Рішення № 7093747, 10.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/47810.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ілта” До Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальні будівельні технології”

про розірвання договору підряду № 3-001 від 07.03.2006

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Рвач О.В. –представник за довіреністю;

Від відповідача Висторобець В.О. –представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про розірвання Договору № 3-001 на виконання підрядних робіт від 07.03.2006, укладеного між позивачем та відповідачем, а також про звільнення будівельного майданчику від металокаркасу, змонтованого відповідачем, від сміття, будівельних машин, механізмів, тимчасових споруд, а також відшкодування судових витрат по сплаті державного мита послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Кондратова І.Д.) від 01.10.2007 було порушено провадження в справі № 37\478 та призначено її до розгляду на 23.10.2007.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

10.12.2007 позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано уточнення до позову, в яких позивач відмовився від позовної вимоги про зобов’язання звільнити будівельний майданчик від метало каркасу, змонтованого відповідачем, від сміття, будівельних машин, механізмів, тимчасових споруд.

Розпорядженням Голови Господарського суду від 18.05.2009 справу № 37/478 було передано на розгляд судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2009 справу № 37/478 було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 16.06.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2009 розгляд справи було відкладено до 14.07.2009.

Але судове засідання 14.07.2009 –не відбулось у зв’язку з знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, у зв’язку з чим ухвалою від 07.09.2009 розгляд справи було призначено на 13.10.2009.

В судовому засіданні 13.10.2009 було оголошено перерву до 03.11.2009, але оскільки судове засідання 03.11.2009 –не відбулось, ухвалою суду від 19.11.2009 розгляд справи було відкладено на 10.12.2009.

В судовому засіданні 10.12.2009 представник позивача заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі. просив суд позов задовольнити. В обґрунтування вимог про розірвання Договору № 3-001 на виконання підрядних робіт від 07.03.2006 посилався на те, що згідно умов зазначеного договору відповідач зобов’язався до 05.07.2006 виконати, поставити та змонтувати металевий каркас збірної будівлі на будівельному майданчику за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Підгірці. Позивачем було перераховано відповідачу на виконання умов Договору 1174806,54 грн., але станом на 05.07.2006 металевий каркас не був готовий до передачі позивачу і пізніше відповідачем було запропоновано позивачу прийняти виконані роботи та підписати акт прийняття-виконання робіт, який позивачем підписано не було внаслідок виявлення у виконаних відповідачем роботах дефектів. На вимоги позивача відповідачем виявлені дефекти у металевому каркасі усунені не були, і, відповідно, технічний стан металевого каркасу не відповідав Технічній документації Договору № 3-001 на виконання підрядних робіт від 07.03.2006 і не міг використовуватись позивачем, недоліки усунені відповідачем не були, а тому позивач на підставі пункту 8.3 статті 8, 9.6 статті 9 Договору № 3-001 на виконання підрядних робіт від 07.03.2006 заявив вимогу про розірвання зазначеного договору, про що відповідачу була надіслана пропозиція № 844 від 09.10.2007.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.12.2009 проти заявленої вимоги позивача про розірвання Договору № 3-001 на виконання підрядних робіт від 07.03.2006 –заперечив. Просив суд у її задоволенні відмовити. Відповідач у відзиві в обгрунтування заперечень посилався на те, що ним на виконання умов Договору № 3-001 від 07.03.2006 було виконано обумовлений обсяг робіт з виготовлення та установки метало каркасу. Листом від 06.10.2006 № 06-10 відповідач повідомив позивача про закінчення виконання робіт за договором і запропонував позивачу направити свого представника на будівельний майданчик на 09.10.2006 о 12.00 год. для підписання акту приймання –передачі виконаних робіт, як було обумовлено п. 2.7 Договором № 3-001 від 07.03.2006. 09.10.2006 при виході на будівельний майданчик в процесі прийняття робіт представником позивача були виявлені недоліки щодо виконання підрядних робіт за договором, внаслідок чого представник позивача відмовився приймати виконані відповідачем роботи. Відповідач листом № 58/02-99 від 26.02.2007 повідомив позивача про усунення недоліків, зазначених позивачем в претензії № 5 від 05.01.2007, а також повторно запропонував позивачу прийняти виконані роботи по Договору № 3-001 від 07.03.2006, але позивач зазначений лист відповідача залишив без відповіді. Таким чином, відповідач вважає, що позивач своєю відмовою у прийнятті виконаних відповідачем робіт по Договору № 3-001 від 07.03.2006, про готовність яких відповідачем було повідомлено позивача, порушив вимоги статті 882 Цивільного кодексу України. Наведені вище обставини, на думку відповідача, є підставами для відмови у позові.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

07.03.2006 між позивачем –ТОВ «Ілта», як замовником, та відповідачем - ТОВ «Індустріальні будівельні технології», як підрядником , було укладено Договір № 3-001 на виконання підрядних робіт від 07.03.2006 (далі –Договір № 3-001 від 07.03.2006), який підписано представниками замовника та підрядника і посвідчено їх печатками (оригінал якого досліджено судом в судовому засіданні, а належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи), відповідно до п. 1.1 якого підрядник (відповідач) зобов’язався своїми силами і засобами з використанням власних матеріалів в обумовлений цим договором строк виготовити, поставити та змонтувати відповідно до технічного завдання та вимог проектної документації стадії «Конструкції металеві»на будівельному майданчику замовника (позивача) металевий каркас збірної будівлі зі стіновими та даховими прогонами, навісами та іншими необхідними для його монтажу (збірки) елементами, а замовник (позивач) зобов’язується надати підряднику (відповідачу) майданчик та прийняти належним чином виконані роботи і оплатити їх у порядку та умовах, визначених цим договором.

Умовами Договору № 3-001 від 07.03.2006 сторони погодили, що поставка та монтаж метало каркасу здійснюються на будівельному майданчику замовника (позивача), що знаходиться за адресою: Київська обл.., Обухівський район, с. Підгірці, 25 км траси Київ-Дніпропетровськ (п. 1.2), підрядник (відповідач) зобов’язався виконувати роботи у відповідності до вимог технічного завдання, проектної документації та нормативних документів, що визначають обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які до них ставляться (п. 1.3), строк виконання всіх робіт по договору та передачі їх результату замовнику –не пізніше 05.07.2006 (п. 2.1), загальна вартість договору є вартістю всіх робіт по договору, що включає в себе вартість матеріалів та вартість робіт з монтажу метало каркасу, загальна вартість робіт по договору становить 1365978,60 грн. (п. 3.1), вартість матеріалів становить 1275387,60 грн. (п. 3.2), вартість робіт з монтажу - 89991,00 грн. (п. 3.3), підрядник (відповідач) зобов’язався вчасно та якісно виконати всі роботи, що передбачені цим договором та передати їх результати замовнику (позивачу) (п. 4.1.1), виконувати роботи у відповідності до вимог технічного завдання та проектної документації (п. 4.2.1), письмово повідомити замовника (позивача) про неможливість вчасно закінчити виконання робіт, що передбачені цим договором (п. 4.1.13), своєчасно усувати недоліки робіт, допущених з вини підрядника (відповідача) та повідомляти про це замовника (позивача) (п. 4.1.14), замовник (позивач) має право відмовитися від прийняття виконаних робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації або даному договору, і не можуть бути усунені підрядником (відповідачем), замовником (позивачем) або третьою особою, та вимагати відшкодування заподіяних замовнику збитків (п. 4.2.6), прийняття –передача виконаних належним чином робіт та їх результатів (змонтованого металокаркасу) засвідчується підписанням повноважними представниками сторін акту прийняття –виконання робіт та змонтованого метало каркасу (п. 8.1), у разі виявлення в процесі прийняття робіт та їх результатів недоліків, допущених з вини підрядника (відповідачем), він в триденний строк зобов’язаний усунути їх і повторно повідомити замовника (позивача) про готовність до передачі виконаних робіт та їх результатів. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник (позивач) може, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов’язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником (п. 8.2), якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, замовник (позивач) має право відмовитися від прийняття таких робіт або вимагати відповідного зниження договірної ціни, розірвання цього договору та відшкодування збитків зі сплатою підрядником (відповідачем) штрафу у розмірі 250000,00 грн. (п. 8.3), внесення змін у договір чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін (п. 11.1), сторона договору, яка вважає за необхідне внести зміни у договір, розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні. Сторона договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у даний договір або розірвання його, у 20-денний строк повідомляє другу сторону про своє рішення (п. 11.3), у разі, коли сторони не досягли згоди щодо внесення змін до договору або розірвання його, або у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона може звернутися до суду (п. 11.4).

Також, сторонами було погоджено Додаток № 1 до Договору № 3-001 від 07.03.2006 –Технічне завдання щодо метало каркасу.

Відповідно до платіжних доручень № 4375 від 17.03.2006 на суму 63766,34 грн., № 514 від 19.05.2006 на суму 765196,00 грн., № 9854 від 21.06.2006 на суму 26997,30 грн., № 717 від 20.06.006 на суму 318846,90 грн., № 9329 від 21.05.2007 на суму 12500,00 грн. позивачем було перераховано на користь відповідача на виконання умов Договору № 3-001 від 07.03.2006 загалом 1174806,54 грн.

В матеріалах справи наявний Акт здачі-приймання виконаних робіт від 09.10.2006, який підписано в односторонньому порядку представником відповідача та посвідчений печаткою відповідача, відповідно до якого загальна вартість робіт, виконаних по Договору № 3-001 від 07.03.2006 зазначена відповідачем загалом в сумі 1365378,60 грн. Як встановлено судом, позивачем даний акт не підписано і печаткою не посвідчена.

Листом від 01.12.2006 № 01-12 відповідач повідомив позивача про те, що в період з 21.11.2006 на об’єкті у с. Підгірці були виконані роботи по усуненню зауважень відносно метало каркасу.

06.12.2006 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 1133, яким позивач зазначав про те, що відповідачем не усунуті зауваження стосовно відповідності металевого каркасу технічному завданню, що затримує термін введення об’єкта в експлуатацію.

05.01.2007 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 05, в якій позивач зазначав про те, що відповідачем не передано позивачу метало каркас згідно умов Договору № 3-001 від 07.03.2006. Також, позивач зазначав про те, що ним не приймається Акт здачі-прийому виконавчої документації від 25.12.2006, оскільки металокаркас змонтовано з дефектами згідно наведеного переліку, а тому позивач заявив вимогу про усунення у строк, обумовлений п. 8.2 Договору № 3-001 від 07.03.2006, дефектів металокаркасу та передання робіт позивачу для їх прийняття або повідомити про неможливість їх усунення.

У відповідь на претензію позивача № 05 від 05.01.2007, відповідач листом б/н від 30.01.2007 повідомив позивача про те, що частина дефектів металокаркасу була усунена 15.11.2006 та 23.11.2006, а здійснені відповідачем роботи не впливало на його якісні характеристики.

Листом від 26.02.2007 № 58/02-99 та Листом № 43 від 13.03.2007 відповідач посилаючись на усунення ним дефектів метало каркасу, просив підписати Акт прийняття виконаних робіт за Договором № 3-001 від 07.03.2006 та провести остаточні розрахунки відповідно до п.п. 2, 3 Договору.

Відповідно до листа позивача № 844 від 09.10.2007, направленого на адресу відповідача, позивач посилаючись на п. 11.3 Договору № 3-001 від 07.03.2006, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем робіт по Договору № 3-001 від 07.03.2006 та не усуненням недоліків, зазначених в претензії № 05 від 05.01.2007, запропонував розірвати Договір № 3-001 від 07.03.2006.

Ріщенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 в справі № 30/298 було частково задоволені вимоги ТОВ «Індустріальні будівельні технології» до ТОВ «Ілта»про стягнення заборгованості 190532,46 грн. за виконані роботи по Договору № 3-001 від 07.03.2006, 63769,38 грн. штрафу, а також судові витрати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 в справі № 30/298 було призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання щодо якісних характеристик метало каркасу, розташованого за адресою: Київська обл.., Обухівський район, с. Підгірці, 25 км траси Київ-Дніпропетровськ, та його відповідності технічній документації згідно Договору № 3-001 від 07.03.2006.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2008, ріщення Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 в справі № 30/298 –залишено без змін. Постанова мотивована тим, що судом першої інстанції правильно встановлено, що ТОВ «Індустріальні будівельні технології»усунено недоліки відносно виконаних робіт по Договору № 3-001 від 07.03.2006, а днем підписання акту приймання –передачі виконаних робіт є день відправки ТОВ «Індустріальні будівельні технології»листа № 58/02-99 від 26.02.2007 про усунення недоліків, зазначених в претензії № 05 від 05.01.2007.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 в справі № 30/298 та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2008 –скасовано.

Ухвалою Верховного Суду України від 14.05.2009 було відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду Постанови Вищого господарського суду України від 05.03.2009 № 30/298.

Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В матеріалах справи наявний висновок № 48/15 судової будівельно-технічної експертизи Київського судового експертно-консультаційного центру «Будівельник», яка була призначена ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 в справі № 30/298, згідно якого встановлено, що технічний стан метало каркасу збірної будівлі у с. Підгірці на момент обстеження був задовільний, завдяки проведенню значного обсягу робіт, направлених на усунення дефектів, допущених при монтажі металоконструкцій (п. 1 резолютивної частини висновку), на момент обстеження металокаркас будівлі в основному відповідає вимогам технічного завдання (п. 2 резолютивної частини висновку), всі елементи змонтованого метало каркасу та більшість метизів сертифіковані належним чином для використання на території України (п. 3 резолютивної частини висновку), з низькою якістю, з порушенням вимог будівельних норм і правил, виконані будівельно-монтажні роботи по улаштуванню сталевого каркасу станції технічного обслуговування автомобілів «Пежо»в с. Підгірці згідно наведеного переліку(п. 4 резолютивної частини висновку), після проведення комплексу ремонтно-будівельних робіт металокаркас будівлі став придатний до використання за його призначенням (п. 5 резолютивної частини висновку), роботи по оздобленню зовнішнього та внутрішнього виду конструкцій метало каркасу проводились, його технічний стан забезпечив їх проведення (п. 6 резолютивної частини висновку).

Також, в матеріалах справи наявний Технічний звіт від 26.07.2007 Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій, замовлений позивачем згідно укладеного з Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій Договору № 05/08-1/1130 від 08.05.2007, відповідно до якого за результатами проведеного обстеження металевого каркасу станції технічного обслуговування автомобілів «Пежо»в с. Підгірці, Обухівського району Київської обл. були виявлені дефекти згідно наведеного переліку.

В матеріалах справи наявний висновок Випробувального центру будівельних конструкцій Київського національного університету будівництва та архітектури від 04.06.2008 щодо перевірки проектної документації, що розроблена компанією Zamil Steel для каркасної будівлі, яку планується звести на території України у с. Підгірці Обухівського району Київської обл., на відповідність вимогам СНиП ІІ-23-81 «Стальные конструкции. Нормы проэктирования», ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»та ДСТУ Б В.1.2-3:2006 «Прогини і переміщення. Вимоги проектування». Відповідно до зазначеного висновку, аналіз прийнятого об’ємно-планувального і конструктивного рішення будівлі дозволяє зробити висновок про його відповідність вимогами розділу 13 СНиП ІІ-23-81 «Стальные конструкции. Нормы проэктирования», проект ZS Job No/ W1-C4426 (назва проекту CAR SALON PEUGEOT SHOW ROOM), що розроблений компанією Zamil Steel, відповідає вимогам СНиП ІІ-23-81 «Стальные конструкции. Нормы проэктирования», ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»та ДСТУ Б В.1.2-3:2006 «Прогини і переміщення. Вимоги проектування» і може бути реалізований у відповідному кліматичному районі (Україна, с. Підгірці Обухівського району Київської обл.).

Також, позивачем надано копію Договору № 13/03 від 13.03.2007, укладеного між ТОВ «Ілта», як замовником, та ТОВ фірма «Екстім», як виконавцем, відповідно до умов якого позивач доручив та зобов’язався оплатити виконавцю виготовлення, доставку та встановлення навісного вентильованого фасаду з композитного матеріалу Panabond A2 на об’єкті замовника: Київська обл.., Обухівський район, с. Підгірці (приміщення СТОА «Peugeot»), вартістю 86843,88 грн., і виконання яких підтверджено складеним між сторонами Актом № РН-02024 прийому –передачі виконаних робіт від 07.09.2007 на суму 116215,83 грн.

Як зазначав позивач у письмових поясненнях по справі, відповідач лише частково виконав роботи з будівництва метало каркасу на об’єкті замовника: Київська обл.., Обухівський район, с. Підгірці (приміщення СТОА «Peugeot»), але з порушенням специфікацій, технологій, з порушенням строку виконання договору, що зокрема встановлено висновком експертизи в справі № 30/298, а виявлені дефекти були усунені сторонньою організацією згідно Договору № 13/03 від 13.03.2007. Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом про розірвання Договору № 3-001 від 07.03.2006.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково

Згідно частини першої статті 858 Цивільного кодексу України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Пунктом 6 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що згідно умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 3-001 від 07.03.2006, відповідач зобов’язався у строк не пізніше 05.07.2006 виконати роботи з виготовлення, поставки та монтажу відповідно до технічного завдання та вимог проектної документації стадії «Конструкції металеві»на будівельному майданчику замовника (позивача) металевий каркас збірної будівлі зі стіновими та даховими прогонами, навісами та іншими необхідними для його монтажу (збірки) елементами. В свою чергу, позивачем на виконання умов Договору № 3-001 від 07.03.2006 було перераховано відповідачу 1174 806,54 грн. в якості оплати робіт, що підтверджується платіжними дорученнями на дану суму.

Як встановлено судом, відповідачем не було виконано у строк, обумовлений п. 2.1 Договору № 3-001 від 07.03.2006, тобто не пізніше 05.07.2006 та не передано позивачу металевий каркас збірної будівлі зі стіновими та даховими прогонами, навісами та іншими необхідними для його монтажу (збірки) елементами. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Суд враховує те, що позивачем 05.01.2007 на адресу відповідача було направлено письмову претензію № 05, в якій позивач заявив вимогу про усунення у строк, обумовлений п. 8.2 Договору № 3-001 від 07.03.2006, дефектів металокаркасу та передання робіт позивачу для їх прийняття або повідомити про неможливість їх усунення, на яку відповідачем було надано відповідь, а листом № 844 від 09.10.2007, направленого на адресу відповідача, позивач посилаючись на п. 11.3 Договору № 3-001 від 07.03.2006, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем робіт по Договору № 3-001 від 07.03.2006 та не усуненням недоліків, зазначених в претензії № 05 від 05.01.2007, запропонував розірвати Договір № 3-001 від 07.03.2006.

Судом у відповідності до ст.ст. 32, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України приймається як належний та допустимий доказ по справі висновок № 48/15 судової будівельно-технічної експертизи Київського судового експертно-консультаційного центру «Будівельник», яка була призначена ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 в справі № 30/298, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2009 лише були скасовані рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2008 в справі № 30/298 та Постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2008, а експертний висновок є чинним та стосується також предмету спору в справі № 37/478. В свою чергу, Технічний звіт від 26.07.2007 Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій та висновок Випробувального центру будівельних конструкцій Київського національного університету будівництва та архітектури від 04.06.2008 не є належними та допустимими доказами в розумінні .ст. 32, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо встановлення обставини справи відносно дефектів металокаркасу, оскільки вони виконані не експертними установами з відповідними ліцензіями Міністерства юстиції України щодо здійснення експертної діяльності у відповідних галузях.

Суд, дослідивши висновок № 48/15 від 14.07.2008 судової будівельно-технічної експертизи Київського судового експертно-консультаційного центру «Будівельник», дійшов висновку, що ним встановлено задовільний технічний стан металокаркасу збірної будівлі у с. Підгірці на момент обстеження, завдяки проведенню значного обсягу робіт, направлених на усунення дефектів, допущених при монтажі металоконструкцій, і те що на момент обстеження металокаркас будівлі в основному відповідав вимогам технічного завдання, але, у даному експертному висновку не зазначено ким саме проводились обсяги робіт, направлені на усунення дефектів на об’єкті, а сторони по справі зазначали кожна зі своєї сторони, що дефекти металокаркасу були усунені внаслідок дій кожної з них, а саме: позивачем –внаслідок укладення з ТОВ фірма «Екстім»Договору № 13/03 від 13.03.2007, відповідачем –внаслідок самостійного проведення робіт, спрямованих на усунення дефектів металокаркасу.

Таким чином, наявність дефектів металокаркасу внаслідок проведення відповідачем робіт по Договору № 3-001 від 07.03.2006 підтверджена вищезазначеним висновком № 48/15 судової будівельно-технічної експертизи від 14.07.2008.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було виконано свого зобов’язання по Договору № 3-001 від 07.03.2006 щодо виконання та передачі не пізніше 05.07.2006 робіт з виготовлення та зборки металевого каркасу збірної будівлі згідно Технічного завдання, виконані відповідачем роботи були з дефектами, що підтверджується висновком № 48/15 від 14.07.2008 судової будівельно-технічної експертизи, відповідачем зазначені дефекти усунені не були у повному обсязі і роботи по Договору № 3-001 від 07.03.2006 у обсязі, обумовленому зазначеним договором –також закінчені не були, оскільки між сторонами, всупереч п. 8.1 Договору № 3-001 від 07.03.2006 Акту приймання-передачі виконаних належним чином робіт –не підписано і печатками не посвідчено.

А оскільки позивачем листом № 844 від 09.10.2007, направленим на адресу відповідача, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем робіт по Договору № 3-001 від 07.03.2006 та не усуненням недоліків, зазначених в претензії № 05 від 05.01.2007, запропоновано розірвати Договір № 3-001 від 07.03.2006 з посиланням на п. 11.3 Договору № 3-001 від 07.03.2006, проти чого відповідач заперечував, суд дійшов висновку, що позивачем було дотримано досудовий порядок розірвання договорів, встановлений статтею 188 Господарського кодексу України та 11.3 та 11.4 Договору № 3-001 від 07.03.2006, і враховуючи те, що згідно статті 849 Цивільного кодексу України передбачено безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, враховуючи, що позивачем заявлено лише вимогу про розірвання Договору № 3-001 від 07.03.2006, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання Договору № 3-001 від 07.03.2006.

З огляду на викладене, вимога позивача про розірвання Договору № 3-001 від 07.03.2006, укладеного між позивачем та відповідачем, - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Договір № 3-001 на виконання підрядних робіт від 07.03.2006, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальні Будівельні Технології»- розірвати.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні Будівельні Технології»(код ЄДРПОУ 32662289, місцезнаходження: 02160, м. Київ, проспект Воз’єднання, буд. 15) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта»(код ЄДРПОУ 14284053, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Кутузова, 2) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

                    Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення –14.12.2009