Рішення № 70945592, 13.12.2017, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого – судді - Фанда О.А.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

в с т а н о в и в:

В листопаді 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі ПАТ КБ) “Приватбанк” звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 25 грудня 2015 року, укладеного між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_2, відповідач отримала кредит у розмірі 23730,90 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_2 кредитних зобов’язань та на вимоги ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором в розмірі 21675 грн. 18 коп., з яких: 16472,30 грн. – заборгованість за кредитом, 1324,16 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1317,78 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також 2560,94 грн. – штраф (фіксована частина), а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, письмових заперечень проти позову не подала.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 224 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 25 грудня 2015 року, укладеного між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_2, відповідач отримала кредит у розмірі 23730,90 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Встановлено, що в період дії кредитного договору відповідач не дотримувався умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 11 червня 2017 року в неї виникла заборгованість перед Банком в розмірі розмірі 21675 грн. 18 коп., з яких: 16472,30 грн. – заборгованість за кредитом, 1324,16 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1317,78 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також 2560,94 грн. – штраф (фіксована частина).

Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов’язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, суд знаходить позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту, відсотками, пенею обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суму штрафу у розмірі 2560,94 грн. (фіксована частина) нарахованої позивачем через несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов»язань, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положенням ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору б/н від 25.12.2015 року передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. У той самий час умовами кредитного договору також передбачена сплата штрафу фіксованої частини.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов»язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15.

Таким чином, вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2560,94 грн. (фіксована частина) задоволенню не підлягають.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 – 215, 224 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” 19114 грн. 24 коп. - заборгованості за кредитним договором б/н від 25 грудня 2015 року, з яких: 16472,30 грн. – заборгованість за кредитом, 1324,16 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1317,78 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп., всього 20 714 (двадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 24 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання відповідачем заяви про його перегляд, подання апеляційної скарги позивачем, у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів апеляційної скарги.