Ухвала суду № 70944777, 08.11.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/23736/17

Провадження № 1-кс/760/15793/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного м. Києва Усатова І.А., за участю детектива Кравчука К.О., розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кравчука К.О., погоджене заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Довгань А.І., про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні за № 42015000000001349 від 07.07.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло дане клопотання, в якому детектив просить накласти арешт майно, тимчасово вилучене під час обшуку в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 та фактично використовується ОСОБА_5, а саме: 1) банківської картки «Укргазбанк» НОМЕР_1; 2) «iPad» у чохлі світло-коричневого кольору «model A1652 Seria: DLXQGOLGGMW3».

Дане клопотання обґрунтовано наступним.

Так, у провадженні слідчої групи детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України знаходиться кримінальне провадження за № 42015000000001349 від 07.07.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 09.02.2015 року комітетом з конкурсних торгів Міністерства внутрішніх справ України прийнято рішення про застосування переговорної процедури закупівлі для потреб міністерства предмету - рюкзаків. За результатами застосування переговорної процедури МВС України закупило у ТОВ «Дніпровенд» (код ЄДРПОУ 36296623) рюкзаки в кількості 5000 одиниць. Разом з тим у ТОВ «Дніпровенд» відсутнє необхідне обладнання, кваліфіковані працівники, наявність документального підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів. Представництво ТОВ «Дніпровенд» під час проведення переговорної процедури закупівлі здійснював ОСОБА_6

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що закупівля була здійснена за завищеними цінами, а вибір вказаних переможців відбувся за особистого втручання колишнього заступника Міністра внутрішніх справ ОСОБА_7 на прохання ОСОБА_5, при чому товар був поставлений не своєчасно.

У подальшому, за результатами проведених 09.02.2015 та 16.02.2015 переговорних процедур закупівель, між Міністерством внутрішніх справ України та ТОВ «Дніпровенд» 25.02.2015 року укладено договір з про закупівлю 5000 рюкзаків на суму 14 495 000 грн.

Додатково встановлено, що поставлений ТОВ «Дніпровенд» товар не відповідав вимогам, що встановлювались МВС України. Також встановлено, що директор ТОВ «Дніпровенд» ОСОБА_8 жодної господарської діяльності не здійснював, не виготовляв та не поставляв вказаний товар (рюкзаки). Кошти в сумі 14 495 000 грн, отримані ТОВ «Дніпровенд» від МВС України були переведені на рахунки суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності та в подальшому зняті готівкою та передані особам, що не мають жодного відношення до діяльності ТОВ «Дніпровенд».

У ході досудового розслідування встановлено, що з метою узгодження усіх деталей вчинення злочину та досягнення остаточної домовленості з ОСОБА_7, ОСОБА_5 03.12.2014 о 16 годині 09 хвилин прибув у службовий кабінет ОСОБА_7 розташований на четвертому поверсі адміністративної будівлі МВС України за адресою м. Київ вул. Богомольця 10.

В ході розмови, ОСОБА_7, з'ясувавши у ОСОБА_5, що пов'язані з ним суб'єкти господарської діяльності до закінчення 2015 року зможуть поставити лише 100 рюкзаків, обґрунтував останньому на його прохання неможливість проведення передоплати, внаслідок припинення бюджетних виплат у поточному році. Одночасно з цим, ОСОБА_7 пообіцяв розпочати процедуру державних закупівель (рюкзаків) з січня 2015 року, запевнивши, що під час здійснення процедури державних закупівель, товар буде закуплено у ОСОБА_5, тобто переможцем буде обрано підприємство, запропоноване ОСОБА_5, останній, в свою чергу, зобов'язався організувати пошив та доставку рюкзаків з метою надання схемі заволодіння коштами Державного бюджету України в особливо великих розмірах законного вигляду та подальшого приховування злочину при можливих перевірках фактичної наявності предмету закупівлі. Одночасно з метою організації початку виконання злочинного плану, ОСОБА_7, використовуючи службове становище, дав незаконну вказівку підлеглим працівникам МВС України організувати закупівлю перших 100 рюкзаків у ОСОБА_5 (запропонованого ним підприємства) без тендерної процедури з метою виділення коштів на закупівлю тканини для втілення злочинного плану в життя.

У подальшому ОСОБА_7, як голова комітету з конкурсних торгів, сприяв визначенню ТОВ «Дніпровенд», як переможця під час переговорної процедури закупівлі рюкзаків, підписав договір між Міністерством внутрішніх справ України та ТОВ «Дніпровенд», а також надавав вказівки під час поставлення рюкзаків з метою приховування неналежного виконання цього договору.

Таким чином, колишній заступник Міністра внутрішніх справ ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюються у вчиненні розтрати ввірених ОСОБА_7 бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

За таких обставин існує обґрунтована підозра про вчинення кримінального правопорушення середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

31.10.2017 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

31.10.2017, детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., постановленої 30.10.2017 у справі №760/23109/17 (провадження № 1-кс/760/15479/17), проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 та фактично використовується ОСОБА_5.

Під час вказаного обшуку виявлено та тимчасово вилучено:

Банківська картка «Укргазбанк» НОМЕР_1;

«iPad» у чохлі світло-коричневого кольору «model A1652 Seria: DLXQGOLGGMW3».

Детектив посилався на те, що наявні достатні підстави вважати, що вказані речі та документи містять відомості, що можуть бути використані як докази обставин вчинення кримінального правопорушення. Так, на планшеті «iPad model A1652 Seria: DLXQGOLGGMW3» можуть міститись відомості про зв'язки ОСОБА_5 з іншими особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення.

Вказав, що на банківському рахунку, розміщеному в «Укргазбанк» НОМЕР_1 можуть знаходитись грошові кошти, які в подальшому можуть бути предметом конфіскації.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В ході судового розгляду детектив клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, приходить до наступного.

Встановлено, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 42015000000001349 від 07.07.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Згідно з п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Вислухавши думку детектива, який підтримав клопотання, дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст.173 КПК України, слідчий суддя вважає наявними передбачені ст. 170 КПК України підстави для накладення арешту на вказані у клопотанні речі.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає клопотання слідчого обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 та фактично використовується ОСОБА_5, а саме: 1) банківської картки «Укргазбанк» НОМЕР_1; 2) «iPad» у чохлі світло-коричневого кольору «model A1652 Seria: DLXQGOLGGMW3».

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва.

Слідчий суддя: