Ухвала суду № 70914290, 22.11.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7447/17

Провадження № 2/204/2249/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 листопада 2017 року м.Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Нізік О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и л а:

21 листопада 2017 року до суду надійшла вищезазначена позовна заява.

22 листопада 2017р., згідно з реєстром передачі справ, матеріали позовної заяви передані судді Нізік О.В.

Згідно з ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України (1618-15). У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України, а саме: не у повному обсязі було сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру; не сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру; у позовній заяві необхідно уточнити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги і зазначити докази, що підтверджують кожну обставину. Так, в позовній заяві зазначено, що угоди про добровільний поділ майна, що є у спільній сумісній вартості подружжя станом на сьогоднішній день не досягнуто, але з боку відповідачки вчинено дії щодо вивезення спільного майна з квартири, однак не зазначено доказів на підтвердження цього. Також слід зазначити, чи звертався позивач до відповідача з приводу зазначених у позові обставин та яку було отримано відповідь. Окрім того, до позовної заяви з усуненими недоліками слід додати її та копії всіх документів, що будуть додаватися до неї, відповідно для суду та відповідача.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно, розмір судового збору повинен розраховуватися з ціни позову.

Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленимистаттями 69 -72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Проте матеріали позовної заяви не містять доказів щодо погодження з відповідачем вартості спірного майна подружжя, як і доказів про дійсну вартість спірного нерухомого на час подачі позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Позивачем у позовній заяві було зазначено ціну позову у розмірі 81440 грн. та сплачено судовий збір у розмірі 814 грн. 40 коп., що вочевидь не відповідає дійсній вартості вказаного в позові спірного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні положення містяться у п. 2 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких встановлено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 р. з наступними змінами і доповненнями, розяснено, що вартість спірного майна визначається за згодою сторін, а при його відсутності по дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Враховуючи те, що позивачем було зазначено ціну позову вартості спірного майна, що вочевидь не відповідає дійсній вартості вказаного в позові спірного майна, суд на підставі ч. 2 ст. 80 ЦПК України попередньо визначає розмір судового збору у максимальному розмірі, оскільки згідно із ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 8000грн.

Окрім того, відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 188668685 від 21.08.2017р. на суму 814 грн. 40 коп. про сплату судового збору. Таким чином, беручи до уваги часткову сплату позивачем судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 814 грн. 40 коп. сума, яку необхідно доплатити становить 7185 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно із положеннями ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640грн.

Позовна заява містить окремі вимоги майнового та немайнового характеру, а саме, вимоги щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя, визнання права спільної власності на 1/2 частку квартири та у спільній власності залишити 1/2 частину квартири.

Крім того, п. 41 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» встановлено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Згідно з п. 42 вищевказаної постанови виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Зокрема, це позови про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним).

Проте, документу, який би підтверджував місцезнаходження нерухомого майна на території Чечелівськогоо району м.Дніпра, позивачем зазначено не було.

Відповідно до ч. 1 ст.120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно для суду та сторін.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У звязку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Виходячи із вищевикладеного, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду документу про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою (за такими банківськими реквізитами: одержувач УД КСУ у Чечелівському районі м. Дніпра Дніпропетровської обл., р/р 31216206700008, ЄДРПОУ 37989253, МФО 805012, банк ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код платежу 22030101, код ЄДРПОУ суду 02891345, призначення платежу: судовий збір) у сумі 7185 грн. 60 коп., так як позивачем було частково сплачено судовий збір, та надання суду документу про сплату судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру у сумі 640 грн. (або доказів на підтвердження звільнення від його сплати), викладення у позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину та приведення позовної заяви у відповідність до вищевказаних вимог та додати їх до позовної заяви та до позовної заяви з усуненими недоліками слід додати її та копії всіх документів, що будуть додаватися до неї, відповідно для суду та відповідача.

Керуючись ст.ст.119-121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

у х в а л и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків три дні з дня отримання ухвали

Розяснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду у встановлений строк, заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Нізік