Рішення № 7094487, 10.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.09 Справа № 15/265-09.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Горобина” в особі Сумської філії, м. Суми

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Лебедин

про стягнення 36812 грн. 60 коп.

СУДДЯРезніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Трегубов О.В., довіреність б/н від 08.05.2007р.

Від відповідача: ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Лебединським МРВ УМВС України в Сумській області 15.09.1997р.

В судовому засіданні 23.11.2009р. оголошувалась перерва до 10.12.2009р. о 10 год. 15 хв.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 36812 грн. 60 коп. заборгованості по договору поставки №332 від 01.07.2007р., а саме 33474 грн. 34 коп. основного боргу, 2729 грн. 31 коп. пені, 341 грн. 16 коп. 3% річних, 267 грн. 79 коп. інфляційних збитків.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засіданні суду усно повідомив, що визнає заборгованість по основному боргу тільки в сумі 1288 грн. 80 коп. по товарно-транспортній накладній №584696 серії 01 АААТ від 15.05.2008р., оскільки по іншим товарно-транспортним накладним товар отримував не відповідач, а інша особа ПП ОСОБА_5, що вказано в графі одержувач у товарно-транспортних накладних №838790 серія 01 АААТ від 22.05.08р. на суму 15987 грн. 47 коп., №838791 серія 01 АААТ від 22.05.08р. на суму 16198 грн. 07 коп.

В дане судове засідання відповідачем подано клопотання про залучення субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Також позивачем до клопотання прикладено копію податкової накладної №5388 від 22.05.2008р. про відпуск алкогольної продукції позивачем СПД ФО ОСОБА_5 на суму 16198 грн. 07 коп., в якій перелік алкогольних напоїв повністю співпадає з переліком, що зазначений в товарно-транспортній накладній №838791 серія 01 АААТ від 22.05.08р.

Позивачем в судове засідання подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що, на його думку, відповідач приймаючи товар за товарно-транспортними накладними та отримуючи податкові накладні для нарахування в майбутньому податкового кредиту засвідчив отримання товару, тому позивач просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі і також ним подано для залучення до матеріалів справи копії податкових накладних.

Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до приписів ст. 27 ГПК України, в залежності від порядку вступу в процес, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можна поділити на дві групи: 1) особи, що вступають у процес за власною ініціативою; 2) залучені до участі у справі.

В даному випадку питання про залучення до участі у справі третьої особи ставить відповідач. Вирішуючи питання про можливість залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд зобовязаний перевірити можливість впливу рішення по господарському спору на права та обовязки третьої особи відносно однієї із сторін, а також можливість своєчасного попередження порушення своїх прав.

Так, прийняття рішення по даній господарській справі ніяким чином не вплине на права і обовязки субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 щодо відповідача за договором поставки №332 від 01.07.2007р., за яким проводиться стягнення, а також СПД-ФО ОСОБА_5 не є стороною по договору поставки №332 від 01.07.2007р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 01.07.2007р. був укладений договір поставки №332, за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) зобовязався поставити покупцю (відповідачу) алкогольну продукцію (товар), а покупець прийняти й оплатити товар на умовах договору.

Асортимент, кількість, ціна кожної партії товару відображається в товарно-транспортних накладних на кожну партію товару, що є невідємними частинами договору (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору покупець здійснює оплату партії товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або готівкою.

Датою повної оплати партії товару вважається дата надходження коштів на поточний рахунок, або внесення коштів в касу позивача за відвантажену партію товару ( п. 3.2. договору).

Строк дії договору визначений у п.12.7 договору поставки, в якому зазначено, що договір діє до 31.12.2008р.

Таким чином, позивачем пояснено, що на виконання умов договору поставки у травні 2008 року позивач поставив відповідачу за договором продукцію, за яку відповідач у встановлений договором строк оплати повністю розрахунок не провів і станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 33474 грн. 34 коп.

В підтвердження отримання відповідачем продукції за договором позивач посилається на товарно-транспортні накладні №584696 серії 01 АААТ від 15.05.2008р. на суму 1288 грн. 80 коп., №838790 серія 01 АААТ від 22.05.08р. на суму 15987 грн. 47 коп., №838791 серія 01 АААТ від 22.05.08р. на суму 16198 грн. 07 коп. (а.с. 9-11).

Представник позивача пояснив, що відповідач розрахунки по договору з позивачем повністю не провів, тому він був вимушений звернутися до суду з позовною заявою. І на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 33474 грн. 34 коп.

Відповідач пояснив, що визнає заборгованість по основному боргу тільки в сумі 1288 грн. 80 коп. по товарно-транспортній накладній №584696 серії 01 АААТ від 15.05.2008р., оскільки по іншим товарно-транспортних накладних товар отримував не відповідач, а інша особа ОСОБА_5, що вказано в графі одержувач у товарно-транспортним накладним №838790 серія 01 АААТ від 22.05.08р. на суму 15987 грн. 47 коп., №838791 серія 01 АААТ від 22.05.08р. на суму 16198 грн. 07 коп.

Суд розглянувши матеріали справи вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

При дослідженні вказаних товарно-транспортних накладних судом було встановлено, що як в копіях і як в оригіналах, що були подані позивачем в судове засідання для огляду, одержувачем в товарно-транспортних накладних №838790 серія 01 АААТ від 22.05.08р. на суму 15987 грн. 47 коп. та №838791 серія 01 АААТ від 22.05.08р. на суму 16198 грн. 07 коп. значиться ПП Тєнішев Сергій Миколайович (м. Лебедин, вул. Кутузова, 17/16), хоча в графі «прийняв» стоїть відбиток штампу та печатка відповідача.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. ст. 202, 205, 207 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, зокрема дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 689 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобовязаний вичинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Пункт 6.5 договору поставки №332 від 01.07.2007р. визначає, що здавання-прийняття товару проводиться уповноваженими представниками покупця і постачальника.

Відповідно до п.п. 1, 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року, інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів, при цьому довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві, в свою чергу, довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих саме цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.

Абзац 3 п. 13 вказаної Інструкції встановлює, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Тобто, за вказаних умов, позивач взагалі не повинен був передавати товар відповідачу по товарно-транспортним накладним №838790 серія 01 АААТ від 22.05.08р. на суму 15987 грн. 47 коп., №838791 серія 01 АААТ від 22.05.08р. на суму 16198 грн. 07 коп., оскільки одержувачем в них є ПП ОСОБА_5, а не відповідач.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин заявлені позивачем вимоги не можуть підлягати повному задоволенню, оскільки позивач на надав належних та допустимих доказів настання у нього права на стягнення з відповідача грошових сум по товарно-транспортним накладним №838790 серія 01 АААТ від 22.05.08р., №838791 серія 01 АААТ від 22.05.08р.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 1288 грн. 80 коп. основного боргу, які визнаються відповідачем, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, а в частині стягнення 32185 грн. 54 коп. основного боргу відповідачу відмовляється, як в сумі безпідставно заявленій до стягнення.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені в розмірі 2729 грн. 31 коп. за період з 05.06.2008р. по 06.10.2008р.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобовязання у вигляді стягнення пені передбачена п. 9.4 договору поставки.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, судом задовольняються вимоги тільки щодо стягнення пені за період з 05.06.2008р. по 06.10.2008р. з розрахунку суми боргу 1288 грн. 80 коп., тобто при підрахунку здійсненому судом у розмірі 104 грн. 79 коп., а в частині стягнення 2624 грн. 52 коп. пені відповідачу відмовляється, як в сумі необґрунтовано заявленій до стягнення.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору поставки №332 від 01.07.2007р., позивач просить стягнути з відповідача 341 грн. 16 коп. 3% річних та 267 грн. 79 коп. інфляційних збитків за період з 05.06.2008р. по 06.10.2009р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, судом задовольняються вимоги тільки щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат за період з 05.06.2008р. по 06.10.2008р. з розрахунку суми боргу 1288 грн. 80 коп., тобто при підрахунку здійсненому судом 3% річних у розмірі 13 грн. 14 коп. і інфляційні збитки у розмірі 16 грн. 75 коп., а в частині стягнення 328 грн. 02 коп. 3% річних та 251 грн. 04 коп. інфляційних витрат відповідачу відмовляється, як в сумі необґрунтовано заявленій до стягнення.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Горобина” в особі Сумської філії (40000, м. Суми, вул. Гагаріна, 2, код 34743275) 1288 грн. 80 коп. основного боргу, 104 грн. 79 коп. пені, 13 грн. 14 коп. 3% річних, 16 грн. 75 коп. інфляційних збитків, 14 грн. 23 коп. витрат по держмиту, 9 грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про залучення субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 14.12.2009р.

Суддя