Постанова № 70946164, 12.12.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15720/17

Провадження № 2-а/643/553/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017 року Суддя Московського районного суду м. Харкова Букреєва І.А.,

розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправною відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного утримання та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить: визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області № 04-50/405 від 17.08.2017 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання у розмірі 90%, з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення щодо перерахунку щомісячного довічного утримання - з 29.08.2017 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 30133 грн. 33 коп. на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області №04-50/405 від 17.08.2017 року, стягнути з державного бюджету України понесені судові витрати - судовий збір у розмірі 640 грн.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

08.12.2017 відповідач надав до суду заперечення проти позову, в якому просить відмовити в його задоволенні у повному обсязі (а.с. 32-33).

Судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VIII у зв'язку з поданням заяви про відставку та відповідно до пунктів 2, 3 та 9 ч.5 ст.126 Конституції України ОСОБА_1 звільнено з посади судді Московського районного суду м. Харкова, а наказом в.о. голови Московського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2016 року №02-03/111 відраховано зі штату Московського районного суду м. Харкова.

З 19 жовтня 2016 року позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Московському районі м. Харкова як суддя у відставці та отримує довічне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

17.08.2017 року уповноваженою особою територіального управління Держаної судової адміністрації у Харківські області позивачу надана нова довідка для подання до органів ПФУ від 17.08.2017 року, а саме: довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої розмір заробітної плати, яка має бути врахована при призначенні щомісячного довічного грошового утримання - 30133 грн.33 коп. У вказаній довідці від 17.08.2017 року вказані інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання (1/12 від 16000,00 грн.) 1333,33 грн.

29.08.2017 року позивач звернувся до УПФУ в Московському районі м. Харкова з заявою прийняти нову довідку для обчислення щомісячного довічного грошового утримання на заміну попередньої довідки та провести перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру заробітної плати - 30133 грн. 33 коп. з врахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення, яка нараховується відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», входить до складу фонду оплати праці, на яку відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховується внесок у розмірі 22%.

Згідно копії рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії від 04.09.2017 року, а саме протоколу про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, відповідачем відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання. Свою відмову відповідач мотивував тим, що в суддівську винагороду з якої обчислюється розмір щомісячного довічного грошового утримання судді не враховується матеріальна допомога, а тому на його думку відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії, призначеної згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів» за заявою від 29.08.2017 року на підставі довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області 17.08.2017 року № 04-50/405.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 частини 5 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, право на отримання виплат (пенсії, щомісячного довічного грошового утримання), рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

При цьому, в п.2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статті 126 Конституції України положення ч.3 ст. 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч.8 ст. 14 Закону України "Про судоустрій України" (в редакціях, що були чинними на час призначення довічного грошового утримання) треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

В п.3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007 суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України "Про статус суддів". Згідно з ч.1 ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 Конституції України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Крім того, статтею 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453- УІ (IX розділ) передбачено надання суддям щорічної оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено і ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-УІІІ (IX розділ), на норми якого посилається відповідач, тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

До того ж, відповідно до п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Частиною 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-УІ, з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016, встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, й виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, і вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а відповідно входить до структури заробітної плати, а за нормами ч.3 ст.141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VІ з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016 у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не тільки до суддівської винагороди, передбачено визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то незалежно від того, що вона не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

З правил діючої Інструкції № 5 "Зі статистики заробітної плати" вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

З наявних в матеріалах справи довідок ТУ ДСА України в Харківській області від 17.08.2017 року вбачається, що виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, включена в оподатковуваний дохід судді, входить до фонду оплати праці, тобто є складовою винагороди судді.

Крім того, згідно зі ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Наведений правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 березня 2015 року у справі №21-70а15, яка в силу вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу і з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу суддівської винагороди, з якого обчислюється пенсія, а тому у відповідача відсутні правові підстави для відмови позивачеві у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, внаслідок чого обґрунтовано зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного грошового утримання у розмірі 90 % з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання з 29.08.2017 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 30133,33 грн. на підставі довідки ТУ ДСА України в Харківській області №04-50/405 від 17.08.2017 року, без обмеження граничного розміру та з урахуванням раніше сплачених сум.

Таким чином, посилання відповідача на те, що при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання слід керуватись положеннями ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», згідно з якими матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, а тому підстави для врахування її при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання відсутні, є помилковими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки з допомоги на оздоровлення, яка виплачується суддям під час надання щорічної відпустки, утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зазначена допомога підлягає включенню до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів, ст. ст. 8, 9, 11, 17, 71, 94, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області № 04-50/405 від 17.08.2017 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1, перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання у розмірі 90%, з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення щодо перерахунку щомісячного довічного утримання - з 29.08.2017 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 30133 грн. 33 коп. на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області №04-50/405 від 17.08.2017 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Московського районного

суду м. Харкова І.А. Букреєва