Постанова № 70947797, 29.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В. одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Селлінг»

до Державного реєстратора-приватного нотаріуса Горіхівського районного нотаріального округу Волинської області Волошина Сергія Анатолійовича

третя особа Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

про визнання протиправним та скасування рішення, скасування

запису, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Естейт Селлінг» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного реєстратора-приватного нотаріуса Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошина Сергія Анатолійовича, третя особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошина Сергія Анатолійовича від 20.09.2017 р. №37182295 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1074838107101) щодо реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 114,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул. Гордіюк, буд.2; скасувати запис про державну реєстрацію прав №22437316, внесений державним реєстратором-приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошиним Сергієм Анатолійовичем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.09.2017 р. №37182295 про державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 114,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул. Гордіюк, буд.2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням державного реєстратора приватного нотаріуса Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошина Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 37182295 від 20.09.2017 р.), зареєстровано право власності за Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1074838107101), за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул. Гордіюк, буд.2. Реєстрація права власності проведена на підставі договору іпотеки № 3844 від 21.11.2016 р. Позивач не погоджується з вищевказаним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки зазначає, що відповідачем протиправно до спливу десятиденного строку, встановленого законом для подання власником нерухомого майна рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили - відновлено проведення реєстраційних дій.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що позов підтримує, додаткових пояснень та доказів, відмінних від тих, що містяться у матеріалах справи не має, проти розгляду в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи у судове засідання не з'явився, надав до суду письмові заперечення відповідно до яких зазначено, що державний реєстратор виконав свій обов'язок, встановлений ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та невідкладно відновив державну реєстрацію прав, адже власником об'єкта нерухомого майна, яким 07.09.2017 р. було подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не було подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись при цьому на письмові заперечення, відповідно до яких зазначено, що реєстраційні дії державного реєстратора були вчинені в строк, визначений ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У відповідності до ч. 4 ст. 122 ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Естейт Селлінг» було власником нежитлової будівлі розміщеної за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул. Гордіюк, буд.2, згідно з договором купівлі - продажу від 02.11.2016 р.

05.02.2013 р. між ТОВ «Естейт Селлінг» та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір №2Е005Г.

В якості забезпечення належного виконання умов кредитного договору №2Е005Г від 05.02.2013 між ТОВ «Естейт Селлінг» та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір іпотеки №2Е005Г/DІ28 від 21.11.2016 р., за умовами якого в забезпечення виконання зобов'язань Позичальником перед Банком передано в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлова будівля, яке знаходиться за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул. Гордіюк, буд.2.

07.09.2017р. о 18 год. 18 хв. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.В. за № 24058472 зареєстровано заяву ТОВ «Естейт Селлінг» про заборону вчинення реєстраційних дій з об'єктом нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1074838107101), а саме: нежитлова будівля, загальною площею 114,6 квадратних метри, що розміщується за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Гордіюк, будинок 2; цільове призначення майна: кафе-бар.

20.09.2017 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.В. винесено рішення №37182295 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1074838107101) щодо реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» на об'єкт нерухомого майна, а саме:нежитлова будівля, загальною площею 114,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул. Гордіюк, буд.2.

Позивач вважає, що приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошиним Сергієм Анатолійовичем було незаконно зареєстровано право власності за ПАТ КБ «Приватбанк» на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер № 1074838107101), що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 01.07.2004 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 4 частини 1 статті 3 Закону визначено, що однією з засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ст. 25 Закону, проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.

Рішення суду або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об'єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна.

Положення ст. 25 Закону кореспондуються зі змістом п. 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок),

Судом встановлено, що заява ТОВ «Естейт Селлінг» про заборону вчинення реєстраційних дій зареєстрована в базі даних заяв 07.09.2017р. о 18 год. 18 хв. за № 24058472. Внесення відповідачем запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про відновлення державної реєстрації прав відбулося 20.09.2017р. о 17 год. 13 хв.

Позивач вважає, що встановлений законом строк - 10 робочих днів, для подання рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили сплив 20.09.2017р., а одинадцятий день припадає на 21.09.2017р., а отже, тільки з 21.09.2017р. державний реєстратор набув права відновити державну реєстрацію прав.

Проте, суд не погоджується з позицією позивача, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що робочим днем вважається день, який не визначено у відповідності до законодавства вихідним або святковим днем.

Суд звертає увагу, що згідно з п. 7.2.2 Наказу Міністерства юстиції України № 888/5 від 23.01.2011р. «Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності» передбачено, що приватний нотаріус має здійснювати прийом громадян в окремому робочому кабінеті. Прийом громадян проводиться не менше п'яти годин на день і п'яти робочих днів на тиждень.

Відповідно до графіку роботи приватного нотаріуса Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошина Сергія Анатолійовича, який затверджений Наказом №1 від 05.01.2009р., субота є робочим днем.

Згідно з ст. 52 Кодексу законів про працю України, на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою.

Відповідно до ст. 67 Кодексу законів про працю України, при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя.

Враховуючи те, що законодавством визначено як п'яти так і шестиденний робочий тиждень, а загальним вихідним днем є неділя, та з огляду на те, що відповідач працює за встановленим шестиденним робочим тижнем, суд не вбачає порушень з боку відповідача при внесенні запису про державну реєстрацію прав №22437316 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.09.2017 р. №37182295 про державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 114,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул. Гордіюк, буд.2, оскільки з 07.09.2017 р. по 20.09.2017 р. пройшло 10 робочих днів ( включаючи 09.09.2017 та 16.09.2017 - суботи).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідне судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій позивачем до нотаріуса не надавалось як у десятиденний строк так і після його спливу.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Селлінг» - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.