Рішення № 70945308, 05.12.2017, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7383/16-ц

2/214/1120/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 грудня 2017 рокуСаксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Чернової Н.В.,

при секретарі – Лєбєдєвій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є ліквідатором Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів, стягнення коштів, третя особа – Відділення №1 Криворізької філії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 200 000,00 грн. відшкодування за вкладом позивача, внесений до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за договором-заявою № 305835/16017/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 370 днів в іноземній валюті (євро) від 17.09.2015р. В обґрунтування позовних вимог вказав наступне. Між ОСОБА_2 та Відділенням №1 Криворізької філії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір-заяву № 305835/29508/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 370 днів від 11.09.2014р., відповідно до якого позивач внесла, а банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок № 2635.5.064045.001 у сумі 18642,00 євро на строк з 11.09.2014 року по 16.09.2015р. із нарахуванням 13% річних. Після настання строку повернення коштів – 17.09.2015р. позивач звернулась до банку з приводу повернення коштів, проте працівники банку змусили її підписати заяву та договір-заяву № 305835/16017/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 370 днів в іноземній валюті від 17.09.2015р., відповідно до якого позивач внесла, а банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок №2635.4.064045.002 у сумі 19642,00 євро на строк з 17.09.2015 року по 21.09.2016р. із нарахуванням 7,75% річних за користування її коштами. Проте після настання 21.09.2016 року позивач не отримала гарантовані державою 200 000,00 грн. за вклад у євро не дивлячись на неодноразові звернення. У зв’язку із чим представник позивача звернувся до суду за захистом прав позивача.

Позивач у судове засідання не з’явилась, представник позивача надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю та просив розглянути справу за його відсутності та у відсутність позивача.

Представник відповідача у судове засідання також не з’явився, надав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність. Крім того, представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначив наступне.

На підставі постанови Правління НБУ від 17.09.2015р. № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. Згідно даного рішення у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015р. до 17.12.2015р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговані всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_3 Відповідно до постанови Правління НБУ від 17.12.2015р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015р № 230 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку». Оскільки у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» розпочато процедуру ліквідації, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» який є спеціальним та пріоритетним відносно інших законодавчих актів України. Порядок задоволення майнових вимог вкладників та інших кредиторів банку регулюється виключно Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому підстави для стягнення грошових коштів у іншому порядку, ніж передбачений вказаним законом відсутні. Згідно приписів ст..ст. 26,27 та 48 Закону та Розділів ІІІ і ІV Положення № 14 вбачається, що Фонд гарантування починає виплату коштів в межах гарантованої суми відшкодування (200 000,00 грн) вкладникам неплатоспроможного банку, які включені в Загальний реєстр вкладників. Відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду гарантування Переліку вкладників, позивач включена до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування, який затверджений виконавчою дирекцією Фонду гарантування. 23.11.2015р. позивачем отримано гарантовану суму відшкодування за вкладом у розмірі 6364, 33 грн. та 26.01.2016р. позивачем отримано суму відшкодування за вкладом у розмірі 193635, 66 грн. через банк-агент ПАТ «ПУМБ». Таким чином, в розумінні приписів ст.ст. 26,27,28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд вчинив всі дії та виплатив позивачу гарантовану суму відшкодування за вкладом у загальному розмірі 200 000, 00 грн. відповідно до відомостей, що були надані уповноваженою особою Фонду гарантування в Переліку вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Разом з тим, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.04.2016р. №488 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Задоволення вимог кредиторів здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку у черговості, визначеній ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а вимоги позивача були акцептовані Уповноваженою особою фонду гарантування та затверджені дирекцією Фонду гарантування у сумі 892 774,48 грн. Таким чином, вимоги позивача як кредитора банку будуть задоволені в четверту чергу. З огляду на викладене, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а відтак вони задоволенню не підлягають.

Представник третьої особи до судового засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила в задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, представник третьої особи надала до суду письмові заперечення, в яких зазначила наступне. Позивач мала змогу самостійно ознайомитись з фінансовим станом банку з альтернативних джерел – офіційні друковані засоби масової інформації, офіційні сайти в мережі інтернет. Жодних заходів примусу з боку працівників банку до позивача в момент укладення договору не застосовувалось, жодних доказів про те, що це мало місце позивачем не надано.

Після закінчення строку розміщення вкладу за договором № 305835/29508/370-14 від 11.09.2014р. позивач уклала з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» депозитний договір на новий строк – договір-заява № 205835/16017/370-15 від 17.09.2015р. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №171 від 17.09.2015 року розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці. Постановою Правління НБУ № 898 від 17.12.2015р банківську ліцензію відкликано та банк вирішено ліквідувати. Вказані відомості є загальновідомими та містяться на офіційному сайті фонду. Для правовідносин, що виникають рід час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними нормами є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Позивач у повному обсязі отримала гарантовану суму відшкодування коштів за вкладами в розмірі 200 000, 00 грн. (частко позивачем отримано кошти 23.11.2015р., та залишок суми отримано 26.01.2016р.). Крім того, позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів з кредиторською вимогою про визнання її кредитором ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», яка надійшла до банку 28.12.2015р. № 3873. Позивача включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на суму 892774,48 грн. (4 черга). 07.04.2016 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Інформація про затвердження вказаного реєстру розміщена на офіційному сайті фонду гарантування вкладів. Отже, чинним законодавством встановлений спеціальний порядок задоволення вимог кредиторів після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а задоволення таких вимог кредиторів здійснюється за участю Фонду гарантування вкладів через відповідний позасудовий механізм, передбачений чинним законодавством. Отже позивачем отримано гарантовані державою 200 000, 00 грн. Позивач скористалась своїм правом та у встановлений строк подала кредиторську вимогу, яка була зареєстрована у встановленому порядку, включена до реєстру вимог кредиторів та віднесена до 4 черги погашення та буде задоволена в порядку, передбаченому ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» після продажу майна (активів) банку.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом були встановлені наступні обставини.

17.09.2015 року ОСОБА_2 звернулась до банку із заявою, в якій просила її депозитний вклад, розміщений на підставі договору № 305835/29508/370-14 від 11.09.2014р. перерахувати з вкладного рахунку № 2620.8.000900978/2620.2.064045.002 на вкладний рахунок №2635.4.064045.002, відкритий на підставі договору №305835/16017/370-15 від 17.09.2015р. (а.с. 7). Внесення позивачем коштів підтверджується меморіальним валютним ордером №43893901 від 17.09.2015р. на суму 19642,00 євро (а.с. 8).

17.09.2015р. між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір-заяву №305835/16017/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 370 днів в іноземній валюті, відповідно до умов якого ОСОБА_4 внесла, а банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті га вкладний рахунок №2635.4.064045.002 у сумі 19642,00 євро, на строк з 17.09.2017р по 21.09.2016р. зі сплатою банком 7,75% річних за користування коштами (а.с. 6).

Позивач ОСОБА_2 звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату їй гарантованих державою грошових коштів у сумі 200 000, 00 грн. (а.с. 9).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №170 від 01.09.2016р. змінено уповноважену особу на ліквідацію та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «фінанси та Кредит» ОСОБА_5 з 05.09.2016р. (а.с. 88).

Постановою Правління Національного банку України №898 від 17.122015р. відкликано банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (а.с. 89).

Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №230 від 18.12.2015р. прийнято рішення розпочати процедуру ліквідації ПАТ «Банк «фінанси та Кредит» (а.с. 90).

Суд, розглянувши в судовому засіданні цивільну справу, повно і всебічно з’ясувавши обставини цієї справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 17.09.2015р. між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір-заяву №305835/16017/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 370 днів в іноземній валюті.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Стаття610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Як передбачено ст. 1060 ЦК України, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. При цьому за договором банківського строкового вкладу банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу (ч. 3 ст. 1060 ЦК України).

Постановою Правління Національного банку України №898 від 17.122015р. відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Разом з тим, Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №230 від 18.12.2015р. щодо початку процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

У спорах, пов’язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов’язань перед його кредиторами застосовується Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», норми якого є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Згідно з п.п. 6, 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства, тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Частина 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлює, що фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Рішенням Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2012 року №27 «Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами» збільшено розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до 200000 гривень.

Згадане рішення Адміністрації №27 від 21.08.2012 року узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Тобто, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку в розмірі не більшому граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, що на момент виникнення спірних правовідносин становило 200000 гривень, які були виплачені позивачеві, про що зазначає в запереченнях представник відповідача.

При цьому відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Разом з тим, п. 1 ч. 6 ст. 36 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлене пунктом 1 частини пятої цієї статті, не поширюється на зобов’язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

В свою чергу, для вимоги вкладників-фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов’язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб встановлена спеціальна процедура, передбачена ст. 45, 52 Закону України «Поро систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 46 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється; банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів встановлено статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до ч. 1 цієї статті кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов’язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, повязаних із консолідованим продажем активів Фондом;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов’язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов’язаними особами банку, платежі яких або платежі на імя яких заблоковано;

7) вимоги інших вкладників, які не є пов’язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов’язаними особами банку;

8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов’язаними особами банку;

10) вимоги за субординованим боргом.

Як зазначає в своїх запереченнях представник відповідача, вимоги позивача були акцептовані Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів та затверджені виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів у сумі 892774,48 грн. та будуть задоволені в четверту чергу за рахунок коштів одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку.

Оскільки на момент ухвалення судом рішення у банку вже було введено процедуру ліквідації, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому отримані під час виконання ліквідаційної процедури кошти, спрямовуються у визначеній чинним законодавством черговості, задоволення вимог кредиторів банку поза її межами Законом не передбачено.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 13.06.2016 року у справі № 6-1123цс16 та від 20.01.2015 у справі № 6-2001цс15.

З врахуванням вищенаведеного, враховуючи на відсутність правових підстав для задоволення позову, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у зв’язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 23, 509, 526, 527, 530, 625, 631, 1058, 1060, 1061, 1167 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є ліквідатором Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживачів, стягнення коштів, третя особа – Відділення №1 Криворізької філії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.В. Чернова