Рішення № 7093033, 15.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.12.09 р.                     Справа № 41/206пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Прудніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Салют”, м. Горлівка

до відповідача: Горлівської міської ради, м. Горлівка

про визнання недійсним з моменту укладання та таким, що не відповідає діючому законодавству України Договору № 0314 на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку від 01.10.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем, предметом якого є користування земельною ділянкою під вбудованим нежитловим приміщенням, яке знаходиться в багатоповерховому будинку по вул. Пушкінській, 9, у Центрально-Міському районі м. Горлівки

При участі представників:

від позивача: Захарченко О.В. – довіреність від 15.12.2009 року

від відповідача: Богомолова О.І. – довіреність від 19.11.2009 року № 1/5850

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Салют”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Горлівської міської ради про визнання недійсним з моменту укладання та таким, що не відповідає діючому законодавству України Договору № 0314 на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку від 01.10.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем, предметом якого є користування земельною ділянкою під вбудованим нежитловим приміщенням, яке знаходиться в багатоповерховому будинку по вул. Пушкінській, 9, у Центрально-Міському районі м. Горлівки

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у спірному договорі оренди землі не вбачається більшості істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, а також мається порушення при укладанні наведеного договору статей 6, 17, 19 Закону України „Про оренду землі” щодо строку дії договору, передачі об’єкту за актом приймання-передачі та підстав набуття права оренди земельної ділянки. Наведені обставини, згідно приписів ч. 2 ст. 15 Закону України „Про оренду землі” позивач вважає достатньою підставою для визнання спірного договору недійсним.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що спірний договір має іншу правову природу, ніж договір оренди землі та, згідно ст. 180 Господарського кодексу України, вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов – предмет, ціна та строк його дії. Відповідачем зазначено, що спірний договір містить вказані умови та укладений з дотриманням вимог ст. 181 Господарського кодексу України, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Салют”, зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 11.10.1993року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії А00 № 298831.

Згідно свідоцтва про власність від 26.07.1995 року № 59, виданого Начальником Представництва Фонду державного майна України в м. Горлівка, відповідач є власником вбудованих приміщень розташованих по вул. Пушкінській, 9 та вул. Первомайській, 25.

01.10.2008 року між Горлівською міською радою та власником вбудованого нежитлового приміщення – Товариством з обмеженою відповідальністю „Салют” (надалі - власник) укладено договір № 0314 на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку, відповідно до п. 1 якого Горлівська міська рада надає, а власник приймає у строкове платне користування земельну ділянку під вбудованим нежитловим приміщенням, яке знаходиться в багатоквартирному житловому будинку по вул. Пушкінській, 9 у Центрально-Міському районі м. Горлівки та використовується як крамниця.

Згідно п. 2 наведеного договору у користування передається земельна ділянка під вбудованим нежитловим приміщенням площею 236,0 кв.м.

На земельній ділянці знаходиться об’єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення у багатоповерховому будинку, яке належить власнику на підставі Свідоцтва про власність № 59 від 26.07.1995 року (п. 3 договору).

Договір укладено на термін володіння вбудованим нежитловим приміщенням його власником (п. 5 договору.)

Пунктами 6, 7, 8 договору обумовлено, що плата за користування земельною ділянкою вноситься власником у вигляді грошових внесків, сума плати за рік становить 2882,91 грн., плата за користування земельною ділянкою вноситься власником щомісяця протягом 30 календарних днів, що слідують за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зважаючи на наведені положення законодавства на наведені вище положення укладеного між сторонами спірного договору суд доходить до висновку, що між сторонами наявні саме правовідносини щодо оренди землі, спірний договір є договором оренди землі, оскільки регулює строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, а тому до цього договору в повній мірі застосовні положення Закону України “Про оренду землі” та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.

Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним з моменту укладання та таким, що не відповідає діючому законодавству України Договору № 0314 на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку від 01.10.2008 року.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно ч. 1 зазначеної статті Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Статтею 19 Закону України “Про оренду землі” та ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Пунктом 5 договору на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку № 0314 від 01.10.2008 року визначено, що договір укладено на термін володіння вбудованим нежитловим приміщенням його власником. Проте, наведеним пунктом договору не визначено обмеження щодо строку дії договору оренди, який, згідно наведених положень законодавства, не може перевищувати 50 років.

Тобто, в порушення ст. 19 Закону України “Про оренду землі” та ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України, спірний договір має ознаки безстрокового договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

В порушення наведеної норми, з договору на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку № 0314 від 01.10.2008 року не вбачається наявності більшості істотних умов договору оренди землі, таких як: умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.

Статтею 17 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

В порушення наведеної статті, з матеріалів справи не вбачається складання між Горлівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Салют” акту приймання-передачі земельної ділянки, наданої в оренду згідно з договором на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку № 0314 від 01.10.2008 року. Документів, які б підтверджували складання такого акту, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, згідно ст. 6 Закону України „Про оренду землі” орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Згідно наведеної статті, в редакції, яка була чинна на дату укладання спірного договору, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Прийняття Горлівською міською радою будь-якого рішення щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю „Салют” у користування земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Горлівка, вул. Пушкінська, 9, загальною площею 236,0 кв.м. матеріалами справи не доводиться. Зазначене рішення, як і рішення про затвердження проекту землеустрою щодо такої земельної ділянки до матеріалів справи не долучено.

Частиною 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом встановлено відсутність у спірному договорі оренди землі більшості з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, а також порушення при укладанні наведеного договору статей 6, 17, 19 Закону України “Про оренду землі” щодо строку дії договору, передачі об’єкту оренди за актом приймання-передачі та підстав набуття права оренди земельної ділянки.

Наведені обставини, згідно наведених приписів ч. 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, є достатньою підставою для визнання спірного договору недійсним.

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 41, 42, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір № 0314 на користування земельною ділянкою власником вбудованого нежитлового приміщення у багатоповерховому будинку від 01.10.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Салют” та Горлівською міською радою, предметом якого є користування земельною ділянкою під вбудованим нежитловим приміщенням, яке знаходиться в багатоповерховому будинку по вул. Пушкінській, 9, у Центрально-Міському районі м. Горлівки.

Стягнути з Горлівської міської ради (84646, м. Горлівка, пр. Перемоги, 67, ІН 04052749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Салют” (84617, м. Горлівка, вул. Пушкінська, 9, ЄДРПОУ 13537032) державне мито в розмірі 85грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236грн.

Суддя