Постанова № 70948126, 06.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 р. Справа №805/2854/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:16:00

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), третя особа: Державна судова адміністрація України (надалі - третя особа) в якій просить суд визнати протиправними та такими, що порушують його права, дії відповідача щодо неналежного виконання виконавчого листа від 29.08.2016 року № 826/18177/15, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва щодо виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року про зобов'язання Державної судової адміністрації України нарахувати ОСОБА_1 вихідну допомогу судді, який вийшов у відставку, у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою судді Апеляційного суду Донецької області, та перерахувати її Апеляційному суду Донецької області для виплати та визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 06 липня 2017 року ВП № 52797632.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що виконавче провадження було відкрито під час дії Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, відповідно до якого державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Двомісячний строк сплинув 02.01.2017 року, ще під час дії Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, який набрав чинності 05.01.2017 року, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. У зв'язку з чим, державним виконавцем порушено законодавство, яке діяло на час відкриття виконавчого провадження.

Протягом часу знаходження виконавчого листа на виконанні, виконавцем не приймалося жодних виконавчих дій і лише після письмового звернення 27.12.2016 року, виконавцем накладено штраф на відповідача та надано додатковий строк для виконання виконавчого листа. Після накладення штрафу, виконавцем не проведено жодних виконавчих дій та не перевірено виконання виконавчого листа, після встановлення додаткового строку для його виконання. Після цього в червні 2017 року позивач повторно звернувся до виконавця, щодо виконання виконавчого листа, однак, відповідь не отримав.

06.07.2017 року виконавець ухвалив постанову про накладення повторного штрафу на боржника та постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідач направив повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до органу досудового слідства, результати якого не повідомлялись позивачу.

Крім того, позивач вважає, що державний виконавець повинен був вжити всі заходи примусового виконання рішення, які передбачені статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, у зв'язку з чим, вважає дії відповідача протиправними та просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 06 липня 2017 року ВП № 52797632.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 805/2854/17-а надано на розгляд судді Толстолуцькій М.М.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року відкрито провадження по справі № 805/2854/17-а.

Розпорядженням керівника апарату Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року № 84 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 805/2854/17-а у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Толстолуцької М.М.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу, справу № 805/2854/17-а передано на розгляд судді Кочановій П.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року зупинено провадження по справі № 805/2854/17-а та призначено до судового розгляду на 06 грудня 2017 року.

У судове засідання, призначене на 06 грудня 2017 року позивач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Разом з цим, у своїй позовній заяві, позивач зазначив, що у зв'язку з територіальною віддаленістю та необхідністю нести додаткові витрати у зв'язку з явкою до суду, просив розгляд справи провести за його відсутності.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, причин неявки суду не повідомлено. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності суду не надано.

Разом з цим, відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи суду надані письмові заперечення від 16 серпня 2017 року у яких зазначено, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним Законом, який регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) та визначає умови і порядок їх виконання.

02.11.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, щодо примусового виконання виконавчого листа № 826/18177/15 від 29.08.2016, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва, про зобов'язання Державної судової адміністрації України нарахувати ОСОБА_1 вихідну допомогу судді, який вийшов у відставку, у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, тобто за посадою судді Апеляційного суду Донецької області та перерахувати її Апеляційному суду Донецької області для виплати.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження». Так, ч. ч. 1,2 зазначеної статті визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Оскільки, зазначений виконавчий документ не був виконаний у самостійному порядку, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про накладення штрафу від 27.12.2016 року та 06.07.2017 року, згідно із приписами ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відомості про виконання виконавчого листа № 826/18177/15 від 29.08.2016 року на адресу відділу не надходили, поважних причин невиконання цього виконавчого документу не повідомлено. У зв'язку з чим, 06.07.2017 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

На підставі викладеного відповідач вважає, що здійснив всі виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII та просить відмовити у задоволені позову.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та запереченні відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року - задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано Державну судову адміністрацію України нарахувати ОСОБА_1 вихідну допомогу судді, який вийшов у відставку, у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, тобто за посадою судді апеляційного суду Донецької області, та перерахувати її Апеляційному суду Донецької області для виплати.

Зобов'язано Апеляційний суд Донецької області виплатити позивачу нараховану вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, тобто за посадою судді Апеляційного суду Донецької області.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Селидове Донецької області щодо відмови в призначені ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання від 14 серпня 2015 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Селидове Донецької області призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з дня наступного після відрахування зі штату суду, тобто з 25 липня 2015 року.

На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року видано виконавчий лист, яким зобов'язано Державну судову адміністрацію України нарахувати ОСОБА_1 вихідну допомогу судді, який вийшов у відставку, у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, тобто за посадою судді апеляційного суду Донецької області, та перерахувати її Апеляційному суду Донецької області для виплати.

Позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 02 листопада 2016 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 826/18177/15 виданого 29 серпня 2016 року.

Суд зауважує, що саме Державна судова адміністрація України вказана у виконавчому листі боржником в частині зобов'язання нарахувати ОСОБА_1 вихідну допомогу судді, який вийшов у відставку, у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, тобто за посадою судді апеляційного суду Донецької області, та перерахувати її Апеляційному суду Донецької області для виплати.

Дані обставини не є спірними, сторонами не заперечуються.

Спірним питанням є винесення відповідачем постанови від 06 липня 2017 року про закінчення виконавчого провадження на підставі Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII.

В постанові про закінчення виконавчого провадження від 06 липня 2017 року ВП № 52797632 зазначено наступне, зокрема: «За невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, які можуть бути виконанні лише боржником, постановами державного виконавця відділу 27.12.2016 року та 06.07.2017 року накладено штраф. Інформація від боржника, щодо повного та фактичного виконання рішення суду на підставі якого видано вказаний виконавчий документ, або про обставини, що є підставою для зупинення виконавчого провадження - до відділу не надходила. Державним виконавцем до органів досудового розслідування скеровано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення боржником від 06.07.2017 року.»

Вказані обставини зумовлюють закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідачем відкрито виконавче провадження під час дії Закону України «Про виконавче провадження» від 24.04.1999 року № 606- XIV, у зв'язку з чим, виконавчі дії з виконання рішення немайнового характеру повинні бути проведенні протягом двомісячного строку.

Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо проведення виконавчих дій на підставі Закону України «Про виконавче провадження» від 24.04.1999 року № 606- XIV, у зв'язку з наступним.

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року, Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 7 цього розділу цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» опублікований 05.07.2016 року в офіційному виданні Голос України.

У зв'язку з чим, Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року набрав чинності 05.10.2016 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (надалі - Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII).

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За вказівкою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вжити передбачені Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Пунктом 1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у головного державного виконавця відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, знаходилось виконавче провадження № 52797632 щодо виконання виконавчого листа, виданого 29 серпня 2016 року Окружним адміністративним судом м. Києва у справі № 826/18177/15. Стягувачем у даному провадженні є ОСОБА_1, а боржником, як зазначено вище - Державна судова адміністрація України.

02 листопада 2016 року на підставі вказаного виконавчого листа постановою відповідача ВП № 52797632 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва, яке відкрито після набрання чинності Законом від 02.06.2016 року № 1404-VIII.

Приписами статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII визначено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

В постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено, що у разі невиконання рішення у вказаний строк без поважних причин на боржника буде накладено штраф в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Супровідним листом від 02 листопада 2016 року № 20.1/378/8 постанова про відкриття виконавчого провадження № 52797632 була направлена на адресу боржника.

Листом від 22 листопада 2016 року № 10-8404/16 Державна судова адміністрація України повідомила, що відкрито провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України, у зв'язку з чим, виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року до розгляду касаційної скарги призведе до неправомірних стягнень коштів з Державного бюджету України, які в подальшому не можуть бути повернуті, оскільки статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені обмеження щодо повороту виконання рішення суду в окремих категоріях справ, зокрема, по справах про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби. Крім того, порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Приписами частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд звертає увагу, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.08.2016 року у справі №826/18177/15 (касаційне провадження № К/800/20045/16) відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року.

Таким чином, станом на момент винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, як і станом на момент розгляду даної справи судом, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року у справі № 826/18177/15 набрала законної сили та підлягає виконанню, у тому числі у примусовому порядку.

Частиною 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

З зазначених правових підстав 27 грудня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, винесена постанова про накладення штрафу ВП № 52797632. Даною постановою головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за невиконання рішення боржником без поважних причин наклав на Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 5 100,00 гривень.

Даною постановою, зобов'язано Державну судову адміністрацію України виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Попереджено про відповідальність, передбачену статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання без поважних причин рішення суду та статтею 382 Кримінального кодексу України за умисне невиконання рішення суду.

Державним виконавцем було попереджено боржника у постанові, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин, державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з повідомленням (поданням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до Закону.

Згідно статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право застосування штрафів у разі невиконання виконавчого документа без поважних причин.

09 березня 2017 року № 20.1/378/8 на адресу Державної судової адміністрації України направлено вимогу державного виконавця № 378/8-2 відповідно до якої державний виконавець вимагає:

- негайно виконати вимоги виконавчого листа № 826/18177/15 від 29.08.2016 року Окружним адміністративним судом м. Києва;

- про виконання повідомити відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом трьох робочих днів з моменту отримання даної вимоги;

- у разі невиконання, надати письмове пояснення за фактами невиконання даног рішення та законних вимог державного виконавця;

- з дня отримання вимог - негайно повідомити прізвище, ім'я, по-батькові посаду особи винної у невиконанні рішення суду.

Попереджено позивача, що у разі невиконання рішення боржником без поважних причин, державний виконавець направить до правоохоронних органів подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до Закону.

Листом від 06 квітня 2017 року № 11-2902/17 Державна судова адміністрація України вдруге повідомила, що відкрито провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України, у зв'язку з чим, виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року до розгляду касаційної скарги призведе до неправомірних стягнень коштів з Державного бюджету України, які в подальшому не можуть бути повернуті, оскільки статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені обмеження щодо повороту виконання рішення суду в окремих категоріях справ, зокрема, по справах про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби. Крім того, порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Приписами статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

У зв'язку з чим 06 липня 2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, винесена друга постанова про накладення штрафу ВП № 52797632. Даною постановою головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за невиконання рішення боржником без поважних причин наклав на Державну судову адміністрацію України штраф у подвійному розмірі в сумі 10 200,00 гривень.

06 липня 2017 року на підставі п. 11 ч. 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

На адресу Слідчого управління ГУ Національної поліції у м. Києві надіслано повідомлення «Про вчинення боржником кримінального правопорушення» від 06 липня 2017 року № 20.1/52797632/8 у якому просив розглянути питання стосовно відкриття кримінального провадження по факту умисного невиконання виконавчого листа № 826/18177/15 виданого 29 серпня 2016 року Окружним адміністративним судом м. Києва про зобов'язання нарахувати ОСОБА_1 вихідну допомогу судді, який вийшов у відставку, у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, тобто за посадою судді Апеляційного суду Донецької області, та перерахувати її Апеляційному суду Донецької області для виплати.

Слідче управління ГУ Національної поліції у м. Києві листом від 06 грудня 2017 року № 18803/125/23/2-17 повідомило, що матеріали надіслані Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за вих. № 20.1/52797632/8, були внесені слідчим відділом Печерського УП ГУ НП у м. Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100060003822 від 03 серпня 2017 року з попередньою правовою кваліфікацією: ч. 2 ст. 382 КК України.

Відповідно до п. 11 ч. 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно ч. 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено обставини, які свідчать про те, що головний державний виконавець діяв у межах повноважень та у спосіб передбачений Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, у зв'язку з чим, постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 липня 2017 ВП № 52 про закінчення виконавчого провадження є правомірною, оскільки постанова Київського апеляційного адміністративного суду про зобов'язання нарахувати ОСОБА_1 вихідну допомогу судді, який вийшов у відставку, у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, тобто за посадою судді Апеляційного суду Донецької області, та перерахувати її Апеляційному суду Донецької області для виплати, боржником невиконано без поважних на те причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 06 липня 2017 року ВП № 52797632 не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті 06 грудня 2017 року та проголошені у судовому засіданні.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 11 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.