Ухвала суду № 70915863, 05.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №184/2265/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1679/К/17 суддя Гукова Р.М.

Категорія - 47 (І) Суддя-доповідач – ОСОБА_1

УХВАЛА

Іменем України

05 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря - Кислиці І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 міської ради до ОСОБА_2 про стягнення збитків за фактичне користування земельною ділянкою.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області - ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року ОСОБА_3 міська рада Дніпропетровської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків за фактичне користування земельною ділянкою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: вул.Партизанська,1 м.Покров, загальною площею 0,4392 га, належить до комунальної власності ОСОБА_3 міська рада Дніпропетровської області.

Відповідач ОСОБА_2 користується вказаною земельною ділянкою без оформлення відповідного договору оренди земельної ділянки та сплати орендних платежів, чим ОСОБА_3 міській раді завдано збитків у виді неодержаних доходів у розмірі 147 784,91 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь збитки за фактичне використання земельної ділянки за період з 01.10.2013 року по 30.06.2016 року в сумі 147 784,91 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2 216,77 грн.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області за фактичне використання землі збитки в сумі 143 187 гривень 16 копійок, заподіяних внаслідок неодержання доходів за фактичне використання земельної ділянки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області витрати зі сплати судового збору в сумі 2 147 грн. 80 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Так, судом не було перевірено належним чином на якій правовій підставі позивач вимагає стягнення збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за фактичне використання земельної ділянки, адже матеріали справи не містять доказів щодо належності спірної земельної ділянки до земель комунальної власності міста Покров. Також, зазначає, що позивачем не було доведено наявності його вини у користуванні спірною земельною ділянкою без належно оформленого договору оренди землі, оскільки, наданий йому для підписання ОСОБА_3 міською радою Дніпропетровської області екземпляр договору, не було оформлено належним чином, а саме: договір було підписано особою, яка не мала на це повноважень, та у договорі були відсутні дата його підписання та розмір орендної плати. У зв’язку з чим, відповідач вважає, що договір не було укладено з вини позивача, а його вина - відсутня. Крім того, зазначає, що позивачем не вірно розраховано розмір збитків, та суд надав перевагу поясненням представника позивача, а не доводам відповідача.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_3 міська рада зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Відповідач ОСОБА_2, будучи завчасно (06.10.2017 року) належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи за його апеляційною скаргою (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення йому судової повістки про виклик в судове засідання на 05.12.2017 року – т. 2 а.с. 105), в судове засідання не з'явився і про причини своєї неявки суд не повідомив, що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_3 міської ради – ОСОБА_4, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги і письмових заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 11.12.2007 року визнано за ОСОБА_2 право власності на окремо розташовану будівлю зварювальної дільниці, інв. №1005, загальною площею 283,3 кв.м., яка розташована за адресою: м.Орджонікідзе, вул.Партизанська,1.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 18.02.2008 року визнано за ОСОБА_2 право власності на окремо розташовану будівлю профілакторію ТО-1, ТО-2, загальною площею 666,3 кв.м., яка розташована за адресою: м.Орджонікідзе, вул.Партизанська,1.

Рішенням Орджонікідзевської (ОСОБА_3) міської ради Дніпропетровської області №11 від 23 квітня 2013року «Про заяву ОСОБА_2 щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду по вул. Партизанська,1» вирішено затвердити «проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування та експлуатації власних нежитлових будівель та споруд гр. ОСОБА_2 на території Орджонікідзевської міської ради м.Орджонікідзе, вул.Партизанська,1 Дніпропетровської області. Передано в оренду ОСОБА_2 терміном на 5 років земельну ділянку, кадастровий номер 1212100000:01:114:0063, площею 0,4392 га для обслуговування власних нежитлових будівель та споруд по вул.Партизанська,1. Крім того, зобов’язано ОСОБА_2 укласти договір оренди земельної ділянки з Орджонікідзевською міською радою та вжити заходів щодо його державної реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства України.

Договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 міською радою та ОСОБА_2 не укладено.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 27.07.2016 року №387 створено Комісію по визначенню розміру збитків, заподіяних власнику землі – територіальній громаді м.Покров у складі: Голова комісії – ОСОБА_5 – заступник міського голови; Члени комісії – ОСОБА_6 – начальник управління Держгеокадастру у Нікопольському районі Дніпропетровської області або представник за довіреністю; ОСОБА_7 – в.о. начальника юридичного відділу; ОСОБА_8 – головний спеціаліст відділу землекористування; ОСОБА_9 – начальник відділу архітектури та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю – головного архітектора міста; ОСОБА_10 – заступник начальника фінансового управління – начальник відділу доходів; ОСОБА_11 – начальник відділу економіки; ОСОБА_12 – начальник відділу землекористування; ОСОБА_2 – землекористувач або його представник за довіреністю.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області від 25.08.2016 року №439 було затверджено Акт з розрахунком визначення розміру збитків, заподіяних власнику землі – територіальній громаді м.Покров громадянином ОСОБА_2 внаслідок фактичного використання земельної ділянки площею 0,4392 га, яка використовується ним для обслуговування та експлуатації власних нежитлових будівель та споруд по вул.Партизанська,1 на території ОСОБА_3 міської ради.

Згідно Розрахунку заборгованості по сплаті за користування земельною ділянкою ОСОБА_2 за період з 01.11.2013 року по 01.08.2016 року не отримана позивачем орендна плата складає 147 784,91 грн.

Листом від 31.08.2016 року №11/353-3043/16, який отриманий відповідачем 09.09.2016 року, ОСОБА_2 направлено рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області від 25.08.2016 року №439 та копію розрахунку заборгованості по сплаті за користування земельною ділянкою, а також повідомлено про нараховану йому суму збитків у розмірі 147 784,91 грн. за фактичне використання земельної ділянки та запропоновано погасити існуючу заборгованість

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 використовує земельну ділянку площею 0,4392 га для обслуговування та експлуатації власних нежитлових будівель та споруд по вул.Партизанська,1 на території ОСОБА_3 міської ради, а тому повинен сплатити позивачу суму збитків у розмірі 147 784,91 грн. за фактичне використання земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 80 Земельного Кодексу України, суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Стаття 83 Земельного кодексу України передбачає, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Відповідно до положень ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України, відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини на Україні з питання оренди землі, є ОСОБА_9 України «Про оренду землі».

Відповідно ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.ст.122-124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення та без формування нової земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Таким чином, перед тим, як надавати відповідному органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування технічну документацію із землеустрою, зацікавленій особі необхідно звернутись до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, отримати дозвіл органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, укласти договір з ліцензованою юридичною особою на виготовлення технічної документації і тільки після цих дій можливо надати технічну документацію з землеустрою на розгляд органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_2 використовує земельну ділянку площею 0,4392 га для обслуговування та експлуатації власних нежитлових будівель та споруд по вул. Партизанська,1 на території ОСОБА_3 міської ради без достатніх на те правових підстав та без наявності правовстановлюючих документів, що порушує вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 міська рада Дніпропетровської області не є власником спірної земельної ділянки спростовуються матеріалами справи та висновками суду першої інстанції про їх оцінці.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Орджонікідзевської (ОСОБА_3) міської ради Дніпропетровської області №11 від 23 квітня 2013року «Про заяву ОСОБА_2 щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду по вул. Партизанська,1» вирішено затвердити «проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування та експлуатації власних нежитлових будівель та споруд гр. ОСОБА_2 на території Орджонікідзевської міської ради м.Орджонікідзе, вул.Партизанська,1 Дніпропетровської області. Передано в оренду ОСОБА_2 терміном на 5 років земельну ділянку, кадастровий номер 1212100000:01:114:0063, площею 0,4392 га для обслуговування власних нежитлових будівель та споруд по вул.Партизанська,1, тобто ОСОБА_2 визнавав факт належності спірної земельної ділянки саме ОСОБА_3 міській раді Дніпропетровської області, у зв’язку з чим самостійно звернувся до ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачі цієї земельної ділянки в оренду.

При цьому, саме відповідача ОСОБА_2 було зобов’язано укласти договір оренди земельної ділянки з Орджонікідзевською (ОСОБА_3) міською радою та вжити заходів щодо його державної реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства України, а доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача повноважень на звернення до суду з даним позовом та щодо не укладення договору оренди саме з вини позивача колегією суддів розцінюються як намір уникнути відповідальності.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. г ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

У п. п. 3.7, 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі

питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року №6 зазначено, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284.

Враховуючи наведені обставини, згідно з правилами ст. 22, 1166 ЦК України, п. г ч. 1 ст. 90, ст. 156 ЗК України, у позивача виникло право на відшкодування збитків заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (упущена вигода).

Відповідно до п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п. 2 цього Порядку, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районною державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, що створили ці комісії.

В п.3 цього Порядку вказано, що неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 201 Закону України, для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі», обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, в тому числі і земельної ділянки по вулиці Партизанська,1, розраховувалась Держгеокадастром з урахуванням коефіцієнтів індексації з встановлення вартості 1 кв.м. та помноження на загальний розмір земельної площі.

Рішенням №6 (18 сесії 6 скликання) Орджонікідзевської (ОСОБА_3) міської ради Дніпропетровської області від 23.03.2012 року «Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Орджонікідзевської міської ради», затверджені ставки орендної плати за користування земельними ділянками на території Орджонікідзевської міської ради.

Згідно додатку до рішення Орджонікідзевської (ОСОБА_3) міської ради, земельна ділянка, якою фактично користується відповідач, відноситься до п. 10 «Для обслуговування будівель і споруд щодо видів діяльності, не визначених пп.2-9 цього додатку», на яку встановлена ставка орендної плати в 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту інфляції.

Ця ставка у відсотках діяла з 01.04.2012 року до 01.05.2014 року.

Зазначене рішення та додаток до нього були оприлюднені в офіційному виданні Позивача газеті «Козацька Вежа» в №13 (1814) від 30.03.2012 року та на Інтернет сайті міської ради.

Рішенням №17 (38 сесії 6 скликання) Орджонікідзевської (ОСОБА_3) міської ради Дніпропетровської області від 10.04.2014 року «Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Орджонікідзевської (ОСОБА_3) міської ради», затверджені ставки орендної плати за користування земельними ділянками на території Орджонікідзевської міської ради та встановлена ставка орендної плати в 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Ця ставка у відсотках діє з 01.05.2014 року та по теперішній час.

Зазначене рішення та додаток до нього були оприлюднені в офіційному виданні позивача газеті «Козацька Вежа» в №15 (1920) від 18.04.2014 року та на Інтернет сайті міської ради, а тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо невірного визначення ставки орендної плати, як такі, що спростовуються вищевикладеним.

Як вбачається з матеріалі справи, розрахунок заборгованості ОСОБА_2 проведено у відповідності до вищезазначених ставок та з урахуванням нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (т.1 а.с. 30), а тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо невірного розрахунку завданих збитків.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2017 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: