Постанова № 70948062, 05.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Захарчук – Борисенко Н.В.

при секретарі – Музиці Я.І.

за участю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод РТІ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод РТІ” (далі – ТОВ “Дніпропетровський завод РТІ”, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі – ГУ Держпраці, відповідач), в якому просить дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області визнати протиправними; постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2017р. №220/4.1-2/740 – скасувати.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена відповідно до акту перевірки від 21 вересня 2017 року № 220/4.1-2, який було складено інспектором відповідача ОСОБА_3 Згідно даного акту інспектором під час перевірки було виявлено порушення вимог законодавства збоку позивача, з якими позивач не погоджується. Відповідно до акту перевірки інспектором здійснено захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод РТІ», шляхом відвідування місцезнаходження даної юридичної особи для проведення інспекційного відвідування з питань встановлення факту перебування у трудових відносинах». В оскаржуваній постанові про накладення штрафу відповідач вказує на створення перешкод у проведенні перевірки шляхом відсутності позивача або уповноваженої ним особи за місцем знаходження (адресою, зазначеною в ЄДР) та включенням в ЄДР недостовірної інформації про засіб зв'язку з позивачем. На думку позивача, це не відповідає дійсності, оскільки позивач здійснює свою господарську діяльність за адресою: м. Дніпро, вул. Бориса Кротова, 24. З огляду на викладене, позивач вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки №220/4.1-2 є хибними, а постанова про накладення штрафу від 23.10.2017 №220/4.-2/740 підлягає скасуванню як така, що прийнята протиправно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що підставою для проведення даної перевірки став запит Голови спеціальної комісії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 31.03.2017 № 2239-15/04. В ході перевірки встановлено свідоме створення перешкод у проведенні інспектором праці позапланової перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод РТІ» шляхом відсутності суб'єкта відвідування або уповноваженої ним осіб за місцем знаходження (адресою, зазначеною в ЄДР) та включенням до ЄДР недостовірної інформації про здійснення зв'язку з цією юридичною особою. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, які є загальнодоступними для будь-кого з користувачів, будь-якої іншої адреси (фактичної), окрім юридичної - за позивачем не значиться, а надавши до адміністративного позову копії договору оренди від 31.08.2016 № 000125/16 та Акту приймання-передачі, в якому відсутня дата фактичної передачі, як того вимагає п.п. 2.1 п 2 Порядок передачі та повернення орендованого майна, Головному управлінню про фактичну адресу стало відомо лише на дату призначення розгляду даної справи. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає оскаржувану постанову правомірною, а тому відсутні підстави для її скасування.

У судовому засіданні надали свої пояснення в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які зазначили, що у період з 20.09.2017 по 21.09.2017 на підставі наказу від 19.09.2017 № 146-1 та направлення на перевірку від 20.09.2017 № 199 заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_3 було здійснено захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод РТІ», шляхом відвідування місцезнаходження даної юридичної особи для проведення інспекційного відвідування з питань встановлення факту перебування у трудових відносинах, проте позивач за вказаним місцем не знаходився та лише невідома особа зазначила їм, що ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ» знаходиться за іншою адресою.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, заслухавши доводи та пояснення представників сторін,свідків, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 31.03.2017 до Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшов запит Голови спеціальної комісії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за № 2239-15/04 щодо підтвердження факту наявності трудових відносин водія навантажувача - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з якою 29.03.2017 на ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ» стався нещасний випадок зі смертельним наслідком.

За результатами розгляду даного запиту, Управлінням з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 06.06.2017 за вихід. № 1007/4.1-4 надано відповідь. Зі змісту наданої відповіді, зокрема, випливає, що за результатами аналізу цивільно-правового договору від 09.03.2017 № 41/17, укладеного між гр. ОСОБА_6 та ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ», встановлено наявність ознак трудових відносин, що є грубим порушенням вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України. Водночас, підтвердження факту наявності трудових відносин між ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ» та гр. ОСОБА_6 можливо лише виключно шляхом здійснення Управлінням з питань праці державного контролю за додержанням ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ» законодавства про працю.

Отже, підставою для проведення даної перевірки став запит Голови спеціальної комісії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 31.03.2017 № 2239-15/04.

У період з 20.09.2017 по 21.09.2017 на підставі наказу від 19.09.2017 № 146-1 та направлення на перевірку від 20.09.2017 № 199 заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_3 було здійснено захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод РТІ», шляхом відвідування місцезнаходження даної юридичної особи для проведення інспекційного відвідування з питань встановлення факту перебування у трудових відносинах.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №220/4.1-2 перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування. На підставі акту перевірки Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу від 23.10.2017 №220/4.1-2/740, якою відповідачем накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод РТІ» штраф у розмірі 320000 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача стосовно проведення перевірки та вказаною постановою позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення №96), Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та діє на підставі Положення про таке управління.

Згідно з пп. 6 п. 4 Положення №96, Державна служба України з питань праці здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до ст. 259 КЗпП Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю)».

Відповідно до п. З Порядку № 390, позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Державною службою України з питань праці було надано згоду на позапланові перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за інформацією Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України, їх територіальних органів № 3265/4.3/4.1-ДП-17 від 22.03.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Крім того, статтею 4 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 року №2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов’язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. А у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Нормами статті 24 КЗпП встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Відповідно до статті 265 КЗпП посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами аналізу цивільно-правового договору від 09.03.2017 № 41/17, укладеного між гр. ОСОБА_6 та ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ», встановлено наявність ознак трудових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення про Управління Держпраці, Управління Держпраці має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.

16.05.2017 набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів тощо.

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Відповідно до п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на сьогоднішній день за позивачем як момент проведення перевірки так і на зареєстрована наступна адреса місцезнаходження юридичної особи - 49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Бориса Кротова, будинок 24, офіс 32; інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою - телефон: +380567634061, адреса електронної пошти: rti@ukr.net.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідач визначив місцезнаходження позивача за даними відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР): м. Дніпро, вулиця Бориса Кротова, 24, офіс 32. Проте, свою господарську діяльність з виготовлення та реалізації продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність позивач не здійснює в офісі. Одночасно з цим, відповідач був заздалегідь обізнаним про місце провадження господарської діяльності позивача - корпус гумотехнічних виробів літера Ж - 1 будівлі за адресою: Дніпро, вул. Бориса Кротова, 24. Всі документи про місце знаходження виробничих приміщень позивача заздалегідь були надані відповідачу у вигляді Актів приймання-передачі та договору оренди, це свідчить про обізнаність відповідача, проте, знехтувавши принципом неупередженості заходу державного нагляду, інспектор Держпраці вирішила провести «вибіркову» незаконну перевірку якоїсь невстановленої будівлі замість того, щоб здійснити свій захід згідно вимог закону та за фактичним місцем провадження господарської діяльності позивача, який відповідачеві є відомим.

Проте, суд не погоджується з даним твердженням, оскільки за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, які є загальнодоступними для будь-кого з користувачів, будь-якої іншої адреси (фактичної), окрім юридичної - за позивачем не значиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

З матеріалів справи та пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається , що за результатами здійсненого виїзду 20.09.2017 о 9год. 30хв. встановлено відсутність ТОВ

«Дніпропетровський завод РТІ» за адресою, зазначеною цією юридичною особою в ЄДР в

якості її адреси місцезнаходження (49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Бориса Кротова, буд.24, оф.32). За даною адресою розташована огороджена територія з вивіскою адреси: вул. Кротова, 24. Будь-якої назви підприємства за даною адресою не встановлено. При спілкуванні з охоронцем (ПІБ відмовився назвати) було з'ясовано, що на огородженій території відсутнє підприємство ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ» та знаходиться зовсім інше підприємство, при цьому попросив почекати та здійснив телефонний дзвінок певній особі. Через декілька хвилин до воріт огородженої території підійшов керівник підприємства, що знаходиться за даною адресою. Вказаний громадянин при проханні надати пояснення та назвати своє ПІБ відмовився від пропозиції та повідомив, що викупив будівлі, що знаходяться за адресою м. Дніпро, вул. Бориса Кротова, буд.24 у ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ» та йому невідомо де саме знаходиться ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ». Після розмови, інспектор праці дослідила адреси поруч та території підприємств, які на них знаходяться з метою знаходження ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ». Неподалік від будівлі, що знаходиться на вул. Кротова, 24 знаходиться завод ПрАТ «ОСОБА_7 ІНК» (як було з'ясовано - теж за адресою вул. Кротова, 24). Так, біля території вищевказаного заводу був присутній громадянин (ПІБ та пояснення відмовився надати) у якого інспектором праці було з'ясовано, що він являється охоронником ПрАТ «ОСОБА_7 ІНК», що це є також адреса вул. Кротова, 24 (жодна інформація, вивіска - відсутня) та інформацію про те, що саме на території заводу і знаходиться ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ», але у зв'язку з тим, що близько тижня територія заводу без світла (у зв'язку з відключенням) та у зв'язку з тим, що знаходиться у процесі ліквідації, на території всі працівники і ПрАТ «ОСОБА_7 ІНК» і ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ» відсутні. З'ясувавши ще раз підставу візиту інспектора праці, громадянин зробив телефонний дзвінок керівнику ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ», але абонент не відповідав. Інспектор праці надала свій номер телефону громадянину для зв'язку з керівником ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ» та попередила про відповідальність у разі неможливості проведення інспекційного відвідування. Громадянин повідомив, що обов'язково передасть контактний номер керівнику ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ», при цьому для зв'язку інспектора праці з керівником - відмовився надати номер телефону директора ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ».

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області під час перевірки ТОВ «Дніпропетровський завод РТІ» діяло на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому постанова про накладення штрафу від 23.10.2017 №220/4.1-2/740 прийнята на підставі, в межах повноважень, у спосіб та у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Дніпропетровський завод РТІ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування рішення – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2017 року.