Рішення № 70917682, 06.12.2017, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

провадження №: 2/398/409/17

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" грудня 2017 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді – Нероди Л.М.,

за участі секретаря – Борозни Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Олександрійської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Олександрійська міська рада Кіровоградської області звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про зобов’язання вчинити певні дії.

Позивач посилався на те, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 979,40 га, кадастровий номер 3510300000:04:213:0002 та розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Першотравнева, 33 та цільове призначення – для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, згідно Державного акту на право власності, що виданий 10.05.2006 року. 01.06.2016 року складено ОСОБА_2 контрольного обстеження додержання правил торгівельного та побутового обслуговування, яким зафіксовано, що земельна ділянка фактично використовується під розміщення офісу приватного підприємства «ГЕО-КАДАСТРОВИЙ ЦЕНТ», засновником якого є власник земельної ділянки – ОСОБА_1. У даному ОСОБА_2 зафіксовано факт нецільового використання ОСОБА_1 земельної ділянки, яка визначена для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (присадибна ділянка), оскільки фактично власник використовує для здійснення господарської діяльності в комерційних цілях для отримання прибутку. Відповідач використовує належну йому земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок для здійснення господарської діяльності, але не змінює цільового призначення земельної ділянки і таким чином порушує ст. 53 КУпАП, тому просить зобов’язати ОСОБА_1 в місячний термін з дня набрання законної сили рішення суду змінити цільове призначення (використання) земельної ділянки площею 979,40 га, за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Першотравнева, 33, кадастровий номер 3510300000:04:213:0002, з обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на будівництво та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування; стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала повністю та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Державного акту на право власності, що виданий 10.05.2006 року, ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 979,40 га, кадастровий номер 3510300000:04:213:0002 та розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Першотравнева, 33 та цільове призначення – для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд.

Відповідно до положень ст. 13, 14 Конституції України земля є об’єктом права власності Українського народу і є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв’язку з чим гарантоване Конституцією право власності на землю має набуватися і реалізовуватися громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 18 ЗК України визначено, що до земель України належать усі землі в межах її території, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Об’єктом права власності на землю є земельна ділянка.

Згідно зі ст. 79 ЗК України, земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами.

Здійснення прав власника землі передбачає дотримання ним обов’язків, пов’язаних з володінням земельною ділянкою, першочерговим з яких згідно з пунктом «а» частини першої статті 90 ЗК України визначено обов’язок забезпечення її використання за цільовим призначенням.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2016 року начальником управління економіки, заступником управління приватизації, оренди землі та майна, начальником відділення праці Олександрійської міської ради складено ОСОБА_2 контрольного обстеження додержання правил торгівельного та побутового обслуговування за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Першотравнева, 33. ОСОБА_2 зафіксовано, що земельна ділянка фактично використовується під розміщення офісу приватного підприємства «ГЕО-КАДАСТРОВИЙ ЦЕНТ», засновником якого є власник земельної ділянки – ОСОБА_1 та вказано про нецільове використання останнім земельної ділянки, яка визначена для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (присадибна ділянка), оскільки фактично власник використовує для здійснення господарської діяльності в комерційних цілях для отримання прибутку.

Стаття 1 Закону України «Про землеустрій» №858-ІV від 22 травня 2003 року містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку.

Відповідно ч. 2 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Стаття 21 ЗК України вказує, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 53 КУпАП).

Отже, позивач не надав належних та допустимих доказів, того, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за використання земель не за цільовим призначенням, що може вказати на беззаперечність доведеності використання відповідачем землі не за цільовим призначенням.

Однак позивач звернувся до суду з вимогою про зобов’язання ОСОБА_1 в місячний термін з дня набрання законної сили рішення суду змінити цільове призначення (використання) земельної ділянки площею 979,40 га, за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Першотравнева, 33, кадастровий номер 3510300000:04:213:0002, з обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на будівництво та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування.

Суд звертає увагу, що зміна цільового призначення земельної ділянки приватної власності здійснюється за ініціативою власника земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, який розробляється ліцензованою землевпорядною організацією.

Таким чином, вимога позивача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, наданої у власність відповідачу суперечить вимогам закону та порушує права та законні інтереси власника землі.

Аналіз наведених положень земельного законодавства дає підстави суду дійти висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача – власника землі змінити її цільове призначення не підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення судового збору у розмірі 1 378 грн. 00 коп. на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 151, 153, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Олександрійської міської ради Кіровоградської області в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА