Ухвала суду № 70915772, 23.10.2017, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3832/17

Провадження № 2-з/216/64/17

УХВАЛА

про забезпечення позову

23.10.2017 м.Кривий Ріг

Дніпропетровська область

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Онопченка Ю.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко В.В.,

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивачів ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області заяву представника позивачів ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі Дніпропетровської області ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі Дніпропетровської області ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

Представник позивачів ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про забезпечення позову, в якому просила зупинити дію рішення Центрально-Міської районної у місті ради від 04.06.2017 року за № 190 «Про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 від ОСОБА_2 та ОСОБА_1В.» та повернути батькам малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що утримуються в КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Криворізької міської ради. Представник позивачів у своїй заяві обґрунтовує застосування у виді забезпечення позову саме зупинення дії рішення про відібрання дітей та повернення батькам дітей тим, що відібрання дітей відповідачем не відповідає інтересам дітей, порушує їх права та свободи і врешті є способом маніпуляції з метою змусити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнати вину в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні.

У судовому засіданні позивачі та їхній представник ОСОБА_3 клопотання підтримали та просили його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення такого клопотання, посилаючись на його безпідставність.

Заслухавши позивачів і представників сторін, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі Дніпропетровської області ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2017 року клопотання представника позивачів ОСОБА_3 про забезпечення позову повернуто, оскільки не надано доказів на підтвердження необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову, не обґрунтовано чому невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Представник позивачів ОСОБА_3 знову звернулась до суду з аналогічним клопотанням про забезпечення позову, в якому просить зупинити дію рішення відповідача про відібрання дітей та повернути батькам дітей.

Згідно зі ст. ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення позову.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Положеннями статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як убачається з матеріалів справи, позивачі при зверненні до суду з позовом до Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі Дніпропетровської області ради просили суд визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 04.06.2017 року за № 190 про негайне відібрання малолітніх дітей від позивачів та повернути батькам малолітніх дітей.

Таким чином, вимоги клопотання про забезпечення позову фактично співпадають з позовними вимогами.

Тобто, задовольнивши клопотання в обраний позивачами спосіб, суд фактично вирішить спір по суті.

Крім того, представником позивачів достатньо не обґрунтовано, яким чином розселення дітей може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що в задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_3 про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі Дніпропетровської області ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом п’яти днів з дня її проголошення, а у разі її постановлення без участі особи, яка її оскаржує - протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Онопченко Ю.В.