисним засобом для загального використання. Petrolad 6779 має первинну функцію нейтралізуючої та інгібіруючої корозію активності. Petrolad 6779 також має детергентно-дісперсіонні якості та використовується для запобігання або зменшення виникнення продукту окислення в двигунах внутрішнього згорання та для підтримання продуктів забруднення в зваженому стані. Petrolad 6779 не передбачений для вільного ринку, його слідує використовувати разом з другими присадками мастил.

Відповідач зазначив, що до товарних підпозицій 3811 21 та 3811 29 відносяться лише присадки до мастил; препарати, що застосовуються в якості присадок, добавок до інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти, відносяться до товарної підкатегорії 3811 90 00 00. Ставки мита за вказаним кодом товару - 5%.

Суд бере до уваги, що згідно Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності: «… (B) Готові присадки до інших рідин, використовуваних з тією самою метою, що і нафтопродукти. Крім нафтопродуктів, з тією ж метою використовуються такі рідини: (a) палива на основі спиртів (наприклад, газохол); та (b) синтетичні мастила: (1) на основі складних ефірів органічних кислот (адипатів (адипінатів), азелаїнатів, складних неопентилполіолових ефірів) або неорганічних кислот (триарилфосфатів); (2) на основі поліефірів (поліоксиетилен (поліетилен гліколь) чи поліоксипропілен (поліпропиленгліколь); (3) на основі силіконів. Ці присадки насправді ті самі, що і використовувані для відповідних нафтопродуктів. До цієї товарної позиції не включаються окремі елементи та сполуки визначеного хімічного складу (переважно група 28 або 29) або нафтові сульфонати не у вигляді препаратів. До цієї товарної позиції також не включаються: (a) мастильні матеріали на основі дисульфіду молібдену (товарна позиція 3403); (b) колоїдний графіт у суспензії в маслі або в іншому середовищі і напівколоїдний графіт (товарна позиція 3801) …».

Суд оглянувши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавство дійшов висновку, що відповідач всупереч Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, Закону України «Про Митний тариф України», безпідставно змінив код УКТЗЕД товару з 3811 21 00 00 на 3811 90 00 00.

З наявних у справі доказів, наданих представниками сторін пояснень, виходить, що заявлений позивачем у вищенаведених митних деклараціях товар повинен класифікуватися за кодом 3811 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Суд також враховує правову позицію Верховного суду України, згідно з якою, за змістом статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує (стаття 69 Митного кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення (за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України та на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує).

Однак, зважаючи на обставини справи, суд, враховуючи зазначені вище норми законодавства, дійшов висновку про те, що якщо митні органи внесли товар до певного коду номенклатури та пропустили товар, то в подальшому вони не мали підстав для прийняття податкових повідомлень у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товарів (постанови Верховного Суду України від 18 вересня 2012 року у справі № 21-203а12, від 6 листопада 2012 року у справі № 21-330а12).

Також приймається до уваги судом й правова позиція Верховного суду України, викладена у постанові від 28.04.2015 у справі №21-157а15, за якою, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок про порушення позивачем митного законодавства, зроблений відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом перевірки порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Окрім того, суд приймає до уваги посилання представника позивача на порушення відповідачем права позивача на участь у розгляді заперечень, передбачене ч. 8 ст. 354 МК України, та зазначає, що позиція відповідача щодо необхідності повідомлення про намір приймати участь у розгляді заперечень виключно в запереченнях на акт перевірки є суто формальною. Більш того, про своє бажання прийняти участь у розгляді заперечень представник позивача повідомив в доповненнях до заперечень на акт перевірки, які на той час ще не були розглянуті, та доповнення до заперечень рівно як і заперечення на акт перевірки були подані позивачем у строк, встановлений ч. 8 ст. 354 МК України, тому вини повинні були бути враховані при прийнятті рішення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 160-164, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Запорізькій області №0012491412, №0012501412 та №0012511412 від 15 вересня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» судові витрати у розмірі 10521 грн. 23 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова