Постанова № 70948264, 07.12.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 року № 810/3310/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю представника позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерформ"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ,

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 22 травня 2017 року № НОМЕР_1,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Інтерфом» звернулося до суду з позовом (заявою) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 22.05.2017 № НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вказаним рішенням позивачу нараховано штраф у розмірі 33280,21 грн. та пеню у розмірі 2703,49 грн., а всього на суму 35 983,70 грн.

Позивач вказує на відсутність порушення вимог податкового законодавства, а саме Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), оскільки єдиний соціальний внесок позивачем перераховано до бюджету вчасно та у встановленому законом розмірі, що підтверджується первинними документами обліку та платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів до бюджету.

Позивач не погоджується з вказаним рішенням та вважає, що воно суперечить нормам чинного законодавства України.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх підтримати.

Відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби проти позову. В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що відповідно до ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI Офісом ВПП ДФС застосовано до ТОВ «Інтерфом» рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування №0000404109 від 22.05.2017 року.

Вказує, що ТОВ «Інтерфом» за період часу з 22.10.2013 року до 05.12.2013 року відповідно до вище зазначеного рішення нарахований штраф у розмірі 33 280 грн. 21 коп., із них нарахована пеня у розмірі 2 703 грн. 49 коп. При здійсненні аналізу даних інформаційної системи «Податковий блок» в частині повноті нарахування та сплати єдиного внеску ТОВ «Інтерфом» на підставі положень Закону №2464-VI в інтегрованій картці платника було виявлено нарахування штрафної санкції та пені з єдиного внеску (код платежу 71010000 вид бюджету 70 - цільові фонди) у сумі 22 280,21 грн. (10 % від суми недоїмки) та у сумі 2 703,49 (0,1 % за кожен день прострочення сплати платежу) відповідно, що є застосовані до платника єдиного внеску ТОВ «Інтерфом» в даний час.

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» має статус юридичної особи, зареєстровано Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 16.01.1997 за № 1342120 0000 000007, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію. Як платник податків позивач перебуває на обліку у відповідача.

13.01.2017 відповідач звернувся до позивача із листом вих. № 2173/10/28-10-41-09-08 щодо надання копій документів (платіжних доручень, виписок банку, тощо) стосовно підтвердження факту своєчасної та повної сплати єдиного внеску, який було відображено у показниках звітності страхувальника, а саме: Звіт страхувальника за вересень 2013 року від 16.10.2013р. № НОМЕР_2 (130401) та Звіт страхувальника за жовтень 2013 року від 12.11.2013р. № НОМЕР_3 (130401).

Листом вих. № 02/15 від 20.01.2017 позивач надіслав до Офісу великих платників податків ДФС відповідь на цей запит, при цьому, надав у розпорядження необхідні документи, що підтвердження факт своєчасної та повної сплати єдиного внеску згідно звіту за вересень 2013 року та жовтень 2013 року, а саме:

-копії звітів про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску з додатками та квитанціями про прийняття за вересень-жовтень 2013 року;

-копії банківських виписок за вересень-жовтень 2013 року;

-копії платіжних доручень про сплату єдиного внеску за вересень-жовтень 2013 року.

Однак, 22.05.2017 заступником начальника Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_1 прийнято рішення №0000404109 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску яким позивачу нараховано штраф у розмірі 33280,21 грн. та пеню у розмірі 2703,49 грн., а всього на суму 35983,70 грн.

Як на підставу правомірності винесеного ним рішення відповідач посилається на п.1 ч.10 ст. 9 Закону №2464 яким встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається:

-у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Пунктом першим частини першої ст.. 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пункт перший та другий частини другої статті 6 Закону №2464-VI передбачає, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Судом встановлено, що ТОВ «Інтерфом» щомісячно формувався та подавався до органів доходів і зборів за місцем взяття на облік Звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У спірний період, вказаний звіт формувався та подавався ТОВ «Інтерфом» за формою Д4, що затверджена додатком №4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 N 454 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за N 1628/24160.

Вказаний звіт подавався позивачем засобами електронного зв'язку, із отриманням електронної квитанції контролюючого органу про його прийняття.

Відповідно до відомостей Звіту №Д4 за вересень 2013 року (вих. № 02/482 від 14.10.2013), у рядку 8 відображено наступний показник загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього: 403 638,24 грн.

Відповідно до відомостей Звіту № Д4 за жовтень 2013 року (вих. № 02/539 від 11.11.2013), у рядку 8 відображено наступний показник загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього: 373 907,03 грн.

Відповідно до відомостей Звіту № Д4 за листопад 2013 року (вих. № 02/13 від 11.12.2013), у рядку 8 відображено наступний показник загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього: 361 232,58 грн.

Відповідно до відомостей Звіту № Д4 за грудень 2013 року (вих. № 02/13 від 14.01.2014), у рядку 8 відображено наступний показник загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті, всього: 378 483,04 грн.

Єдиний внесок у вищевказаному розмірі сплачено страхувальником у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів. Факт повної сплати платником єдиного внеску контролюючим органом не заперечується.

01.01.2011 набрала чинності Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за N 994/18289.

Пунктом 4.2.1 Інструкції від 27.09.2010 N 21-5 встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.01.2014 N 1-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 за N222/24999, постановлено визнати такою, що втратили чинність:

-постанову правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N21-5 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за N 994/18289.

Постанова Правління Пенсійного фонду України від 21.01.2014 N 1-1 набрала чинності з моменту опублікування 25.02.2014, і саме з цієї дати втратила чинність Інструкція від 27.09.2010 N 21-5, якою передбачалася сплата єдиного внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду.

Частиною пятою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції згідно із Законом України від 04.07.2013 р. N 406-УІІ) встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» 04.07.2013 N 406-УІІ встановлено, що органи Пенсійного Фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

01.10.2013 набрала чинності Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013N455 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за N 1622/24154).

Підпунктом першим пункту 4.2 Інструкції від 09.09.2013 N 455 було встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

У період з 02.10.2013 по 07.10.2013 ТОВ «Інтерфом» перераховувало грошові кошти на сплату єдиного внеску згідно наступних платіжних доручень: номер платіжного доручення 339 від 02.10.2013 на суму 1140,00 грн.; - номер платіжного доручення 340 від 02.10.2013 на суму 110,00 грн.; номер платіжного доручення 1462 від 02.10.2013 на суму 7600,00 грн.; номер платіжного доручення 1463від 02.10.2013 на суму 720,00 грн.; номер платіжного доручення 1489 від 04.10.2013 на суму 197000,00 грн.; номер платіжного доручення 1490 від 04.10.2013 на суму 20000,00 грн.; номер платіжного доручення 1492 від 04.10.2013 на суму 1300,00 грн.; номер платіжного доручення 341 від 04.10.2013 на суму 980,00 грн.; номер платіжного доручення 342 від 04.10.2013 на суму 70,00 грн.; номер платіжного доручення 682 від 04.10.2013 на суму 4671,25 грн.; номер платіжного доручення 345 від 07.10.2013 на суму 950,00 грн.; номер платіжного доручення 346 від 07.10.2013 на суму 90,00 грн.; номер платіжного доручення 1512 від 07.10.2013 на суму 1600,00 грн.; номер платіжного доручення 1513 від 07.10.2013 на суму 160,00 грн.

Грошові кошти було перераховано на розрахунковий рахунок № 37198101001016 УПФУ в м. Обухові та Обухівському районі, банк отримувача ГУ ДКСУ у Київській області МФО 821018.

Відтак, позивачем сплачено єдиний внесок у встановлений законом строк та порядку, а відомості оскарженого рішення про протилежне нічим не підтверджуються, суперечать фактичним обставинам справи та наявним доказам.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон № 2464.

Відповідно до ст.1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно ст.4 Закону № 2464 зокрема є:

-фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

-фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

-фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ст.9 вказаного вище Закону для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Приписами п.2 ч.11 ст.25 вказаного Закону, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно зі ст.25 Закону № 2464, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до Наказу Міністерства Доходів і Зборів України, Міністерства Фінансів України від 19.09.2013 № 493/815 «Про затвердження Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яке набрало чинності 01.10.2013 та було чинним на час здійснення платежів у період з 02 по 07 жовтня 2013 року, зазначено, що положення розроблено відповідно до статей 8, 9, 11 ,25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з метою регламентування руху коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються згідно із Законом, на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України відповідно до вимог законодавства.

Розділом II вказаного Положення передбачалось, що Міністерство доходів і зборів України та територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції Міндоходів відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій (далі - страхові кошти).

Відкриття рахунків 3719 здійснюється на підставі заяв Міндоходів і територіальних органів Міндоходів та інших документів у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Згідно з п.3.1. Положення, страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Інтерфом» здійснило перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 02.10.2013 по 07.10.2013 на розрахунковий рахунок № 37198101001016 в ГУ ДКСУ у Київській області МФО 821018, передбачений для сплати єдиного внеску для юридичних осіб.

При цьому, з копій квитанцій про сплату позивачем єдиного внеску за спірні періоди вбачається, що така сплата була здійснена на рахунок 3719 відкритий в органах Казначейства для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску.

У відповідності до ч.4 ст.45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Приписами ч.5 ст.45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Аналіз норм Бюджетного кодексу України дає підстави зробити висновок, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поняття «єдиний казначейський рахунок» закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затверджене Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 (далі - Положення № 122), та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Пунктом 2.1 цього Положення встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Зі змісту пунктів Положення № 122 слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

Вказана правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, яка відображена в постанові від 16.06.2015 по справі № 21-377а15. У вказаному рішенні колегія суду дійшла висновку, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений п.57.1 ст.57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 126.1 ст.126 ПК України. Додатково зазначено, що оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

За наведених обставин, оскаржене рішення про нарахування штрафу пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску є безпідставним та підлягає скасуванню.

Крім цього задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що у 2013 році позивач, як платник податків, перебував на податковому обліку у ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області. У серпні - вересні 2014 року ДПІ в Обухівському районі проведено планову виїзну перевірку позивача, за результатами проведеної планової перевірки складено акт № 2938/10-16-22-01/24593200 від 09.10.2014 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Інтерфом» код 24593200 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2013 р.»

При цьому, контролюючий орган перевіряв правильність нарахування та утримання єдиного внеску із суми заробітної плати за той самий період (розділ 3.5.2.3 акта перевірки).

За результатами перевірки, контролюючий орган прийшов до наступних висновків:

- перевіркою повноти відображення у звітності сум нарахованої заробітної плати, з яких утримується єдиний внесок, порушень не встановлено (с. 96 акта перевірки);

- перевіркою правильності утримання єдиного внеску із сум заробітної плати, нарахованої особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) порушень не встановлено (с. 97 акта перевірки).

Враховуючи вказане, відомості оскарженого рішення відповідача від 22.05.2017 № НОМЕР_1 про порушення позивачем порядку сплати єдиного внеску, прямо суперечать та повністю спростовуються актом перевірки ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області № 2938/10- 16-22-01/24593200 від 09.10.2014.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за звернення до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у сумі 1600,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №365 від 14 червня 2017 року, тому підлягає стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерформ» судовий збір у розмірі 1600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 22 травня 2017 року № НОМЕР_1.

3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерформ" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 грудня 2017 р.