Ухвала суду № 70914129, 21.11.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7154/17

Провадження № 2/204/2183/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 листопада 2017 року м.Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Нізік О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради про захист прав споживачів та зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

09 листопада 2017 року до суду надійшла вищезазначена позовна заява.

10 листопада 2017р., згідно з реєстром передачі справ, матеріали позовної заяви передані судді Нізік О.В.

10 листопада 2017 року відповідно до ст. 109 ЦПК України надісланий запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області для визначення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання сторін.

Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 20 листопада 2017 року сторони зареєстровані на території Чечелівського району м. Дніпра.

Згідно з ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України (1618-15). У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України, а саме: не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору.

Посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів», є хибним. Позивач зобов'язаний сплатити судовий збір.

Так, пункт сьомий статті пятої Закону України «Про судовий збір» у первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, повязаними з порушенням їхніх прав.

Однак, на сьогодні Закон України «Про судовий збір» зазнав змін, стаття пята даного закону викладена у новій редакції, відповідно до якої особи, які зазначені у цій статті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях відповідно до зазначеного у ній переліку.

За змістом цієї норми Закону з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, такі особи як споживачі виключені.

Зазначений перелік є вичерпним щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Таким чином, оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви позивач зобовязаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із положеннями ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640грн.; у позовній заяві необхідно уточнити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги і зазначити докази, що підтверджують кожну обставину.

Як зазначає Пленум ВС України у постанові №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суду першої інстанції» у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Пунктом 22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» звернуто увагу судів на те, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст.119 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», з наданням відповідно до ст.120 ЦПК України її копії та копій долучених документів для відповідача. При цьому зазначивши про те, яке його право як споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Позивач не зазначив норму права або Закону України, що передбачає врегулювання його порушеного права. Також слід більш конкретно викласти прохальну частину позовної заяви, щоб у разі задоволення позову існував механізм виконання такого рішення суду.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У звязку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Виходячи із вищевикладеного, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду документу про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (яка містить дві вимоги), яка подана фізичною особою (за такими банківськими реквізитами: одержувач УД КСУ у Чечелівському районі м. Дніпра Дніпропетровської обл., р/р 31216206700008, ЄДРПОУ 37989253, МФО 805012, банк ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код платежу 22030101, код ЄДРПОУ суду 02891345, призначення платежу: судовий збір) у сумі 640 грн. (або доказів на підтвердження звільнення від його сплати) і приведення позовної заяви у відповідність до вищевказаних вимог.

та приведення позовної заяви у відповідність до вищевказаних вимог.

Керуючись ст.ст.119-121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

у х в а л и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради про захист прав споживачів та зобовязання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків два дні з дня отримання ухвали

Розяснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду у встановлений строк, заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Нізік