Рішення № 7091571, 12.11.2009, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа №2-2000/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2009 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

при секретарі Мельниковій І.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом Комунального підприємства “Служба єдиного замовника” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач комунальне підприємство “Служба єдиного замовника” м.Димитрова звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території. В обґрунтування вимог вказав, що відповідач є власником квартири за адресою: м-н «Молодіжний», 8/24, м.Димитров Донецької області. Оскільки відповідач, в період з 01.09.2006р. до 01.07.2009р. не сплачувала плату з утримання будинку та прибудинкової території, заборгованість з якої за вказаний період становить 2345,27 грн., комунальне підприємство просить суд стягнути з неї на його користь вказану заборгованість та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. Крім того, позивач вважає, оскільки боржник прострочила виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, вона зобов’язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому просить стягнути з відповідача на його користь втрати від інфляційних процесів в сумі 616,58 грн., три відсотка річних в сумі 89,13 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася у порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством. Клопотання про перенесення розгляду справи до суду не надіслала.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і не має необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, що не з'явилися.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Димитровською держнотконторою 07.11.1997р. у будинку, який знаходиться на балансі комунального підприємства “Служба єдиного замовника”, яке згідно статуту є юридичною особою і балансоутримувачем всіх жилих будинків.

Як  вбачається з довідки КП “СЄЗ” та долученого до матеріалів справи  письмового розрахунку, плата з утримання будинку та прибудинкової території в період з 01.09.2006р. до 01.07.2009р. відповідачем не сплачувалась, заборгованість з плати з утримання будинку та прибудинкової території за вказаний період складає 2345,27 грн.

Згідно ст.156 ЖК України власник квартири в багатоквартирному будинку  зобов’язаний брати участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території та проведенні ремонту. Це ж положення визначено п.17 Правил користування жилими примiщеннями будинкiв i прибудинковими територiями, згідно якого власники квартир зобов’язанi вносити плату на обслуговування i ремонт будинку щомiсячно не пiзнiше 10-го числа наступного мiсяця.

Оскільки відповідач в період з 01.09.2006р. до 01.07.2009р. не сплачувала зазначені витрати, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача і стягнути з відповідача на користь позивача зазначену в позові суму заборгованості у розмірі 2345,27 грн.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми в порядку статті 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Тарифна політика у житлово-комунальному господарстві здійснюється на підставі чинного законодавства, основу правового регулювання якого складають Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надано органам місцевого самоврядування. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що позовні вимоги ґрунтуються на договорі, предметом якого є надання комунальних послуг населенню. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також права та обов’язки сторін визначаються спеціальним Законом від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», норми якого не містять санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання. Не містить їх і Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20 лютого 2003 року № 554-IV. Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємством на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Законом України від 13 листопада 1996 року «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», чинного і на теперішній час, у зв’язку з невиконанням державою зобов’язання по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населення тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 10 січня 2002 року з наступними змінами та доповненнями регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб’єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи підприємницької діяльності, тобто на сферу житлово-комунальних послуг, де платником є фізична особа, він не поширюється.

Таким чином, на думку суду, положення статті 625 Цивільного кодексу України на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання з оплатою населенням комунальних послуг, не поширюється. Тому вимоги позивача щодо нарахування та стягнення з відповідачів втрат від інфляційних процесів та 3% річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, задоволенню не підлягають.

Оскільки відповідачами порушено договір найму жилого приміщення, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача і стягнути з них на користь позивача суму заборгованості з несплаченої квартплати, а також у відповідності зі ст.88 ЦПК України понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Судом встановлено, що рішенням Димитровської міської Ради від 24.12.2008року позивач звільнений від сплати судового збору, що зараховується в місцевий бюджет, тому відповідно до ст.88 ЦПК України судовий збір в розмірі 51 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.156, 162 ЖК України, п.17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та при будинковими територіями, ст.ст.10, 60, 79, 81, 88, 213, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України,  суд  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства „Служба єдиного замовника” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства “Служба єдиного замовника” (розрахунковий рахунок 26000980103842 в Донбаскій філії ВАТ «Кредитпромбанк» м.Донецька Димитровське відділення, МФО 335593, код ЄДРПОУ 32062555) заборгованість з квартирної плати за період з 01.09.2006р. до 01.07.2009р. в сумі 2345,27 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Димитровського міського суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя