Ухвала суду № 70916759, 12.12.2017, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2382/15-ц

Провадження № 2/346/29/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

в складі:

головуючого – судді Веселова В.М.,

секретаря – Максим’юк М.А.,

представника відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ПАТ «ОСОБА_2 та кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою до відповідача, в якій вказав,що 13 грудня 2007 року між ПАТ ОСОБА_2 та Кредит та відповідачкою було укладено кредитний договір № 2025ру3-07, на підставі якого ОСОБА_2 надав на умовах забезпеченості, повторності, строковості, платності кредитні кошти в розмірі 55 000,00 евро з кінцевим терміном погашення 13 грудня 2022 року. У зв’язку із порушенням відповідачкою взятих на себе зобов'язань щодо строків повернення кредитних коштів, банком звернуто до суду заяву про примусове стягнення заборгованості за кредитним договором і 28.07.2010р. Коломийським міськрайонним судом видано судовий наказ, яким ухвалено стягнути з позичальника та його поручителя заборгованість у сумі 830 546,11 грн. Позичальником не виконано ні рішення суду, ні вимоги кредитного договору, а саме порушено графік повернення відсотків за користування ним, в результаті чого на час подання позовної заяви за ним рахується заборгованість за відсотками та нарахована і несплачена пеня за останній календарний рік, зокрема: - сума заборгованості за кредитом - 654, 76 Євро, що в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ становить 15 891,35 грн. з розрахунку 1 Євро= 24,2705 UAH, - сума строкової заборгованості за відсотками - 706,67 Євро, що в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ становить 17 151,23 грн. з розрахунку 1 Євро = 24,2705 UAH,- сума простроченої заборгованості за відсотками - 34 916,23 Євро, що в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ становить 847 434,36 грн. з розрахунку 1Євро= 24,2705 UAH,- пеня - 3 643 197,57грн. всього загальна заборгованість у сумі 4 523 674,51 грн.

Просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за Кредитним договором № 2025pv3-07 від 13.12.2007р. у розмірі 4 523 674,51 грн. та понесені судові витрати. В подальшому позивач подав уточнення до позовної заяви (а.с.194), в якому вказав,що суд має право ухвалити рішення по справі в іноземній валюті, відповідно просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №2025pv3-07 від 13 грудня 2007 року,а саме суму строкової заборгованості за відсотками 541,78 євро, суму простроченої заборгованості за відсотками – 42121,58 євро, суму пені за прострочення заборгованості за кредитом та відсотками – 566155,78 грн.

В судове засідання представник позивача подав письмове клопотання про слухання справи у відсутність представника.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, подала до суду клопотання про призначення судової економічної експертизи за фінансово-кредитних операцій, мотивуючи свою позицію тим, що відповідачка самостійно провела розрахунки, які не співпадають з розрахунком, який надано банком.

Ознайомившись з поданим клопотанням, заслухавши думку представника відповідачки, яка підтримала своє клопотання, суд приходить до наступних висновків.

При винесенні ухвали про призначення експертизи суд вважає, що у сторін, а саме у відповідачки зокрема, було достатньо часу з 21 травня 2015 року- часу поступлення справи до суду, для встановлення фактичних обставин справи при розгляді даної справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності, доцільність проведення експертизи, не зазначив, у чому полягає потреба у спеціальних знаннях. Поставлені перед експертом питання не вимагають спеціальних досліджень, та їх вирішення віднесено до компетенції суду.

Суд вважає необґрунтованим призначення у справі судової експертизи, та як наслідок неправомірного зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

При цьому суд бере до уваги, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі № 24/489, щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.

На підставі викладеного і того факту, що основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність і, що відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд.

Суд зазначає, що справа знаходиться на розгляді в суді з 21 травня 2015 року, за клопотанням представника відповідачки у справі була призначена експертиза ухвалою суду від 11.04.2017 року, однак справа повернулась без виконання експертизи, оскільки відповідачка не оплатила послуги експерта. Відповідно справа була повернута експертною установою до суду 2 серпня 2017 року. Пояснення представника відповідачки про те, що вартість експертизи різко зросла і відповідачка не мала можливості вчасно оплатити таку експертизу, судом до уваги не беруться, оскільки саме відповідачка наполягала на проведенні експертизи і саме її клопотання було задоволено, і така неоплата є затягуванням розгляду справи по суті і порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

За таких - обставин суд приходить до висновку в необхідності відмовити в задоволенні поданого клопотання.

Керуючись ст. ст.202,203,297 ЦПК України,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 про призначення судової економічної експертизи за фінансово-кредитних операцій – відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Веселов В. М.