Постанова № 70948452, 07.12.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1516/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання Дюкаревій М.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Лізінвест до головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Луганська митниця ДФС про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Лізінвест (далі ТОВ «Лізінвест» або позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі ГУ ДФС у Луганській області або відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 адміністративний позов ТОВ «Лізінвест» було частково задоволено: визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області № НОМЕР_1 від 10.09.2015 в частині суми грошових зобовязань за штрафними санкціями 488620,37 грн; визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області № НОМЕР_2 від 10.09.2015 в частині суми грошових зобовязань за штрафними санкціями 97724,08 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Лізінвест» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.05.2017 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 01.06.2017 справа прийнята до провадження судді.

В обґрунтування предявленого позову ТОВ «Лізінвест» зазначило наступне.

15.09.2015 позивачем були отримані податкові повідомлення-рішення від 10.09.2015 № НОМЕР_1 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання за платежем мито на товари, що ввозяться субєктами господарської діяльності на загальну суму 1465861,10 грн та № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 293172,24 грн.

Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями з огляду на нижчевикладене.

29.03.2012 між ТОВ Лізінвест (покупець) та ТОВ «РК-Трейдінг» (продавець) було укладено контракт № 29/03 на поставку (імпорт) фталевого ангідриду: технічної марки А. У період з 01.09.2012 по 31.12.2012 на адресу ТОВ Лізінвест здійснювалося постачання вказаного товару окремими партіями, всього було здійснено поставок за 17 МД.

Пунктом 6.3 контракту було визначено перелік документів, що передаються продавцем разом з товаром, серед яких також було зазначено й сертифікат походження товару (форма СТ-1). Продавцем товару (ТОВ РК-Трейдінг) при кожній поставці, разом із іншими документами, що супроводжували товар, було надано ТОВ Лізінвест сертифікати походження товару (СТ-1), видані органом, уповноваженим на їх видачу - ОСОБА_5 ТПП, відповідно до яких було засвідчено критерій походження товару, що постачався, в Російській Федерації.

Відповідно до ст. 1 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.1993, ст. 2 Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011, надання сертифікатів походження товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін є підставою для звільнення від обкладення товару ввізним митом.

Враховуючи наявність сертифікатів, виданих компетентним органом РФ, що засвідчує критерій походження товару у Російській Федерації, позивач здійснив митне оформлення цього товару, скориставшись правом на застосування преференційних ставок ввізного мита.

25.08.2015 посадовими особами ГУ ДФС у Луганській області було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ Лізінвест щодо дотримання вимог законодавств України з питань держаної митної справи за період з 01.09.2012 з 31.12.2012, за результатами якого складено акт від 25.09.2015 №12/12-32-231 05/34933894.

Згідно акта перевірки ГУ ДФС у Луганській області дійшла висновку:

- про визнання недійсними сертифікатів походження товарів СТ-1, оскільки за результатами досліджень та на основі інформації, отриманої за запитами, надісланими до компетентних органів країни вивезення, виявлено, що дані сертифікати видано з порушенням вимог, установлених Правилами;

- про порушення ст.1 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.93, ст.2 Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011, п.5.1, п.6.1, п.9.3 Правил визначення країни походження товарів за Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, ст.278, ч.1 ст.279, ч.5 ст.280, ч.1 ст.281, ст.292 МК України, в результаті чого до товару фталевий ангідрид технічної марки А не може бути застосований режим вільної торгівлі та пільговий режим оподаткування по ввізному миту, та на підставі цього встановлено факт заниження податкових зобовязань зі сплати ввізного мита в сумі 977240,73 грн, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України;

- ст.1 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.93, ст.2 Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011, п.5.1, п.6.1, п.9.3 Правил визначення країни походження товарів за Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, пп. в) п. 185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 ПК України, в результаті чого встановлено факт заниження податкових зобовязань зі сплати податку на додану вартість в сумі 195448,16 грн, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України.

Позивач вважає акт перевірки необґрунтованим та прийняті на підставі нього податкові повідомлення-рішення незаконними, оскільки, окрім сум основного зобов'язання, на підставі акта перевірки відповідачем нараховані позивачу штрафні санкції.

Проте, як вбачається з самого акта перевірки сертифікати СТ-1 були видані компетентним органом РФ - ОСОБА_5 ТПП, якою було засвідчено критерій походження товару (фталевий ангідрид технічний марки А) з Російської Федерації;

Позивач отримав вказані сертифікати від продавця за контрактом (ТОВ РК-Трейдінг) разом із іншими документами, що супроводжували товар. Сертифікати відповідали всім необхідним вимогам, встановленим чинним законодавством України та міжнародними угодами та були видані компетентним органом країни вивезення (РФ).

Митне оформлення товару було здійснено у 2012 році, товар було випущено у вільний обіг, та на момент митного оформлення цього товару, ані у Луганської митниці, ані у позивача не було ні інформації стосовно анулювання сертифікатів, наданих позивачу ТОВ РК-Трейдінг, ні сумнівів стосовно їх дійсності.

Згідно листа ОСОБА_5 ТПП від 21.03.2014 сертифікати СТ-1, видані експортеру ТОВ РК-Трейдінг - анульовані. Однак, відповідач дізнався про це лише через півтора року після митного оформлення товарів з листа від 21.03.2014, а позивач - 11.09.2015 після отримання від відповідача відповіді на зауваження до акта перевірки із додатком копії цього листа.

У листі від 21.03.2014 ОСОБА_5 ТПП чітко зазначено причину анулювання сертифікатів СТ-1 - надання експортером ТОВ РК-Трейдінг недостовірної інформації. Однак, позивач вважає, що він жодним чином не міг у 2012 році при митному оформленні товару порушити вимоги законодавства, оскільки надані при митному оформленні товару сертифікати СТ-1 не були визнані митним органом лише 25.08.2015 при складанні акта перевірки.

Зазначив, що в акті перевірки не вказано у чому полягає порушення нормативних актів з боку ТОВ «Лізінвест», якими саме діями посадових осіб підприємства та коли були порушені положення цих актів, у чому полягає протиправність дій посадових осіб позивача.

Оскільки на момент митного оформлення товарів та подання ТОВ «Лізінвест» сертифікатів СТ-1 митному органу, їх дійсність було визнано, позивач вважає, що наступне анулювання сертифікатів СТ-1 за причинами, не повязаними із протиправною поведінкою позивача, не може мати наслідок застосування до ТОВ «Лізінвест» відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Таким чином, позивач вважає, що висновки відповідача та взагалі наявність складу порушення нормативних актів засновані лише на припущеннях посадових осіб відповідача, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення на підставі даного акта перевірки є незаконними та необґрунтованими.

Перед початком перевірки позивачем було отримано повідомлення про її проведення, копія наказу та запит відповідача про надання документів стосовно імпортних операцій позивача з ТОВ «РК-Трейдінг», оформлених за період з 01.09.2012 по 31.12.2012. Проте, позивач не зміг надати зазначені документи, оскільки вони колишнім керівником ТОВ «Лізінвест» були передані слідчому. У вересні 2014 керівником ТОВ «Лізінвест» отримано постанову про закриття кримінального провадження, проте документи, які надавалися слідчому, повернуті не були позивачу через їх залишення у м.Луганську. Про даний факт позивачем повідомлено відповідача листом від 20.07.2015 №126/1, відповідно на момент проведення перевірки та по теперішній час дані документи відсутні.

Разом з тим, в акті перевірки відповідачем зазначена інформація про контракт від 29.03.2012 №29/03, митні декларації та лист ОСОБА_5 ТПП.

Враховуючи, що первинні документи не були надані позивачем з вищевказаних причини, вважає, що висновки, викладені в акті перевірки не засновані на даних первинних документів, не підтверджені ними, відповідно ГУ ДФС у Луганській області було порушено порядок проведення документальної невиїзної перевірки.

На підставі вищевикладеного, просить суд визнати незаконними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 10.09.2015 № НОМЕР_1 на загальну суму 1465861,10 грн та № НОМЕР_2 на суму 293172,24 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав додаткові пояснення (т.3 а.с.117-118), відповідно до яких зазначив наступне.

На копіях документів, які подані відповідачем до матеріалів справи не зазначено усіх необхідних відміток (необхідної інформації), визначених Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації. Оскільки відповідачем не надано для огляду та порівняння оригінали документів, то це, на думку представника позивача, вказує на можливий технічний вплив на зображений в копіях текст. Крім того, ксерокопії документів, що були начебто надані 10.07.2017 Волоградською ТПП РФ Луганській митниці ДФС через Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Луганської митниці ДФС, передано без доказів такої передачі, що унеможливлює підтвердити будь-яким чином таку передачу, а тому, на його думку, такі документи не були надіслані ОСОБА_5 ТПП РФ. Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Луганської митниці ДФС згідно Положення від 07.08.2015 №156 взагалі не праві взаємодіяти з ОСОБА_5 ТПП РФ.

Позивачем 27.07.2017 повторно було направлено до ОСОБА_5 ТПП РФ листа про надання розяснень щодо листування з Луганською митницею ГУ ДФС у Луганській області, підтвердження такого листування та надання належним чином засвідчених копій первинних та інших документів, на підставі яких було анульовано сертифікати СТ-1, однак відповіді не отримано.

Також зазначив, що в листах ОСОБА_5 ТПП від 21.03.2014 вих. №1055 та від 31.10.2017 вих. №3646 підписи уповноваженої особи різні, що виключає їх справжність, відповідно вони не можуть бути прийняті до уваги судом як належні та допустимі докази. До того ж вважає, що листа ОСОБА_5 ТПП від 21.03.2014 №1055 у Луганської митниці ДФС в наявності не було, що підтвердив у судовому засіданні представник цього органу, відповідно, на думку представника позивача, вказаний лист ними отримано лише у 2017 році. Крім того, зазначені листи не містять в собі інформації щодо процедури анулювання сертифікатів СТ-1. Відповідачем було порушено строки проведення перевірки, визначені ст.321 МК України в частині дотримання 180-ти денного строку.

З урахуванням наведеного, вважає, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для проведення перевірки, висновки перевірки не гуртуються на належних та допустимих доказах, а відтак і винесені на підставі акта перевірки оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Тому просив суд позовні вимоги ТОВ «Лізінвест» задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, підтримав раніше надані заперечення (т.1 а.с.119), а також надав додаткові пояснення (т.3 а.с.197-206), відповідно до яких зазначив наступне.

Товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим Правилами визначення країни походження товарів, які є невід'ємною частиною Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994.

Враховуючи той факт, що критерій походження товару наводиться у графі 9 сертифікату форми СТ-1 (п. 7.4 Правил) для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди (Договору) для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифікату форми СТ-1 (пункт 6.1 Правил).

Відповідно до п. 6.7 Правил у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

У даному випадку це є ОСОБА_5 торгово-промислова палата Російської Федерації.

Невизнання сертифікату форми СТ-1 для застосування до товарів режиму вільної торгівлі та (або) не визнання його дійсним як під час митного оформлення товарів так і після випуску їх у вільний обіг відноситься виключно до компетенції контролюючих органів країни ввезення поварів при встановленні підстав визначених р.9 Правил.

ОСОБА_6 права чітко кореспондуються з нормами ст.ст. 43, 334, 336, 345 Митого кодексу України.

Вважає посилання позивача на ст. 109 ПК України неприйнятним, оскільки поняття податкового правопорушення їх перелік та відповідальність за їх вчинення чітко регламентовано Главою 11 ПК України.

Питання визначення та підтвердження країни походження товару шляхом подання сертифікату СТ-1, його визнання/невизнання врегульовано відповідними нормами ОСОБА_6 права та Митного кодексу України, які є спеціальними нормами прямої дії, разом з тим, ПК України регламентовано лише зобов'язання контролюючого органу щодо визначення грошових зобовязань у випадку настання певних обставин, встановлення контролюючим органом юридичного факту.

Митне оформлення фталевого ангідриту за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_3, заявлено країну походження - Російська Федерація, із застосуванням до товару режиму вільної торгівлі (преференція 400) та звільненням від сплати ввізного мита на підставі сертифікатів про походження товару форми СТ-1, виданих ОСОБА_5 торгово-промисловою палатою, реквізити яких зазначено в гр. 44 МД.

В графі 36 МД зазначено код тарифної пільги (тарифної преференції) - 400 000 000. В графі 31 МД та в електронних інвойсах в якості виробника зазначено ОАО Каустик, а в графі 34 МД заявлено код країни походження - КЕТ (згідно Наказу № 107 та Наказу №1011 - Російська Федерація).

Аналізом митних оформлень фталевого ангідриду технічного марки А, що здійснювалися підприємством протягом 2012 року та на початку 2013 року встановлено, що ТОВ Лізінвест здійснювався експорт та імпорт ідентичного товару, який має однакові властивості та вироблений за одними технічними умовами.

Встановлено, що ТОВ Лізінвест здійснювало операції з переробки давальницької сировини на території України за замовленням ТОВ РК - Трейдинг.

Про вищевикладені факти Луганська митниця Міндоходів повідомила торгово-промислову палату Російської Федерації та ОСОБА_5 торгово-промислову палату з вимогою провести у відповідності до п.6.7 Правил додаткову перевірку походження товару - фталевого ангідриду.

Результатом перевірки став факт анулювання сертифікатів СТ-1.

ОСОБА_7 ТПП від 31.10.2017 повідомлено Луганську митницю ДФС про анулювання сертифікатів походження СТ-1 з дати їх видачі та зазначено, що ТОВ «РК-Трейдінг» або ТОВ «Лізінвест» не зверталися до ОСОБА_5 ТПП із запитом щодо переоформлення сертифікатів замість анулюваних.

Тому відповідач вважає, що позовні вимоги ТОВ Лізінвест до Головного управління ДФС у Луганській області є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Просив суд у задоволенні адміністративного позову ТОВ Лізінвест відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучений до участі у справі ухвалою суду від 24.10.2017, у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, надав письмові пояснення (т.3 а.с.185-188), в яких послався на наступне.

Луганською митницею було направлено запити до ОСОБА_5 торгово-промислової палати від 31.12.2013 №6.1/1- 14/5755 та від 24.02.2014 №1336/12-70-52 з проханням повідомити додаткові відомості щодо визначення критерію походження товару «фталевий ангідрид технічний марки А».

У відповідь на згадані вище запити, листом від 21.03.2014 №1055 ОСОБА_5 ТПП повідомила Луганську митницю про анулювання зазначених Сертифікатів, виданих експортеру ТОВ «РК-Трейдинг» (Російська Федерація) на товар «фталевий ангідрид технічної марки А, ґатунок вищий», на підставі надання експортером недостовірної інформації.

Інформація, наведена у зазначеному листі ОСОБА_5 ТПП стала підставою для складання акту перевірки ТОВ «Лізінвест» від 25.08.2015 року за №12/12-32-22-05/34933894.

Листування з приводу анулювання сертифікатів було втрачене (залишилося на тимчасово непідконтрольній території в м. Луганськ) у звязку з проведенням на території Луганської області антитерористичної операції згідно Указу в.о. Президента України ОСОБА_8 від 14.04.2014 №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

На виконання листа Головного управління ДФС у Луганській області від 30.05.2017 №1452/7/12-32-14-08-16 Луганською митницею ДФС було

направлено запит до ОСОБА_5 ТПП від 08.06.2017 №91/10/12-70-19-04 про повторне надання засвідчених копій документів щодо анулювання сертифікатів із наданням розгорнутої інформації щодо причин їх анулювання.

На електронну адресу (uamp lm@ukr.net) Управління адміністрування митних платежів Луганської митниці ДФС надійшла відповідь ОСОБА_5 ТПП, лист від 10.07.2017 № 2332, в електронному вигляді у формі завірених сканованих копій. Копії документів, що надійшли від ОСОБА_5 ТПП були надані Головному управлінню ДФС у Луганській області листом Луганської митниці від 13.07.2018 №544/7/12-70-19.

Луганською митницею ДФС було направлено запит до ОСОБА_5 ТПП від 18.08.2017 №119/10/12-70-19-04 про уточнення інформації щодо дати анулювання сертифікатів та даних про звернення ТОВ « РК-Трейдинг» щодо їх переоформлення згідно п. 8.3 Правил та проханням надати вищезазначену інформацію в паперовому вигляді на поштову адресу Луганської митниці ДФС, однак відповідь досі не отримана.

Заслухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що ТОВ Лізінвест зареєстроване в якості юридичної особи Голосіївською районною у м.Києві адміністрацією 20.02.2007 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 214317, перебуває на обліку в Рубіжанській ОДПІ з 07.03.2008 (т.1 а.с.67-87, т.3 а.с.252-255).

Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 15.07.2015 №60 було призначено проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи ТОВ «Лізінвест» з 22.07.2015 по 18.08.2015 тривалістю 20 робочих днів (т.1 а.с.8-34, 120-122).

Листом від 15.07.2015 №193/10/12-32-22-05-05 ГУ ДФС у Луганській області відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.347, ч.2 ст.353 МК України ТОВ «Лізінвест» запропоновано надати для перевірки завірені належним чином копії документів стосовно імпортних операцій, оформлених за період з 01.09.2012 по 31.12.2012 по відповідним митним деклараціям (т.1 а.с.41-42).

Листом від 20.07.2015 №126/11 ТОВ «Лізінвест» повідомило ГУ ДФС у Луганській області про неможливість надання документів щодо імпортних операцій з ТОВ «РК-Трейдінг» за період з 01.09.2012 по 31.12.2009, у звязку з їх відсутністю на підприємстві. Зокрема, даним листом позивач повідомив, що оригінали документів були спрямовані керівником ТОВ «Лізінвест» слідчому в рамках кримінального провадження №32014130000000034; 09.09.2014 позивачем було отримано постанову про закриття кримінального провадження, однак документи, які надавались не були повернуті після закриття кримінального провадження, оскільки залишилися у м.Луганську в ГУ Мінходохів у Луганській області і можливість їх повернення відсутня з огляду на проведення бойових дій. Одночасно позивачем додано до листа підтверджуючі копії супровідного листа від 14.05.2014 щодо спрямування документів та постанови про закриття кримінального провадження (т.1 а.с.47-54).

За результатами перевірки ГУ ДФС у Луганській області складено акт від 25.08.2017 № 12/12-32-22-05/34933894 (т.1 а.с.125-153).

Листом від 01.09.2015 №217-юр-01/09/1 ТОВ «Лізінвест» направлено відповідачу акт перевірки від 25.08.2015 із зауваженнями до нього (т.1 а.с.55-58).

Листом від 09.09.2015 №220/10/12-32-22-05-05 ГУ ДФС у Луганській області за результатами розгляду зауважень позивача до акта перевірки, прийнято рішення про залишення без змін висновків результатів перевірки (т.1 а.с.59-63.

09.09.2015 відповідачем складено акт відмови від підпису від 09.09.2015 №1/22-05 (т.1 а.с.154).

Надаючи правову оцінку підставам проведення контролюючим органом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лізінвест» та дотримання умов і порядку її проведення, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.3 ст.345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до вимог ч.1 ст.345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст.351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки (ч.4 ст.351 МК України).

В силу ч.2 ст.351 документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від субєктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю субєктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (частини 1 , 2 ст. 351 МК України).

Відповідно до наказу від 15.07.2015 №60 про проведення документальної перевірки ТОВ «Лізінвест», його видано згідно із п.2 ч.3 ст.345 МК України та ч.2, ч.4 ст.351 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для призначення ГУ ДФС у Луганській області документальної перевірки ТОВ «Лізінвест» слугував лист Луганської митниці від 10.06.2015 №1637/9/12-70-25, яким останній надіслав відповідачу завірену копію листа ОСОБА_5 ТПП від 21.03.2014 №1055 щодо анулювання сертифікатів СТ-1, виданих експортеру ТОВ «РК-Трейдінг» (Російська Федерація) на товар «фталевий ангідрид технічний марки А, гатунок вищий» на підставі надання експортером недостовірної інформації (т.1 а.с.217, 167-168).

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що письмове повідомлення про дату початку та місце проведення документальної невиїзної перевірки від 15.07.2015 №1 та копію наказу від 15.07.2015 №60 направлено позивачу засобами поштового звязку 15.07.2015 та отримано останнім 17.07.2015, що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні (т.3 а.с.264).

Отже, контролюючим органом дотримано умови та порядок проведення документальної перевірки стосовно ТОВ «Лізінвест».

В свою чергу, що позивач має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді, однак, зазначеним правом позивач не скористався.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 24 грудня 2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Foods and Goods L.T.D. до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Щодо доводів представника позивача стосовно порушення відповідачем строків проведення перевірки, визначених ст.321 МК України, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення.

Відповідно до ч.4 ст.321 МК України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів.

Тобто, строк 180 календарних днів, визначений даною нормою МК України підлягає застосуванню до товарів, що перебувають під митним контролем до моменту їх поміщення у відповідний митний режим.

Відповідно до митних декларацій ТОВ «Лізінвест», які перебувають в матеріалах справи (т.1 а.с.180-212), позивачем самостійно заявлено в графі «1 декларація» митний режим «ІМ 40», у звязку із чим даний строк до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

Одночасно суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст.345 МК України документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме 1095 днів.

Згідно матеріалів справи, факт анулювання сертифікатів СТ-1, виданих експортеру ТОВ «РК-Трейдінг» (Російська Федерація) на товар фталевий ангідрид технічний марки А, гатунок вищий був встановлений у березні 2014 року відповідно до листа ОСОБА_5 ТПП від 21.03.2014 №1055, а перевірка проведена ГУ ДФС у Луганській області у серпні 2015 року, про що складено акт від 25.08.2015. Таким чином, контролюючим органом дотримано вимоги ст.102 ПК України щодо строків проведення перевірки ТОВ «Лізінвест».

Щодо виявлених в ході перевірки порушень, суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Лізінвест»:

- згідно п.9.3 Правил визначення країни походження товарів за Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 сертифікати походження форми СТ-1 від 07.09.2012 № RUUA НОМЕР_4, від 12.09.2012 № RUUA НОМЕР_5, від 20.09.2012 № RUUA НОМЕР_6, від 04.10.2012 № RUUA НОМЕР_7, від 11.10.2012 № RUUA НОМЕР_8, від 24.10.2012 № RUUA НОМЕР_9, від 08.11.2012 № RUUA НОМЕР_10, 20.11.2012 від 18.12.2012 № RUUA НОМЕР_11, від 27.11.2012 № RUUA НОМЕР_12, від 30.11.2012 № RUUA НОМЕР_13, від 10.12.2012 № RUUA НОМЕР_14, від 18.12.2012 № RUUA НОМЕР_15, № RUUA НОМЕР_16, № RUUA НОМЕР_17, № RUUA НОМЕР_18, від 21.12.2012 № RUUA НОМЕР_19 та № RUUA НОМЕР_20 не визнаються дійсними у звязку з тим, що за результатами досліджень на на основі отриманої інформації, отриманої за запитами, надісланими до компетентних органів країни вивезення, виявлено, що ці сертифікати СТ-1 видано з порушенням вимог, установлених Правилами;

- ст.1 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.93, ст.2 Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011, п.5.1, п.6.1, п.9.3 Правил визначення країни походження товарів за Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, ст.278, ч.1 ст.279, ч.5 ст.280, ч.1 ст.281, ст.292 МК України, в результаті чого до товару фталевий ангідрид технічної марки А, що ввезений за митними деклараціями № 702190001/2012/004891 від 20.09.2012, № 702190001/2012/004930 від 21.09.2012, № 702190001/2012/005058 від 27.09.2012, № 702190001/2012/005344 від 12.10.2012, № 702190001/2012/005515 від 22.10.2012, № 702190001/2012/005676 від 31.10.2012, № 702190001/2012/005890 від 15.11.2012, № 702190001/2012/006047 від 26.11.2012, № 702190001/2012/006146 від 03.12.2012, № 702190001/2012/006172 від 06.12.2012, № 702190001/2012/006324 від 18.12.2012, № 702190001/2012/006357 від 19.12.2012, № 702190001/2012/0063372 від 20.12.2012, № 702190001/2012/006373 від 20.12.2012, № 70219000/2012/006383 від 20.12.2012, № 702190001/2012/006409 від 24.12.2012, № 702190001/2012/006410 від 24.12.2012, не може бути застосований режим вільної торгівлі та пільговий режим оподаткування по ввізному миту, та на підставі цього встановлено факт заниження податкових зобовязань зі сплати ввізного мита в сумі 977240,73 грн, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України;

- ст.1 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.93, ст.2 Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011, п.5.1, п.6.1, п.9.3 Правил визначення країни походження товарів за Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, пп. в) п. 185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 ПК України, в результаті чого встановлено факт заниження податкових зобовязань зі сплати податку на додану вартість в сумі 195448,16 грн, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України.

На підставі акта перевірки від 25.08.2017 № 12/12-32-22-05/34933894 відносно позивача винесено податкові повідомлення рішення від 10.09.2015:

- № НОМЕР_1 про збільшення ТОВ «Лізінвест» суми грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарської діяльності, на загальну суму 1 465 861,10 грн, в тому числі за основним платежем - 977 240,73 грн та за штрафними санкціями - 488 620,37 грн (т.1 а.с.35, 155);

- № НОМЕР_2 про збільшення ТОВ «Лізінвест» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1465861,10 грн, в тому числі за основним платежем - 195 448,16 грн та за штрафними санкціями - 97 724,08 грн (т.1 а.с.36, 156).

Як вбачається з акта перевірки контролюючим органом було встановлено, що на підставі контракту від 29.03.2012 №29/03, укладеного між ТОВ «Лізінвест» (покупець) та ТОВ «РК-Трейдінг» (продавець) на імпорт фталевого ангідриду, в період з 01.09.2012 по 31.12.2012 ТОВ «Лізінвест» здійснено ввезення 1226,5 тон фталевого ангідриду технічний марки А, вищого гатунку, виробник ОАО «Каустик», країна виробництва : RU за наступними митними деклараціями: 702190001/2012/004891 від 20.09.2012, №702190001/2012/004930 від 21.09.2012, №702190001/2012/005058 від 27.09.2012, №702190001/2012/005344 від 12.10.2012, №702190001/2012/005515 від 22.10.2012, №702190001/2012/005676 від 31.10.2012, №702190001/2012/005890 від 15.11.2012, №702190001/2012/006047 від 26.11.2012, №702190001/2012/006146 від 03.12.2012, №702190001/2012/006172 від 06.12.2012, №702190001/2012/006324 від 18.12.2012, №702190001/2012/006357 від 19.12.2012, №702190001/2012/0063372 від 20.12.2012, №702190001/2012/006373 від 20.12.2012, №70219000/2012/006383 від 20.12.2012, №702190001/2012/006409 від 24.12.2012, № 702190001/2012/006410 від 24.12.2012.

Контракт від 29.03.2012 №29/03 укладено в м.Еліста (Росія) з боку ТОВ «Лізінвест» директором ОСОБА_9 та з боку ООО «РК-Трейдінг» генеральним директором ОСОБА_10

Згідно з п.1.1 контракту продавець продає, а покупець придбає фталевий ангідрид технічний марки А, код ТН ЗЕД НОМЕР_21, згідно діючих стандартів або технічних умов, в подальшому товар згідно із специфікаціями, прикладеними до цього контракту, які є його невідємною частиною. Пунктом 2.3 контракту встановлено, що відповідність якості товару умовам контракту повинна підтверджуватися сертифікатом (паспортом) якості.

Митне оформлення вищезазначеного товару здійснено за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_3, заявлено країну походження Російська Федерація, із застосуванням до товару режиму вільної торгівлі (преференція 500) та звільненням від сплати ввізного мита на підставі сертифікатів про походження товару форми СТ-1, виданих ОСОБА_5 торгово-промисловою палатою, реквізити яких зазначено в графі 44 МД.

В графі 36 митних декларацій зазначено код тарифної пільги (тарифної преференції)-400000000. В графі 31 МД та в електронних інвойсах в якості виробника зазначено ОАО «Каустик», а в графі 34 цих МД заявлено код країни походження RU (згідно Наказу №107 та Наказу №1011-Російська Федерація).

Аналізом митних оформлень субєкта господарювання, відповідно до поданих митних декларацій встановлено, що протягом 2012 року та на початку 2013 року ТОВ «Лізінвест» здійснювався експорт фталевого ангідриду технічної марки А, хімічні властивості якого повністю співпадають з отриманим по імпорту фталевим ангідридом. Графа 31 МД на експорт товару містить наступні дані: фталевий ангідрид технічний марки А, вищого гатунку, лускоподібний, білого кольору, виробник: ТОВ «Лізінвест», країна виробництва : UA. Експорт товару здійснювався в режимі ЕК 10 та ЕК 11, як готова продукція, виготовлена з давальницької сировини згідно умов договору від 22.09.2010 №01/09-10.

ТОВ «Лізінвест» (виконавець) Україна м.Рубіжне, площа Хіміків, б.2, в особі директора ОСОБА_9 уклало договір від 22.09.2010 №01/09-10 на виконання робіт по виготовленню продукції з давальницької сировини з ТОВ «РК-Трейдінг» (замовник) Росія, Республіка Калмикія, м.Еліста, вул.Леніна, б.26, приміщення 11, в особі генерального директора ОСОБА_11 Предметом цього договору є підряд на переробку давальницької сировини замовника ортоксилола нафтового з метою отримання готової продукції ангідриду фталевого технічного марки А, гатунок вищий. Умовами договору передбачено, що роботи по цьому договору виконуються з давальницької сировини замовника (ортоксилол нафтовий) та технічними засобами виконавця.

Відповідно до цього договору ТОВ «Лізінвест» протягом 2012 року отримано 4372060 кг ортоксилолу нафтового (о-ксилол) вищого гатунку, циклічний вуглеводень. Виробник: ОАО «Уфанефтехим», країна виробництва: RU на загальну суму 35502625,81 грн або 4442931,10 дол США. Постачальником давальницької сировини виступав ОАО «Каустик», Російська Федерація, 400097, м.Волгоград, вул. 40-років ВЛКСМ, б.57.

За результатом переробки 4372,06 т давальницької сировини, отриманої в 2012 році, ТОВ «Лізінвест» було експортовано на адресу отримувачів ВАТ «Каустик» та ТОВ «РК-Трейдинг», Російська Федерація, 4547,7 тон фталевого ангідриду технічного марки А, вищого гатунку, лускоподібного.

Аналізом митних оформлень фталевого ангідриду технічного марки А, що здійснювалося підприємством протягом 2012 року та на початку 2013 року, контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Лізінвест» здійснювався експорт та імпорт ідентичного товару, який має однакові властивості та вироблений за одними технічними умовами.

Про вищевикладені факти Луганська митниця повідомила торгово-промислову палату Росіської Федерації та ОСОБА_5 ТПП з вимогою провести додаткову перевірку походження товару (т.1 а.с.159-160, 162-166).

Пунктом 6.7 Правил передбачено, що у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Відповідно до ст.45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Крім того, ч.5 ст.334 МК України визначено, що з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

В силу п.8 ч.1 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Таким чином, діючим законодавством надано право органу доходів і зборів звертатися із запитом про проведення перевірки та отримання документів. При цьому, суд зауважує, що дії третьої особи або відповідача з приводу надіслання відповідних запитів до ОСОБА_5 ТПП не є предметом оскарження в даній справі.

В свою чергу, листом від 21.03.2014 №1055 ОСОБА_5 ТПП повідомила Луганську митницю про анулювання сертифікатів СТ-1, виданих експортеру ТОВ «РК-Трейдінг» (Російська Федерація) на товар «фталевий ангідрид технічний марки А, гатунок вищий на підставі надання експортером недостовірної інформації (т.1 а.с.167-168).

10.06.2015 №1637/9/12-70-25 Луганська митниця ДФС направила на адресу ГУ ДФС у Луганській області завірену копію листа ОСОБА_5 ТПП від 21.03.2014 №1055, що стало підставою для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лізінвест».

П.54.4 ст. 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України) передбачено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах, а саме: самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

При цьому, положеннями п. 56.12 ст. 56, п. 57.2 ст. 57 ПК України контролюючому органу надано право самостійно визначати грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства.

В силу норм п. 54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч.ч.1-3 ст.43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Для визначення країни походження товарів, що походять із держав - учасниць Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року і знаходяться в торговельному обігу між цими державами, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів.

Відповідно до п.2.1 зазначених Правил країною походження товарів є країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній обробці/переробці.

Згідно п.6.1 розділу 6 Правил для підтвердження країни походження товару в конкретній державі-учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Як встановлено п.6.3 розділу 6 Правил, під час вивезення товарів з держав-учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства (далі - уповноважений орган).

Підстави невизнання митними органами країни ввезення дійсним сертифікату визначені в п.9.3 Правил.

Відповідно до ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Судом встановлено, що ТОВ «Лізінвест» при здійсненні митного оформлення «фталевого ангідриду технічного марки А» були надані сертифікати походження СТ-1: RUUA НОМЕР_4 від 07.09.2012, RUUA НОМЕР_5 від 12.09.2012, RUUA НОМЕР_6 від 20.09.2012, RUUA НОМЕР_7 від 04.10.2012, RUUA НОМЕР_8 від 11.10.2012, RUUA НОМЕР_9 від 24.10.2012, RUUA НОМЕР_10 від 08.11.2012, RUUA НОМЕР_11 від 20.11.2012, RUUA НОМЕР_12 від 27.11.2012, RUUA НОМЕР_13 від 30.11.2012, RUUA НОМЕР_14 від 10.12.2012, RUUA НОМЕР_15, RUUA НОМЕР_16, RUUA НОМЕР_17, RUUA НОМЕР_18 від 18.12.2012, RUUA НОМЕР_19, RUUA НОМЕР_20 від 21.12.2012, видані ОСОБА_5 ТПП.

Надання ТОВ «Лізінвест» при ввезенні «фталевого ангідриду технічного марки А» сертифікатів походження товару форми СТ-1 надало позивачу звільнення від обкладання ввізним митом відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Російської Федерації від 24.06.1993, Договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011 та ст.281 МК України.

В свою чергу, дані сертифікати були анульовані ОСОБА_5 ТПП на підставі надання експортером недостовірних відомостей, про що повідомлено листом ОСОБА_5 ТПП від 21.03.2014 вих.№1055 (т.1 а.с.167-168, т.3 а.с.258-259).

У звязку із анулюванням ОСОБА_5 ТПП сертифікатів походження СТ-1, на думку податкового органу, до ТОВ «Лізінвест» не може бути застосований режим вільної торгівлі та пільговий режим оподаткування по ввізному миту, в результаті чого актом перевірки встановлено факт заниження податкових зобовязань зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість, що є підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Під час розгляду справи представником відповідача надано суду лист ОСОБА_5 ТПП від 31.10.2017 вих.№3646, з якого також вбачається, що сертифікати походження СТ-1, видані експортеру ТОВ «РК-Трейдінг» (Російська Федерація) на товар «фталевий ангідрид технічний марки А, гатунок вищий» анульовано ОСОБА_5 ТПП.

При цьому, даним листом повідомлено, що сертифікати походження СТ-1 анульовані з дати їх видачі; ні ТОВ «РК-Трейдінг» (Російська Федерація), ні ТОВ «Лізінвест» (Україна) не зверталися до ОСОБА_5 ТПП із запитом щодо переоформлення сертифікатів замість анульованих (т.3 а.с.261).

Суд зазначає, що оригінали зазначених листів ОСОБА_5 ТПП (від 21.03.2014 вих.№1055 та від 31.10.2017 №3646) були оглянуті у судовому засіданні.

Разом із листом ОСОБА_5 ТПП від 21.03.2014 вих.№1055 суду був наданий оригінал конверту на підтвердження його отримання Луганською митницею, на якому міститься відтиск печатки пошти Росії від 26.03.2014, копія перебуває в матеріалах справи (т.3 а.с.260).

З урахуванням викладеного, суд вважає безпідставними доводи представника позивача щодо отримання Луганською митницею листа ОСОБА_5 ТПП від 21.03.2014 №1055 лише у 2017 році. Крім того, даний лист був у матеріалах справи при первісному розгляді позовної заяви ТОВ «Лізінвест» (т.1 а.с.167-168).

Також, оглядом оригіналу конверту, яким Луганській митниці у твердому вигляді надіслано лист ОСОБА_5 ТПП від 31.10.2017 встановлено, що він містить зазначення від кого (ОСОБА_7 ТПП) та кому (Луганській митниці) адресований, вид відправлення, інформацію щодо маси прийому та відбитки печаток щодо надходження даного листа на кордон України 15.11.2017, тощо (т.3 а.с.265).

ОСОБА_5 ТПП від 21.03.2014 вих.№1055 та від 31.10.2017 №3646 виконано на фірмових бланках торгово-промислової палати, містять всі необхідні реквізити (вихідний номер, печатку відповідного органу та підпис уповноваженої особи).

Тому, суд вважає зазначені листи належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України.

Представником позивача не надано суду жодного документу на спростування отриманої від ОСОБА_5 ТПП інформації щодо анулювання сертифікатів походження СТ-1 з дати їх видачі. До того ж, позивач, як субєкт господарських відносин не позбавлений права отримувати відповідну інформацію від свого контрагента ТОВ «РК-Трейдінг». Однак, доказів звернення позивача до ТОВ «РК-Трейдінг» з приводу підстав та причин анулювання сертифікатів походження СТ-1 суду також не надано із посиланням на усні звернення ТОВ «Лізінвест».

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 109.1, п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За наведених обставин, суд приходить до висновку щодо правомірності прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень внаслідок анулювання сертифікатів походження СТ-1, оскільки їх анулювання з моменту видачі та не переоформлення до теперішнього часу не надають ТОВ «Лізінвест» право звільнення від обкладання ввізним митом на товар «фталевий ангідрид технічний марки А, гатунок вищий».

Отже, після анулювання сертифікатів СТ-1, відповідачем обґрунтовано нараховано та збільшено мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарської діяльності, за основним платежем - 977 240,73 грн та суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 195 448,16 грн.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу у відповідному розмірі.

Враховуючи правову конструкцію даної норми права, передбачено автоматичне накладення штрафу на платника податків у випадку визначення контролюючим органом податкового зобовязання за відповідним пунктом Податкового кодексу, чим правомірно і скористався податковий орган.

Посилання представника позивача на той факт, що листи ОСОБА_5 ТПП від 21.03.2014 вих.№1055 та від 31.10.2017 №3646 містять різні підписи уповноважених осіб, ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Суд критично оцінює доводи представника позивача щодо відсутності на копіях документів, які подані відповідачем до матеріалів справи усіх необхідних відміток (необхідної інформації), визначених Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації (т.3 а.с.4-108), оскільки зазначені документи по своїй суті є дублюванням тих документів, які були в наявності контролюючого органу під час проведення перевірки ТОВ «Лізінвест» у 2015 році.

Документи, що були підставою для здійснення митного оформлення були надані контролюючому органу відповідними органами на запити ГУ ДФС у Луганській області, копії яких перебувають в матеріалах справи (т.1 а.с.157-175).

До того ж на думку суду, в спірних правовідносинах достатньою підставою для висновку щодо правомірності прийнятих відповідачем рішень є факт анулювання сертифікатів походження СТ-1 з моменту їх видачі, що достеменно підтверджено листом ОСОБА_5 ТПП від 31.10.2017 вих.№3646, копія якого перебуває в матеріалах справи.

Відсутність на момент проведення перевірки у позивача первинних документів через їх знаходження на території м.Луганська не може бути підставою для неможливості проведення перевірки, оскільки висновки, викладені в акті перевірки підтверджені документами, отриманими ГУ ДФС у Луганській області у встановленому законом порядку.

Посилання представника позивача щодо процедурних моментів отримання Управлінням адміністрування митних платежів Луганської митниці ДФС відповіді ОСОБА_5 ТПП на електронну адресу uamp lm@ukr.net, яка на його думку не є офіційною адресою Управління, на увагу не заслуговують, оскільки у судовому засіданні досліджено оригінал листа ОСОБА_5 ТПП від 31.10.2017, що було отримано Луганською митницею у твердому вигляді.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не повертаються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 07 грудня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складання постанови в повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Лізінвест до головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Луганська митниця ДФС про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 12 грудня 2017 року.

Суддя ОСОБА_12