Постанова № 70948310, 06.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ’ЯНСЬКИЙ КОМБІНАТ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМ’ЯНСЬКИЙ КОМБІНАТ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 3607-п від 10.07.2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КАМ’ЯНСЬКИЙ КОМБІНАТ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ».

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем з посиланням на підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ’ЯНСЬКИЙ КОМБІНАТ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ», оформлене наказом № 3607-п від 10.07.2017 року. Проте, на думку позивача законних підстав для призначення перевірки у контролюючого органу не було, так як відповідач вийшов за межі перевірки, прийнявши рішення про проведення перевірки з моменту реєстрації підприємства по час виконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2017 року по справі № 522/3744/17. Вважаючи прийнятий наказ неправомірним, позивач звернувся до суду з позовом про захист порушених прав.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі та просив його задовольнити із викладених у позові підстав.

Відповідач - ОСОБА_4 управління ДФС у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи. Представник відповідача суду пояснив, що при винесенні наказу №3 607-п від 10.07.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області діяло у відповідності до вимог податкового законодавства України. Відповідачем було дотримано порядок призначення позапланової виїзної перевірки позивача на підставі п.п.78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та оформлення її результатів, у зв’язку із чим, відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

20 травня 2017 року ОСОБА_4 управлінням ДФС у Дніпропетровській області отримано лист від начальника першого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області від 15.05.2017 року № 1080/7/15-32-23-02 з дорученням забезпечити виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2017 року по справі № 522/3744/17 (1-«кс»/522/6963/17), якою, зокрема, вирішено призначити документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «КАМ’ЯНСЬКИЙ КОМБІНАТ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з моменту реєстрації підприємства по час виконання ухвали.

07 червня 2017 року на підставі вищевказаної ухвали відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, заступником начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було прийнято наказ № 2892-к «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КАМ’ЯНСЬКИЙ КОМБІНАТ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ» з 19.06.2017 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з моменту реєстрації підприємства та по виконання ухвали тривалістю 5 робочих днів.

19 червня 2017 року на підставі вищевказаного наказу та направлення на перевірку №8922 від 07.06.2017 року головним державним ревізором – інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 було здійснено виїзд за податковою адресою підприємства позивача: 51925, АДРЕСА_1, та було встановлено, що посадові особи та саме підприємство за вказаною адресою не знаходяться, договорів оренди в 2017 році підприємство за цією адресою не укладало, внаслідок чого податковим органом було встановлено неможливість проведення перевірки у терміни, вказані в наказі № 2892-к 07.06.2017 року, про що відображено в акті від 19.06.2017 року №6516/04-36-14-18-05/4102906.

10 липня 2017 року у зв’язку з вищевикладеними обставинами на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2017 року по справі № 522/3744/17 (1-«кс»/522/6963/17) та відповідно до п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України. заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_6 було прийнято наказ №3607-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КАМ’ЯНСЬКИЙ КОМБІНАТ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ» з моменту реєстрації підприємства та по час виконання ухвали тривалістю 5 робочих днів з 11.07.2017 року.

11 липня 2017 року директору ТОВ «КАМ’ЯНСЬКИЙ КОМБІНАТ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ» був вручений наказ № 3607-п від 10.07.2017 року та пред’явлено направлення від 11.07.2017 року № 9942 на перевірку, що підтверджується розписками на цих документах.

Крім того, ревізором керівнику підприємства ОСОБА_7 було вручено запит про надання первинних документів та документів бухгалтерського обліку, проте директором підприємства вищевказані документи до перевірки надано не було, а на примірнику запита було зазначено, що рішення про допуск чи не допуск до перевірки буде вирішуватись після вивчення наказу та інших документів.

11.07.2017 року посадовою особою контролюючого органу було складено акт №7308/04-36-14-09/41029068 про те, що директор ТОВ «КАМ’ЯНСЬКИЙ КОМБІНАТ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ» ОСОБА_7 11.07.2017 року не має можливості надати первинні документи та документи бухгалтерського обліку у зв’язку із тим, що вони знаходяться в іншому місті. Вказаний акт директор підприємства підписати відмовилась, у зв’язку з чим було складено акт про відмову від його підписання № 7911/04-06-14-09/41029068 від 11.07.2017 року, копії яких залучені до матеріалів справи.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість винесеного спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Правовідносини щодо проведення податковими органами перевірок платників податків врегульовані Главою 8 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі – ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У пункті 75.1 ст. 75 ПК України закріплено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Підстави та порядок проведення документальних невиїзних перевірок встановлені ст. ст. 78, 79 ПК України.

Згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

В силу приписів п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Наведені норми містять імперативний припис щодо обов'язку керівника контролюючого органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання постанови слідчого у кримінальному провадженні. При цьому, виконання такого обов'язку не передбачає дослідження контролюючим органом підстав призначення відповідної перевірки слідчим, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки. Правова оцінка дій слідчого щодо призначення податкової перевірки у рамках кримінального провадження здійснюється у порядку, визначеному кримінально - процесуальним законом.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ на проведення перевірки №3607-п від 10.07.2017 року містить посилання на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2017 року по справі №522/3744/17 та містить інші необхідні реквізити. Будь-яких зауважень стосовно правильності оформлення оскаржуваного наказу позивачем надано не було.

Доводи позивача про те, що ухвала слідчого судді про призначення позапланової документальної виїзної перевірки в рамках кримінального провадження, не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки чинний КПК України не містить ані повноважень, ані порядку розгляду слідчим суддею клопотання слідчого про призначення позапланових перевірок, тому не може бути підставою для проведення такої перевірки, а також про те, що строк дії такої ухвали обмежений законом до 11.06.2017 року, тобто після цієї дати ухвала не підлягає виконанню та підстави для проведення перевірки відсутні - є необгрунтованими.

Так, в резолютивній частині ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2017 року по справі № 522/3744/17 (1-«кс»/522/6963/17), зазначено, що ухвала оскарженню не підлягає. Жодних застережень щодо дії в часі даної ухвали в тексті немає.

Окрім того, не наділений повноваженнями й адміністративний суд при вирішенні податкових спорів давати оцінку законності та обґрунтованості прийнятого судового рішення слідчим суддею про призначення перевірки.

Оскільки, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов’язковим до виконання, ГУ ДФС у Дніпропетровській області виконало ухвалу слідчого судді та призначило з цього приводу перевірку на підставі п.п.78.1.11. п.78.1 ст.78 ПК України.

Суд також зазначає, що згідно з пунктом 78.5 статті 78 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

В силу приписів п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (частина 2 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).

Тобто, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки правових порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи (п.78.2 ст. 78 Податкового кодексу України).

Оскільки, підставою винесення спірного наказу є саме рішення суду в межах кримінального провадження, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, суд приходить до висновку, що податковий орган зобов'язаний був виконати таке судове рішення, а отже, діяв на виконання покладених на нього Законами обов’язків та в межах наданих йому повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМ’ЯНСЬКИЙ КОМБІНАТ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 13.11.2017 року.