Постанова № 70948647, 11.12.2017, Київський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року № 810/3880/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Лапій М.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Воронова К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 95017-13 від 30.06.2017.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним, оскільки винесено з порушенням норм чинного податкового законодавства.

Зазначає, що спірним податковим повідомленням - рішенням йому визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн.

Вважає дане рішення безпідставним, оскльки податківцями не взято до уваги той факт, що транспортний засіб було викрадено у 2015 році.

На думку позивача вказане рішення є необґрунтоване, безпідставне та таке, що порушує його права, які передбачені нормами чинного законодавства України.

Представник позивача у судовому засіданні позов пітримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3 є власником транспортного засобу, а саме марки LAND ROVER, модель - RANGE ROVER, об'єм двигуна 4 367 куб.см., рік випуску, дата першої реєстрації - 27.09.2012, дата реєстраці - 21.06.2014, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2.

04.08.2017 позивачем було отримано оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 95017-13 від 30.06.2017.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся з відповідною скаргою до Державної фіскальної служби України, однак у задоволенні скарги було відмовлено.

Позивач не погоджується зі спірним податковим повідомленням - рішенням, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Підкпунктом 267.1.1 п. 267 ст. 267 ПК України визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України цієї статті.

Як встановлено судом, позивач є власником автомобілю марки LAND ROVER, модель - RANGE ROVER, об'єм двигуна 4 367 куб.см., рік висуку, дата першої реєстрації - 27.09.2012, дата реєстраці - 21.06.2014.

На підставі наявності відповідного транспортного засобу Головним управління ДФС у Київській області було винесено податкове повідомлення - рішення № 95017-13 від 30.06.2017 про визнання податкового зобов`янання з транспортного податку у розмірі 25 000,00 грн.

Однак податковим органом не було прийнято до уваги той факт, що даний транспортний засіб було викрадено ще 24.04.2015 і до сьогоднішнього дня позивачу не повернутий.

Даний факт було встановлено судом на підставі довідки від 29.04.2015, талону - повідомлення № 57 від 28.04.2015 про прийняття заяви про викрадення транспортного засобу, також копією витягу з кримінального провадження № 12015100050003963.

Так, п.п. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПК України встановлено, у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Також, суд вважає за потрібне вказати, що аналогічне податкове повідомлення - рішення виносилось позивачеві у 2016 році, однак за скаргою ОСОБА_3 Державна фіскальна служба України з вищенаведених півдстав скасувала рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25 000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, податкове повідомлення - рішення № 95017-13 від 30.06.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

23.11.2017 представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі для можливості направити відповідні запити до правоохоронних огранів для встановлення теперішнього стану розгляду заяви ОСОБА_4, одночасно з тим, протокольною ухвалою суду від 23.11.2017 відповідача було зобов'язано надати таку інформацію.

На думку суду, відповідачу було надано достатньо часу для отримання даної інформації, однак вимоги суду, як суб'єкт владних повноважень Головне управління ДФС у Київській області не виконало.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 640,00 грн.

Також позивач у своїй позовній заяві просить суд судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 КАС України суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 95017-13 від 30.06.2017.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір відповідно до квитанції № 89273 від 10.11.2017 у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 грудня 2017 р.