Постанова № 70944351, 06.12.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2987/17

пр.№ 2-а/464/251/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого - судді Мички Б.Р.

за участю секретаря судового засідання Янишин М.Б.,

а також представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить: визнати протиправною відмову ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова провести нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у період з 4 серпня 2011 року до 31 березня 2017 року; зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова провести нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у період з 4 серпня 2011 року до 31 березня 2017 року. Покликається на те, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 26 травня 2010 року з урахуванням постанови апеляційного суду Львівської області від 1 червня 2011 року зобов’язано управління Пенсійного фонду України у ОСОБА_3 районі м.Львова провести перерахунок його пенсії. На виконання згаданої постанови 4 серпня 2011 року проведено відповідний перерахунок пенсії та нараховано доплату в сумі 77 222,78 грн. за період з 24 грудня 2009 року до 4 серпня 2011 року. Поряд з цим зазначена сума була виплачена йому лише через шість років, а саме 31 березня 2017 року, без жодної компенсації за весь час прострочення її виплати. У зв*язку з цим 15 квітня 2017 року звернувся до управління Пенсійного фонду України у ОСОБА_3 районі м.Львова із заявою про нарахування та виплату компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», однак листом від 27 квітня 2017 року відмовлено у такій виплаті.

У судове засідання позивач не з’явився, подавши клопотання про розгляд справи у його відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача згідно з письмовими запереченнями позов не визнав та просить в такому відмовити у повному обсязі за безпідставністю.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, подавши суду лист на виконання ухвали суду від 26 жовтня 2017 року про витребування документів, згідно з яким виконавчий документ із довідкою ПФУ про нараховані суми надійшли до органів казначейства 6 січня 2015 року, виплата належних ОСОБА_2 коштів була проведена Державною казначейською службою України у березні 2017 року.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

У ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Згідно із ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні службові і посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 26 травня 2010 року /справа №2-1561/10/ з урахуванням постанови апеляційного суду Львівської області від 1 червня 2011 року /справа №22-а-296/11/ зобов*язано управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі м.Львова нараховувати та щомісячно виплачувати пенсію ОСОБА_2 в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 24 грудня 2009 року, з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що 4 серпня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі м.Львова проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату в розмірі 77 222,78 грн. за період з 24 грудня 2009 року до 4 серпня 2011 року. Виконавчий документ по справі №22-а-296/11 із довідкою органу ПФУ про нараховані суми надійшов до органів казначейської служби 6 січня 2015 року, виплата належних ОСОБА_2 коштів Державною казначейською службою України була проведена у березні 2017 року.

Листом відповідача ОСОБА_3 об*єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова, яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України у ОСОБА_3 районі м.Львова, від 27 квітня 2017 року за №1258/10-23 на лист позивача ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті компенсації у зв*язку з порушенням строку виплати перерахованої пенсії відмовлено.

Уст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» регламентовано виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ №159 від 21 лютого 2001 року.

За умовами ст.ст.1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до наведеного дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину, враховуючи наведені вище положення, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року у справі №21-518а14, яка у відповідності до ст.244-2 КАС України є обов*язковою для всіх судів України.

Наведеним спростовуються доводи відповідача. Правова позиція Верховного Суду України у постанові від 20 січня 2016 року у справі №6-2759цс15 не стосується даних вимог щодо компенсації, а цивільно-правової відповідальності за невиконання грошового зобов’язання за ст.625 ЦК України.

За умовами ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не представлено суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності відмови у нарахуванні та виплати компенсації, доводи позивача не спростовано, а тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення. Слід визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації та зобов’язати останнього нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії у період з 4 серпня 2011 року по 31 березня 2017 року, враховуючи вимоги ст.11 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 11, 17, 18, 71, 86, 158-163 КАС України,

п о с т а н о в и в :

позов задоволити.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова провести нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у період з 4 серпня 2011 року до 31 березня 2017 року.

Зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова провести нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у період з 4 серпня 2011 року до 31 березня 2017 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий Б.Р.Мичка