Рішення № 7094198, 08.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.09                                                                                           Справа№ 17/218

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Медком-Україна”, м. Київ в особі Філії ТзОВ “Медком-Україна” в м. Львові, м. Львів

до відповідача: КП Центральна аптека № 124, м. Борислав

про: стягнення 358,36 грн.

Представники :

Від позивача: Проців Л.А. –представник (Довіреність №б/н від 21.10.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Медком-Україна”, м. Київ в особі Філії ТзОВ “Медком-Україна” в м. Львові, м. Львів до КП Центральна аптека № 124, м. Борислав про стягнення 358,36 грн.

Ухвалою суду від 13.11.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.12.2009р.

В судовому засіданні представник позивача подав уточнення розміру пені, що становить 37,96грн., в частині суми основного боргу позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

01.10.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № 201 поставки товару, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався приймати вказаний товар та розраховуватися за нього у строки, вказані в Договорі.

Відповідно до п. 1.1. Договору найменування, кількість, асортимент та вартість товару, який поставляється по Договору, визначається в накладних, які після їх підписання сторонами є невід’ємною частиною Договору.

Як зазначається у позовній заяві, згідно укладеного Договору позивачем було поставлено відповідачу товар –вироби медичного призначення на загальну суму 454,80грн., що підтверджується видатковими накладними із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін, а саме: № 5/РН008267 від 29.10.2008р. на суму 299,80грн. та № 5/РН010194 від 12.11.2008р. на суму 155,00грн.

У п. 4.2. Договору сторони погодили, що оплата отриманого товару здійснюється не пізніше 21 календарних днів з моменту передачі товару.

Проте, як вбачається із матеріалів справи дана умова Договору відповідачем не виконана, поставлений товар повністю не оплачений. Відповідачем проведено лише часткову оплату отриманого товару за вказаними накладними на суму 133,98грн.

24.03.2009р. позивач направив на адресу відповідача Претензію із проханням сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 320,82 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

За порушення строків оплати на підставі п. 7.3. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що згідно уточненого розрахунку позивача становить 37,96 грн.

Загальна сума позовних вимог складає 358,78грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як стверджує позивач спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 201 поставки товару від 01.10.2008р. Однак, як встановлено судом у видаткових накладних, згідно яких здійснювалася поставка товару, відсутнє посилання на вищевказаний Договір. Жодних інших доказів на підтвердження поставки товару на підставі Договору, зокрема передбачених Договором заявок відповідача на поставку товару та специфікацій, позивач суду не надав, а відтак спірні правовідносини можна вважати такими, що виникли за усною домовленістю сторін.

Згідно ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Факт прийняття відповідачем до виконання замовлення підтверджується підписом повноважного представника відповідача на видаткових накладних, а також частковою оплатою отриманого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, Претензію із проханням сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 320,82 грн. позивач направив на адресу відповідача 24.03.2009р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в процесі розгляду справи відповідач зобов’язань щодо оплати отриманого товару належно не виконав, а відтак вимоги позивача про стягнення 320,82 грн. основного боргу є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

Посилаючись на п. 7.3. Договору № 201 поставки товару від 01.10.2008р. позивач просить суд стягнути з відповідача 37,96 грн. пені.

Однак, як зазначено вище, позивачем не доведено факт поставки товару саме на умовах Договору № 201 поставки товару від 01.10.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, штраф та пеня є одними із видів забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно із ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Таким чином, в частині стягнення 37,96 грн. пені у позові слід відмовити.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 547, 599 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

2.          Стягнути з КП Центральна аптека № 124 (82300, Львівська обл., м. Борислав, пл. Івана Франка, 2. Код ЄДРПОУ 01974129) на користь ТзОВ “Медком-Україна” (03127, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 120, корп.1. Код ЄДРПОУ 30518550) 320,82 грн. основного боргу; 91,21грн. державного мита та 211,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 37,96 грн. пені в позові відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя