Постанова № 70947751, 07.12.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

суддів Валюха В.М., Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Іванчук М.І.,

з участю представника відповідача Забожчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Національної поліції України про визнання відмови в наданні інформації на запит від 07 травня 2017 року протиправною та зобов'язання надати інформацію на запит від 07 травня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.

07 травня 2017 року ОСОБА_2, як пенсіонер органів внутрішніх справ України, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до Національної поліції України із запитом, в якому просив надати інформацію щодо показників середніх розмірів грошового забезпечення поліцейських станом на січень 2016 року; додаткових видів грошового забезпечення поліцейських, премій, станом на січень 2016 року; надбавок за специфічні умови проходження служби в поліції; також просив повідомити, чи збереглась посада, яку позивач обіймав на момент звільнення з органів внутрішніх справ України. Вказана інформація витребовувались з метою реалізації права ОСОБА_2 на перерахунок пенсії з 01 лютого 2016 року. Листом від 12 травня 2017 року відповідач відмовив у наданні запитуваної інформації з роз'ясненням порядку перерахунку пенсії; повідомив, що Міністерством внутрішніх справ України 20 квітня 2017 року направлено до ліквідаційних комісій Головних управлінь МВС України, управлінь МВС України в областях та м. Київ лист із роз'ясненням порядку підготовки довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій та, зокрема, інформацію про середні розміри надбавок та премій, що фактично сплачені за грудень 2015 року, яка надійшла від Національної поліції України; рекомендував за отриманням запитуваної інформації звернутись до ліквідаційної комісії за останнім місцем проходження служби.

Позивач вважає відмову у наданні інформації протиправною, оскільки право на отримання запитуваної інформації йому гарантоване Конституцією України, Законами України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації". Запитувана інформація, розпорядником якої є відповідач, не відноситься до службової, конфіденційної, таємної, також відсутні підстави для обмеження доступу до неї. Керуючись наведеним, позивач просить визнати відмову в наданні інформації на запит від 07 травня 2017 року протиправною та зобов'язати відповідача надати таку інформацію.

Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову від 05 грудня 2017 року (а.с. 96-97) відповідач вимог позову не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що визначальним для публічної інформації є те, що вона є заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом на будь-яких засобах і носіях та знаходиться у володінні розпорядника. На день звернення ОСОБА_2 із запитом Національна поліція України не створювала в процесі виконання своїх обов'язків та відповідно не володіла інформацією про показники середніх розмірів грошового забезпечення поліцейських вцілому по Україні станом на січень 2016 року, оскільки до МВС України надавалась інформація про середні розміри надбавок та премій поліцейських, що фактично виплачені в грудні 2015 року. Отже, оскільки запитувана позивачем інформація не формувалась, не фіксувалась як певний готовий продукт, тому відповідач в задоволенні позову просив відмовити.

Позивач в судове засідання не прибув, в письмовій заяві від 29 листопада 2017 року просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с. 87).

В судовому засіданні представник відповідача позову не визнала, посилаючись на мотиви, викладені в письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 07 травня 2017 року звернувся до Ноціональної поліції України із письмовим запитом на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому просив надати йому показники середніх розмірів грошового забезпечення поліцейських, станом на січень 2016 року, які визначалися вцілому по Україні та подавалися Національною поліцією України до МВС України, зокрема: за спеціальним званням молодшого складу поліцейських та за спеціальним званням середнього складу поліцейських; повідомити по яких додаткових видах грошового забезпечення поліцейських, а також премії станом на січень 2016 року визначалися показники середніх розмірів грошового забезпечення поліцейських в цілому по Україні, що були зазначені в листі МВС України від 22 березня 2017 року № 4019/02/22-2017 до Пенсійного Фонду України та вказати окремо ці види додаткових видів грошового забезпечення, премії, із яких визначалися показники середніх розмірів грошового забезпечення поліцейських станом на січень 2016 року; повідомити та надати інформацію про встановлення відповідним категоріям, що служать при Головних управліннях поліції в областях: надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, а також підвищення за службу в поліції особливого призначення (особам, які безпосередньо виконують функції із забезпечення громадського порядку та безпеки громадян) у розмірі до 100 відсотків посадового окладу, та чи приймалися ця надбавка та підвищення при визначені показників середніх розмірів грошового забезпечення поліцейських станом на січень 2016 року, які МВС України подало до Пенсійного Фонду України у листі МВС України від 22 березня 2017 року № 4019/02/22-2017; вказати чи збереглась посада, яку позивач обіймав на момент звільнення із служби 06 листопада 1998 року в структурі та штатному розписі при Головних управліннях Національної поліції в областях (а.с. 8).

Листом від 12 травня 2017 року № 6 зі/48-2017 Національна поліція України (сектор з питань пенсійного забезпечення) надав ОСОБА_2 відповідь на запит від 07 травня 2017 року (а.с. 19-20). Вказаним листом позивачу було роз'яснено, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Для забезпечення перерахунку пенсій наказом МВС України від 17 лютого 2017 року № 138 затверджено Перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських. Також ОСОБА_2 повідомлено, що МВС України 20 квітня 2017 року направлено до ліквідаційних комісій ГУМВС, УМВС України в областях та місті Києві лист із роз'ясненням щодо порядку підготовки довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій та, зокрема, інформацію про середні розміри надбавок та премій, що фактично сплачені за грудень 2015 року, яка надійшла від Національної поліції України. За отриманням вищезазначеної інформації ОСОБА_2 рекомендовано звернутись до ліквідаційної комісії за останнім місцем проходження служби.

Отже, як установлено судом метою отримання запитуваної інформації є реалізація права позивача на перерахунок пенсії, як пенсіонера ОВС України. Підставою для відмови у наданні ОСОБА_2 запитуваної інформації щодо показників грошового забезпечення поліцейських, станом на січень 2016 року, є те, що Національна поліція України не створювала, а отже, не володіє такою інформацією. Крім того, відповідач, посилаючись на оприлюднений наказ МВС України від 17 лютого 2017 року № 138, вказав, що інформація про Перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських міститься в загальнодоступних джерелах.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з преамбулою Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) останній регулює відносини щодо забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Статтею 1 Закону №2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 2 цього ж Закону метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №2939-VI).

Як установлено пунктом 2 частини першої статті 5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону №2939-VI розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини четвертої статті 13 цього ж Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону є суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо) (пункт 1 частини першої статті 15 Закону №2939-VI).

Статтею 20 Закону №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до статті 22 цього ж Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Як установлено статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ (далі - Закон №2657-ХІІ) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно з частиною п'ятою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Положення абзацу другого частини першої статті 10-1 Закону України №2939-VI зобов'язує розпорядників інформації надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит.

Конституційний суд України рішенням від 20 січня 2012 року установив, що перебування особи на посаді, пов'язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів-суб'єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві. Розпорядження бюджетними коштами включає здійснення витрат з державного чи місцевого бюджету. Заробітна плата та інші виплати (премії, матеріальна допомога тощо) посадовим та службовим особам є витратами з бюджету.

Статтями 12, 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що під запитом на інформацію розуміється прохання фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень до суб'єктів, визначених у статті 13 цього Закону, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Керуючись наведеними нормами, суд розцінює відповідь Національної поліції України на запит ОСОБА_2 від 07 травня 2017 року, як відмову у наданні запитуваної інформації.

В розумінні статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідач є розпорядником запитуваної інформації.

Таким чином, відповідач, як розпорядник запитуваної інформації, зобов'язаний надати позивачу відповідь на запит у формі відкритих даних, оскільки така інформація стосується розпорядження бюджетними коштами, умов отримання цих коштів. Крім того, відмова у наданні інформації з підстав її оприлюднення в загальнодоступних джерелах є також протиправною.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що запитувана позивачем інформація щодо показників грошового забезпечення поліцейських, яке виплачується останнім із державного чи місцевого бюджету, як працівникам державного органу або органу є публічною інформацією, не носить конфіденційною характеру та, відповідно, підлягає наданню на запит.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідач, у випадку якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних наділений правом продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Також, суд критично оцінює рекомендації відповідача звертатись для отримання запитуваної інформації до ліквідаційної комісії за останнім місцем проходження служби, оскільки в силу частини третьої статті 22 цього ж Закону Національна поліція України, як розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Суд зауважує, що в листі Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2017 року № 4019/02/22-2017, адресованого Пенсійному фонду України, зазначено про надання показників середніх розмірів грошового забезпечення поліцейських, визначених з урахуванням поділу за спеціальними званнями, передбаченими статтею 80 Закону України "Про Національну поліцію України", станом на січень 2016 року (а.с. 14-15).

Крім того, листом від 27 квітня 2017 року № 22/3/1-Я-1001 Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_2 було повідомлено про направлення листа Пенсійному фонду України від 22 березня 2017 року № 4019/02/22-2017 із показниками середніх розмірів грошового забезпечення поліцейських, визначених з урахуванням поділу за спеціальними званнями, передбаченими статтею 80 Закону України "Про Національну поліцію України", станом на січень 2016 року (а.с. 16).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмова у наданні інформації на запит ОСОБА_2 від 07 травня 2017 року Національною поліцією України є протиправною, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

З метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Національну поліцію України надати ОСОБА_2 достовірну, точну та повну інформацію на запит від 07 травня 2017 року.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про інформацію", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Національної поліції України у наданні інформації на запит від 07 травня 2017 року.

Зобов'язати Національну поліцію України надати ОСОБА_2 достовірну, точну та повну інформацію на запит від 07 травня 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий, суддя Т.М. Димарчук

Судді В.М. Валюх

С.Ф.Костюкевич

Повний текст постанови виготовлений 12 грудня 2017 року