Ухвала суду № 70918370, 11.12.2017, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 11.12.2017

ЄУ № 420/1778/17

Провадження №2/420/672/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 грудня 2017 року смт. Новопсков

Луганська область

Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Стеценко О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на багаторазові тимчасові виїзди за межі України неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька, та на оформлення документів для виїзду неповнолітньої дитини за кордон,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області із позовом до відповідача, в якому просить надати дозвіл малолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, на виїзд за кордон України до досягнення ним 16-річного віку у супроводі матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, без згоди та без супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4; надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, дозвіл на виготовлення паспорту для виїзду за кордон неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, виїзд за кордон України, за межі України без дозволу (згоди) батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху, оскільки вона подана без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України.

У цивільному процесі, що базується на засадах змагальності й диспозитивності, особливого значення набуває зміст позовної заяви, від якого залежать не тільки дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження, а й позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права відповідач має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Вимоги, що предявляються до змісту позовної заяви, чітко визначені у ст. 119 ЦПК України і важливими є, зокрема, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування (п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України).

Вивченням матеріалів позовної заяви встановлено, що предмет спору носить загальний характер, а позовна заява не містить чіткого визначення держави, до якої позивач має намір вивезти дитину, терміну перебування у такій країні, мету поїздки, умов проживання, а також доказів на підтвердження зазначених обставин, зокрема, що позивач разом із дитиною має намір виїхати за межі України саме до всіх країн, термінів та мети перебування дитини за кордоном, що є порушенням чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, в тому числі і порушенням Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 із змінами і доповненнями.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до абз. 2 п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, з урахуванням внесених змін і доповнень від 25 вересня 2015 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981, та практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 «Креуз проти Польщі», не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Проте, в порушення вищезазначених вимог закону позивач не надала до суду документу на підтвердження сплати судового збору. Натомість, позивач зазначила, що вона звертається до суду з даним позовом не вперше, а оригінал квитанції міститься у судді Стеценко О.С.

З цього приводу суд зазначає, що судовий збір сплачується за кожний позов окремо.

Отже, суд дійшов до висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», згідно якого за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 640 грн.), та надати до суду докази сплати судового збору, або надати до суду належним чином оформлене клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Для обєктивного та своєчасного розгляду справи, надання учасникам цивільного процесу рівних прав передбачених Конституцією України, необхідно привести позовну заяву згідно вимог чинного цивільно-процесуального законодавства.

Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, чітко зазначити, які права, свободи чи інтереси були порушені, оспорюються або не визнаються відповідачем, якими доказами підтверджуються ці обставини, в яку саме країну позивач просить надати дозвіл на виїзд дитини, необхідно довести відповідність поїздки інтересам дитини (відпочинок, розвиток, оздоровлення, відвідування родичів, тощо), надати підтверджуючі це докази (путівка, запрошення від родичів, тощо).

Крім того, позивачу необхідно надати до суду копію позовної заяви та копії всіх документів для відповідача і сплатити судовий збір у розмірі 640 грн. на р/р 31218206700223, одержувач УДКСУ у Новопсковському районі, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, код 37942461, МФО 804013, та надати до суду оригінал квитанції або надати належним чином оформлене клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Як вбачається з наданої позовної заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано. Невиконання вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України, є підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності зі ст. 121 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 119-121, 210 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на багаторазові тимчасові виїзди за межі України неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька, та на оформлення документів для виїзду неповнолітньої дитини за кордон, залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.С. Стеценко