Ухвала суду № 70947155, 10.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а/0270/2615/11

Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С.

при секретарі: Пачевській А.П.

а участю представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

треті особи: не з"явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області, треті особи, які не заявляють позовних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "Ітера-Плюс" та ТОВ "Юніфон Груп" про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області, треті особи, які не заявляють позовних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "Ітера-Плюс" та ТОВ "Юніфон Груп" про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року задоволено даний позов.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 10 листопада 2011 року з вимогами апеляційної скарги не погодився, оскільки вважає, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обгрунтованою.

Треті особи до суду не з"явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь третіх осіб в судовому засіданні не визнавалась обов"язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи за відсутності їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Згідно з обставинами позову, за результатами проведеної ДПІ у Шаргородському районі Вінницької області позапланової документальної невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" з питань дотримання податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками за липень-вересень 2010 року, встановлено порушення останнім ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 655, ст. 656, ст. 674 ЦК України, п.п.7.4.1., п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5. п.7.4., п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". За наслідками перевірки встановлено, що позивачем занижено ПДВ у періоді, що перевірявся, на загальну суму 203617,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки №84/23/32636767 від 07 квітня 2011 року, позивачем подано заперечення від 13 квітня 2011 року.

06 травня 2011 року відповідачем складено акт №118/23/32636767 про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" з питань формування податкового кредиту за рахунок ТОВ "Ітера-Плюс" та ТОВ "Юніфон Груп" за липень-вересень 2010 року за поданими ТОВ "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" запереченнями до акту перевірки №84/23/32636767 від 07 квітня 2011 року.

Як наслідок, ДПІ у Шаргородському районі Вінницької області відносно позивача прийнято податкове повідомлення рішення №0000122301 від 17 травня 2011 року, яким збільшено останньому суму грошового зобов"язання по ПДВ на загальну суму 254521,25 грн. (за основним платежем - 203617,00 грн., за штрафними санкціями - 50904,25 грн.).

Вважаючи дане рішення відповідача незаконними, позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем правомірності прийнятого ним повідомлення-рішення.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційних скарг та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, під час проведення перевірки перевіряючі прийшли до висновку про нікчемність договорів поставки №01/07-10 від 01 липня 2010 року, укладеного між ТОВ "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" і ТОВ "Ітера-Плюс" щодо поставки мазуту, та №01/08-10 від 01 серпня 2010 року, укладеного між ТОВ "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" і ТОВ "Юніфон Груп" щодо поставки мазуту, вважаючи, що вони укладені з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та порушують публічний порядок.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1. ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв"язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Згідно з п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв"язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами відповідно до п.п.7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1. п.7.2. ст.7 цього Закону встановлено, що податкова накладна є звітним податковим документом та одночасно розрахунковим документом.

Виходячи з вищевказаних положень Закону України "Про податок на додану вартість", наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцем товару, є достатньою підставою для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаного товару. Водночас правомірність віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту може бути також підтверджена митними деклараціями та іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7 цього Закону.

Таким чином, оскільки предметом доказування в даній адміністративній справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обгрунтованість визначення податкового кредиту, а податковий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення, про скасування якого заявлено позов, виходив з того, що операції позивача з придбавання товару носили безтоварний характер, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що вищевказані підстави для нарахування податкового кредиту є обов"язковими, але не вичерпними.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження правомірності нарахування податкового кредиту позивачем надано:

- договір поставки №01/07-10 від 01 липня 2010 року, укладеного між ТОВ "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" і ТОВ "Ітера-Плюс" щодо поставки мазуту;

- договір поставки №01/08-10 від 01 серпня 2010 року, укладеного між ТОВ "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" і ТОВ "Юніфон Груп" щодо поставки мазуту;

- видаткові та податкові накладні;

- товарно-транспортні накладні;

- звіти про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами за липень- вересень 2010 року;

- акти списання мазуту за липень- вересень 2010 року;

- платіжні доручення про оплату вартості товару.

Дослідивши дані докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони підтверджують факт товарності та реальності операцій позивача щодо придбання мазуту згідно договорів №01/07-10 від 01 липня 2010 року та №01/08-10 від 01 серпня 2010 року. Матеріали справи свідчать про факт поставки товару, відображеного в податкових накладних, віднесених до податкового кредиту, оплати товару та використання його у господарській діяльності позивача.

Виходячи з наведеного, та зважаючи на надані позивачем докази, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем підтверджено товарність операцій, доведений обгрунтований економічний зміст укладених угод, а відтак вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо нікчемності даних правочинів у зв"язку з їх недоведеністю.

Відтак, враховуючи, що у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення покладений в даному випадку на податковий орган, суд апеляційної інстанції вважає, що вищевказані доводи відповідача є непідтвердженими та необгрунтованими.

Підсумовуючи викладене, Вінницький апеляційний адміністративний суд погоджується з позицією суду першої інстанції та вважає достатніми вищенаведені підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0000122301 від 17 травня 2011 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області, треті особи, які не заявляють позовних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "Ітера-Плюс" та ТОВ "Юніфон Груп" про скасування податкового повідомлення-рішення, - без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі "15" листопада 2011 р.

Головуючий Гонтарук В. М.

СуддіСапальова Т.В.

ОСОБА_4