Рішення № 7094019, 16.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/168/09-28/344/09-20/38916.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Софіт-Люкс”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбанк” в особі Запорізької

філії

Про спонукання до виконання умов Договору №499-06 банківського рахунку від

16.08.2006р.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача           Горб С.А.- предст. (дов. від 01.04.2009р.)

від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до відповідача про спонукання відповідача виконати умови Договору №499-06 банківського рахунку від 16.08.2006р., по платіжному дорученню №3 від 04.06.2009р. на суму 21352,05грн.

          Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2009р. порушено провадження у справі №9/168-09 та прийнято позовну заяву до розгляду.

          Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2009р. №9/168-09 матеріали справи №/168-09 передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

          Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.09.2009р. прийнято справу до свого провадження, справі присвоєно номер 9/168/09-28/344/09 та справу призначено до судового розгляду.

          У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на дію мораторію на задоволення вимог кредиторів у період з 21.01.2009р. по 21.07.2009р., який продовжено до 21.01.2010р.

          Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.11.2009р. №9/168/09-28/344/09 матеріали справи №9/168/09-28/344/09 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

          За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 23.11.2009р. матеріали справи №9/168/09-28/344/09 передано на розгляд судді Палію В.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.11.2009р. суддею Палієм В.В. прийнято справу Господарського суду запорізької області №9/168/09-28/344/09 до свого провадження, присвоєно справі №9/168/09-28/344/09-20/389, розгляд справи призначено на 16.12.2009р.

Представник відповідача у судове засідання 16.12.2009р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в :

16.08.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір №499-06 банківського рахунку (далі –договір), відповідно до умов якого банк (відповідач) відкриває клієнту (позивач) поточний рахунок №2600 0 01300462 в національній валюті (далі –рахунок), і здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку клієнта у відповідності з чинним законодавством України в т.ч. нормативно-правовими актами національного банку України та умовами цього договору. Клієнт та банк погодили, що дія цього договору рівною мірою поширюється на всі рахунки в національній валюті (крім карткових та депозитних рахунків), відкриті клієнтом у банку.

Відповідно до п. п. 2.1.2., 2.1.3. договору відповідач зобов’язаний надавати позивачу всі види розрахунково-касових операцій за рахунком позивача відповідно до умов цього договору та законодавства України. Своєчасно виконувати розпорядження позивача на списання коштів з рахунку. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку позивача на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту , якщо це обумовлено окремо укладеним договором між позивачем та відповідачем, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення документа без виконання та зазначенням дати його повернення.

Згідно ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно п. 8.1. Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з п. 1.37) ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунково-касовим обслуговуванням є послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані з переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Відповідно до п. 1.24) цієї ж статті переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Відповідно до умов договору 04.06.2009р. позивач надав для виконання відповідачу платіжне доручення (розпорядження) №3 на суму 21352,05грн.

          Станом на момент звернення позивача з позовом до суду відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, не перерахував кошти на загальну суму 21352,05грн. згідно платіжного доручення №3, у зв’язку з чим позивач просить суд зобов’язати відповідача виконати умови Договору №499-06 банківського рахунку від 16.08.2006р. щодо перерахування грошових коштів у сумі 21352,05грн. згідно платіжного доручення №3 від 04.06.2009р.

Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно статті 1074 цього ж кодексу обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У запереченнях на позовну заяву відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, обґрунтовуючи зазначене тим, що Постановою Національного банку України №19/БТ від 20.01.2009р. в ТОВ «Укрпромбанк»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009р. по 21.07.2009р.

В Законі України «Про банки і банківську діяльність»викладено визначення терміну «мораторій»- це зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Згідно ч.3 статті 85 цього закону протягом дії мораторію:

1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

На підставі вищевикладеного відповідач просить суд у позові відмовити.

Проаналізувавши заперечення відповідача та норми чинного законодавства, суд не приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно ч. 3 ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” протягом дії мораторію:

1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

При цьому зазначена стаття не містить посилань, що даний перелік є невичерпним.

Переказ коштів з рахунків клієнта банку не є стягненням, застосованим до банку, а є розрахунковою банківською операцією: відповідно до ст. 1 Закону України “Про банки та банківську діяльність” розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи

Відповідно до ст. 59 Закону України “Про банки та банківську діяльність” арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Звільнення майна та коштів з-під арешту здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а так само зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, проаналізувавши зазначені вище положення норм чинного законодавства, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" (м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325)виконати умови Договору банківського рахунку №499-06 від 16.08.2006р. за платіжним дорученням №3 від 04.06.2009р. про перерахування коштів з рахунку Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»№2600001300462 в ЗФ ТОВ «Укпромбанк»МФО 313935 у сумі 21 352 (двадцять одна тисяча триста п’ятдесят дві) грн. 05 коп. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»№26001401120832 в «Райффайзен банк Аваль»м. Київ, МФО 322904.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" (м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»(м. Київ, вул. Віскозна, 17, корпус 93-а, код ЄДРПОУ 32591365) 213,52грн. - державного мита та 118,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Повернути Товариству обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»(м. Київ, вул. Віскозна, 17, корпус 93-а, код ЄДРПОУ 32591365) з Державного бюджету України 295,98грн. –зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перераховані платіжним дорученням №1863 від 08.07.2009р.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій