Вирок № 70913828, 12.12.2017, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1796/16-к

провадження №1-кп/176/15/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі колегії :

головуючого судді Кучми В.В.,

суддів Крамар О.М., Волчек Н.Ю.,

при секретарі Петренко Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води Дніпропетровської області кримінальне провадження, відомості про злочин в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2016 року за №12016040450000061, у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, який підприємницькою діяльністю не займається, на обліку в територіальному центрі зайнятості населення не перебуває, не одружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, опікуном чи піклувальником не призначався та інших утриманців не має, військово забов»язаний, державних відзнак та нагород не має, інвалідність за висновком МСЕК щодо якого не встановлена, судимого 26.06.2017 року Криворізьким районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 3, 70, 75 КК України до позбавлення волі 3 роки з випробувальним терміном 2 роки, мешкаючого без реєстрації за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Червоне, вул. Шкільна буд. 5, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України,

за участю учасників судового провадження: прокурора в кримінальному провадженні -ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги - ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 обвинувачується органами досудового розслідування в наступному.

У ОСОБА_1 з раніше знайомою йому особою, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, у невстановлений слідством час, однак не пізніше 20.00 години 23.01.2016 року, виник спільний злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Керуючись цим умислом, 23.01.2016 року, приблизно о 20.15 годині, ОСОБА_1 спільно з особою, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, попередньо розподіливши злочинні ролі у вчиненні кримінального правопорушення, заготувавши невстановлений слідством предмет, візуально схожий на ніж, прибули за адресою: АДРЕСА_1, де мешкала ОСОБА_4 спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_5.

В той же день, тобто 23.01.2016 року, приблизно о 20.20 годині, перебуваючи на міжповерховому майданчику біля квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_1О, виконуючи попередньо обумовлену роль пособника, з метою усунення перешкод у вчиненні злочину, достовірно знаючи про те, що власники зазначеної квартири його знають, постукав у двері квартири, повідомивши ОСОБА_5 про те, що за дверима знаходиться саме він, внаслідок чого ОСОБА_5 відчинив двері, тим самим забезпечивши доступ до житла.

Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, реалізуючи раніше обумовлені злочинні ролі, особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, як безпосередній виконавець злочину, дістала заздалегідь заготований невстановлений слідством предмет, візуально схожий на ніж, та погрожуючи ОСОБА_5 вказаним предметом, який сприймався потерпілим як реальна загроза для його життя та здоров я, із застосуванням погроз наказала останньому пройти в середину вищевказаної квартири.

ОСОБА_5, побоюючись застосування відносно нього насильства, відійшов від дверей, тим самим надавши доступ для проникнення у житло, в якому він проживав зі своєю дружиною ОСОБА_4

Виконавши свою злочинну роль пособника, ОСОБА_1 попрямував за особою, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, до вказаної квартири, зачинивши за собою двері та зробивши спільні з цією особою, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, злочинні дії таємними для сторонніх осіб.

ОСОБА_1О, не будучи безпосереднім виконавцем нападу, направленого на заволодіння майном ОСОБА_4, про те, достовірно розуміючи та бажаючи заволодіння майном у такий спосіб, перебував в коридорі вказаної квартири, спостерігаючи за активними діями виконавця злочину - особи, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, яка в цей час, пройшовши разом з ОСОБА_5, погрожуючи останньому невстановленим досудовим розслідуванням предметом, візуально схожим на ніж, до спальної кімнати вказаної квартири, де в той час перебувала ОСОБА_4.

Перебуваючи в коридорі вказаної квартири ОСОБА_1 спостерігав за тим, як особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, підійшла до ОСОБА_4 та, погрожуючи невстановленим слідством предметом, візуально схожим на ніж, почала вимагати у останньої надання всіх наявних у неї грошових коштів. Надалі ця особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, отримавши доступ до коштів, які перебували в наданому ОСОБА_4 гаманці, заволоділа ними в сумі 1000 грн купюрами різного номіналу.

ОСОБА_1 продовжив спостерігати далі за злочинними діями особи, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, яка в той час підійшла до ОСОБА_4 та подавивши психічну волю ОСОБА_4 шляхом демонстрації невстановленого слідством предмета, візуально схожого на ніж, наказала ОСОБА_4 зняти з себе належні їй золоті прикраси а саме: дві золоті сережки 585 проби, загальною вагою 4 грами, вартістю 3540,36 грн та золоту каблучку з камінцем червоного кольору, 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 2655,27 грн. ОСОБА_4, виконуючи наказ цієї особи, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, зняла з себе та передала цій особі вказані предмети.

Після чого, ОСОБА_1, продовжуючи спостерігати за активними діями особи, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, яка в цей час, перебуваючи в спальній кімнаті вказаної квартири, зі стільця, що знаходився у вказаній кімнаті, поряд з ліжком, шляхом нападу заволоділа мобільним телефоном марки «Nокіа 6233», чорного кольору, вартістю 400 грн.

Діючи далі з єдиним злочинним умислом, направленим на напад з метою заволодіння майном, особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, прослідувала до вітальної кімнати вказаної квартири, де побачила телевізор марки «LG 42LS345», вартістю 7600 грн, що знаходився на спеціально обладнаній підставці, яким ця особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, заволоділа шляхом нападу, відкрито для власників майна, які сприймали загрозу для їх життя та здоровя реальною та не чинили опору щодо заволодіння їхнім майном.

Після чого, особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, спільно з ОСОБА_1, утримуючи при собі майно, яким вони заволоділи шляхом нападу, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 та ОСОБА_4 матеріальну шкоду, яка відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №763 від 15.04.2016 складає 14195,63 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується органами досудового розслідування в тому, що своїми умисними протиправними діями скоїв кримінальне правопорушення проти власності, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України, за ознаками пособництва у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України.

Показав, що він не здійснював пособництво у вчинені розбійного нападу з іншою особою, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, з метою заволодіння майном потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, пояснивши, що в січні 2016 року напередодні у вечері він з особою, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, разом перебували у нього вдома за адресою Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Червоне, вул. Шкільна буд. 5, де розпивали спиртні напої, та коли закінчилось спиртне, то пішли до ОСОБА_5, оскільки він знав, що останні торгують горілкою власного виробництва та живуть найближче, коли прийшли, то він стукав у двері та розмовляв з ОСОБА_5, бо вони його знають як мешканця селища, а коли той відчинив двері, то він зайшов, дав гроші за горілку та перебував тільки в коридорі, коли Гуров пішов до дальньої кімнати за горілкою, то особа, з якою він прийшов, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, пішла за ним та що там відбувалось, він не бачив і не чув, він стояв та чекав доки винесуть горілку. Коли особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, вийшла з кімнати, то під рукою в неї був плазмовий телевізор, відносно якого йому пояснила, що ОСОБА_5 були винні гроші та таким чином повернули борг, після чого пішли назад до нього до дому. По дорозі особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, запропонувала йому, що якщо хоче випити, то тоді щоб він допоміг продати телевізор, на що він погодився та допомагав продати телевізор, пропонуючи знайомим. Про те, що коли йшли до ОСОБА_5 купувати горілку, то що при цьому особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, мала при собі предмет, схожий на ніж, чи інший подібний предмет, та мала намір шляхом погроз за допомогою такого предмету заволодіти майном та речами потерпілих, він про це не знав, та про це з цією особою вони ніколи не розмовляли, він був впевнений, що тільки йшли купувати горілку.

Потерпіла ОСОБА_4 показала, що 23 січня 2016 року, увечері приблизно о 20 годині її чоловік ОСОБА_5 відчинив вхідні двері та до квартири зайшли обвинувачений ще з однією особою, обвинувачений ОСОБА_1 лишився стояти біля входу в коридорі квартири, а ця інша особа з її чоловіком пройшли до кімнати, в якій в цей час знаходилась вона на ліжку та дивилась телевізор. Першим до кімнати зайшов її чоловік, який потім відступив та став стояти у кутку кімнати, слідом за чоловіком зайшла особа, яка тримала в руці ніж з білою рукояткою, та підійшовши до неї, стала погрожуючи цим ножем і вимагати видати гроші й коштовності, на що сприймаючи погрози як реальні, вона передала цій особі гаманець, в якому знаходились гроші приблизно 1000 грн, зняла з себе та передала прикраси сережки та каблучку, з табуретки, яка стояла поряд з ліжком, особа побачила та взяла її мобільний телефон, а потім, звернувши увагу на телевізор, який був ввімкнений і працював у суміжній кімнаті, підійшла та взяла цей телевізор, після чого вийшла з кімнати, та потім разом з ОСОБА_1 вийшли з квартири. Увесь час, коли забирала речі, ця особа тримала ніж та погрожувала ним, ОСОБА_1 увесь цей час знаходився в коридорі та нічого не робив, через дверний отвір їй було видно ОСОБА_1 та вона бачила як той спостерігає як інша особа, яка прийшла з ним, погрожує їй ножем та забирає речі. Помітила, що ця особа була в камуфляжних штанах. Потерпіла плуталась в показаннях, суперечливо показала, що вона чула голос ОСОБА_1, який просив відчинити двері, в той час вказала, що слухала телевізор, який голосно працював, та взагалі нічого не чула, а лише бачила як її чоловік пішов відчиняти вхідні двері. Після того, як ОСОБА_1 з цією особою пішли геть, то вона пішла до сусідів поскаржитися з цієї нагоди.

ОСОБА_7 у якості свідка показала, що в один з днів січня місяця, який саме не памятає, приблизно після 21 години, до неї зайшла сусідка ОСОБА_4 та розповіла, що з нею та її чоловіком трапився неприємний випадок, що до них додому прийшов ОСОБА_1 з особою, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, ця особа приставляла до її горла ножа, вимагала зняти каблучку, сережки, віддати гроші, а коли вона віддала, то забрала телевізор та пішли геть. Вхідні двері відчинив її чоловік після того як обізвався ОСОБА_1, сам ОСОБА_1 нічого не вчиняв, а тільки стояв у прихожій.

Свідок ОСОБА_8 дав показання про те, що в один з днів, який саме не памятає, увечері десь з 20.00 до 21.00 години, додому до них з дружиною приходив ОСОБА_1, який їм пропонував купити плазмовий телевізор, який бажає продати його знайомий, коли приходив і пропонував, то був без телевізора.

Свідок ОСОБА_9 показав, що взимку рік потому біля подвіря, де мешкає ОСОБА_1, він зустрів останнього, який став пропонувати йому купити телевізор, який бажає продати його знайомий, та вказав на чоловіка, який в цей час був неподалік з телевізором в руках, а потім став віддалятись від них у невідомому напрямку.

Як свідок ОСОБА_10А дав показання про те, що взимку рік потому, між 20-21 годинами, коли він на автомобілі повертався з роботи додому, то по дорозі в світлі фар протягом кількох секунд помітив чоловіка, одягненого в камуфляжний одяг, який на плечі ніс плазмовий телевізор чорного кольору, діагоналлю приблизно 32 дюйми, обличчя не розгледів та впізнати не може.

З витягу кримінального провадження №12016040450000061 вбачається, що від 24.01.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за заявою потерпілої ОСОБА_4 про те, що в день її звернення 23.01.2016 року близько о 20 год 20 хв невстановлені особи, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу через вхідні двері, проникли до приміщення квартири №12, яка знаходиться в будинку №13 розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Червоне, вул. Гагаріна, де незнайомий чоловік, на голові якого був одягнений капюшон, під загрозою ножа та фізичного насилля заволодів майном ОСОБА_4, після чого з місця вчинення злочину зникли.

Протоколом від 23.01.2016 року підтверджується, що в цей день об 22 горд 45 хв дійсно була прийнята така заява від потерпілої ОСОБА_4

З протоколу огляду від 23.01.2016 року вбачається, що за участю та в присутності понятих було встановлене та оглянуте місце події, яким являється квартира №12, що розташована в будинку №13 по вул. Гагаріна в с. Червоне Криворізького району Дніпропетровської області.

З дослідженого протоколу від 24.01.2016 року предявлення особи для впізнання за фотознімками, з доданими до цього протоколу світлин осіб під номерами як невідємною частиною цього протоколу витікає, що свідок ОСОБА_9 за участю і в присутності понятих вказав на особу, зображену на фотознімку під №3, на якому являлась зображена особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, як на чоловіка, який 23.01.2016 року в с. Червоне Криворізького району, маючи при собі телевізор, пропонував йому його купити.

Згідно довідки слідчого Криворізького відділення поліції КВП ГУНП в Дніпропетровської області ОСОБА_11 від 24.01.2016 року в цьому протоколі предявлення особи для впізнання серед інших осіб він розмістив зображення особи, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, на фото, яке позначено під №3.

На дослідженому гарантійному талоні для телевізора марки «LG» мається печатка та зображення даних «ИИН 36962487 ООО «Комфи Трейд» вул. Кропоткіна,35».

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння від 27.01.2016 року ОСОБА_1 на момент проведення такого медичного огляду станом на 24.01.2016 року о 9.00 годині перебував у стані алкогольного спяніння.

З дослідженого протоколу від 26.01.2016 року слідчого експерименту, з доданими до протоколу фото таблицями, витікає, що потерпіла ОСОБА_4 при відтворенні обстановки та обставин на місці події в квартирі за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_1, в присутності понятих, вказала на місце в кімнаті квартири, де невідомий чоловік погрожував їй, вказала на кімнату, до якої потім цей чоловік вийшов з привласненим майном, вказала на місце в кімнаті квартири, де в момент коли виходив цей чоловік стояла вона та бачила, як ОСОБА_1 стояв при вході до зали та спостерігав.

З протоколу від 02.02.2016 року предявлення особи для впізнання за фотознімками, з доданими до протоколу світлинами осіб під номерами як невідємною частиною цього протоколу, витікає, що потерпіла ОСОБА_4 за участю та в присутності понятих впізнає та вказує на особу, зображену на фотознімку під №3, на якому являлась зображена особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, як на чоловіка, який 23.01.2016 року близько о 20.20 год прийшов разом з ОСОБА_1 до її квартири та погрожуючи насильством, небезпечним для її життя, заволодів її майном.

Згідно довідки слідчого Криворізького відділення поліції КВП ГУНП в Дніпропетровської області ОСОБА_11 в цьому протоколі предявлення особи для впізнання серед інших осіб дійсно було розміщено зображення особи, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, на фото, яке позначено під №3.

У дослідженому висновку судово-товарознавчої експертизи №763 від 15.04.2016 року виведена ринкова вартість плазмового телевізора «LG 42LS345» станом на 23.01.2016 року, яка складає 7600 грн, ринкова вартість сережок проби №585 у вигляді петлі з кріпленням форми ромба, вагою близько 2 грами кожна, станом на 23.01.2016 року складає 3540,36 грн, золотої каблучки проби №585 з камінцем червоного кольору, вагою близько 3 грами становить 2655,27 грн, та виведена ринкова вартість мобільного телефону марки «Nокіа 6233», чорного кольору, станом на 23.01.2016 року складає 400 грн.

У висновку судової психіатричної експертизи №71 від 29.03.2016 року виведено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період часу інкримінованого діяння виявляв психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, має синдром залежності (F 10.2 згідно МКБ-10), в стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності в цей час не знаходився, знаходився в стані простого алкогольного та психотропного сп'яніння, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, так само й на цей час.

Крім того, в цьому висновку виведено що за своїм психічним станом міг правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, та може давати про них показання.

Відповідно до ст. 97 КПК України суд визнає та приймає як допустимий доказ у сукупності з іншими доказами показання свідка сусідки ОСОБА_7, яка не являлась очевидцем події та дала показання тільки зі слів, які чула від потерпілої ОСОБА_4 після того, як та до неї звернулась, оскільки її показання повністю співпадають, як такі узгоджуються з показаннями самої потерпілої, які остання дала безпосередньо в судовому засіданні.

Суд не визнає та не приймає як допустимий доказ протокол від 06.07.2016 року допиту у якості потерпілого ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 80-81), який був складений слідчим за результатами допиту останнього за життя під час досудового розслідування, який поданий стороною обвинувачення на підтвердження обставин, на які б могла вказати ця особа в судовому засіданні, з посиланням на неможливість допиту цієї особи у звязку зі смертю, оскільки згідно вимог ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або на отриманих у порядку, передбаченому статтею225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них.

Судом не досліджувались речові докази, оскільки такі виходячи з дизпозитивності стороною обвинувачення не були включені до обсягу доказування та не були надані в судовому засіданні.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні відносні та допустимі докази, що були зібрані та надані стороною обвинувачення, суд приходить до висновку про не доведеність вчинення кримінального правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України, а саме за ознаками його пособництва у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя для потерпілої особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та при цьому поєднаному з проникненням у житло.

Так, показання потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_7, яка про те, що трапилося дізналась від потерпілої та з її слів показала про аналогічні обставини, згідно яких ОСОБА_12 відгукнувся та просив відчинити двері, увійшов до помешкання квартири та перебував у прихожій, коли в цей час в іншій кімнаті квартири інша особа, яка увійшла разом з ОСОБА_12, стала вчиняти дії - погрожувати ОСОБА_4 та її чоловікові ножем, вимагати гроші, прикраси, та коли заволоділа і з цими та іншими речами мобільним телефоном, телевізором вийшла з квартири, після чого ОСОБА_1 послідкував за цією особою, не доводять повною та достатньою мірою, що ОСОБА_1 таким чином діяв саме спільно з цією особою, будучи поєднаним спільним умислом, будучи наперед обізнаним про дії, які мала вчинити ця особа як безпосередній виконавець злочину з застосуванням заздалегідь приготовленого предмету у вигляді ножа, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи при цьому настання цих наслідків, заздалегідь попередньо домовившись про спільні дії, з розподілом ролей у цих спільних діях, відповідно до яких ОСОБА_1 мав виконати роль посібника та забезпечити доступ до житла, постукавши керуючись саме таким умислом як знайомий у двері квартири потерпілої.

Показання потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_7 з її слів, дані слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_4, які співвідносяться між собою, вказують та доводять тільки те, що ОСОБА_1 лише увійшов до квартири з іншою особою, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, та перебував в середині квартири в той час, коли ця особа стала вчиняти та вчиняла протиправні дії в іншій кімнаті квартири відносно потерпілих.

Про це не заперечував сам обвинувачений, який вказав на ті самі обставини, пояснивши, що разом з цією особою прийшли до квартири ОСОБА_4 для того, щоб купити горілки, коли вони прямували до ОСОБА_4, то він був впевнений, що вони йдуть тільки для того щоб купити горілки, про те чи мала при собі в цей момент особа предмет у вигляді ножа, він не знав як і про умисел цієї особи. Він відгукнувся, оскільки потерпілі знали його як мешканця цього селища та він раніш купував у них горілку, коли увійшли до квартири, то він - ОСОБА_1 дійсно передав потерпілому ОСОБА_5 гроші на грілку, з чим він і прийшов, не здогадуючись про наміри особи, з якою прийшов, та став чекати доки потерпілий винесе горілку, а коли ОСОБА_5 пішов до іншої кімнати за горілкою, то за ним послідкувала особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, та що відбувалось там, він не бачив.

Оцінюючи докази, суд знаходить, що показання потерпілої ОСОБА_4, які дані нею в судовому засіданні, суперечать даним слідчого експерименту, проведеного за її ж участю, як і окремі показання та вказівки потерпілої ОСОБА_4 під час проведення цього слідчого експерименту.

Даючи показання, потерпіла ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_1 лишався стояти біля входу в коридорі квартири, через дверний отвір їй було видно ОСОБА_1 та вона бачила як той спостерігає як інша особа, яка прийшла з ним, погрожуючи їй ножем забирає речі, коли до кімнати, де вона перебувала, зайшла ця особа та стала погрожувати ножем, то в цей момент вона знаходилась на ліжку та дивилась телевізор, який перебував у суміжній кімнаті. В ході слідчого експерименту ОСОБА_4 вказала на загальний вид місця, де невідомий чоловік погрожував їй, та при цьому вона не вказувала та не демонструвала, що вона знаходилась саме на ліжку, на фото таблиці убачається ліжко на відстані від дверного отвору, яке є закрите міжкімнатною перегородкою. На місце, звідки ОСОБА_1 спостерігав за діями особи, під час слідчого експерименту вказувала неоднаково та суперечливо, що в цей момент він стояв біля входу до цієї кімнати, та в той же час, що стояв в іншому місці біля вхідних дверей. За результатами слідчого експерименту були зафіксовані та відображені загальний вид місця, де як вказує потерпіла їй погрожувала особа з метою заволодіння майном, загальний вид приміщення, де перебував ОСОБА_1 коли їй погрожувала особа, при цьому не відтворювались більш детально обстановка та обставини події, безпосередньо шляхом демонстрації потерпілою де саме вона знаходилась в момент нападу, в якому положенні перебувала, сиділа, лежала чи інше, куди дивилась та інше, не залучались статисти та за допомогою статистів за вказівкою потерпілої не відтворювалось де саме перебувала особа, яка здійснювала щодо неї напад, в момент нападу, яким саме чином погрожувала їй ножем, в якому саме місці стояв ОСОБА_1 та в якій позі, куди дивився, та з цього ракурсу за участю статиста е відображено який відкривався ракурс його бачення, та інше.

Суд приходить до висновку, що такі показання потерпілої, які суперечать з даними слідчого експерименту за її участю, які також суперечать між собою, як такі не спростовують твердження обвинуваченого про те, що він дійсно не знав про наміри та не бачив, що саме відбувалось в кімнаті під час розбійного нападу іншою особою, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження.

Всі ці суперечності в доказах викликають сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину групою осіб, у вчиненні якого він діяв як посібник, та згідно закону тлумачаться на користь останнього.

Так само, показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, які показали, що ОСОБА_1 за часом після події пропонував їм купити плазмовий телевізор, показання свідка ОСОБА_10, про те, що рухаючись на авто протягом кількох секунд бачив силует чоловіка, який на плечі ніс плазмовий телевізор, як самі по собі так і у сукупності зі здобутими доказами ці докази не доводять повною та достатньою мірою вину ОСОБА_1 у вчиненні ним діяння саме шляхом пособництва у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, яке було вчинене ним за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, його обєктивну та субєктивну сторону в межах висунутого обвинувачення.

З протоколів предявлення особи для впізнання за фотознімками потерпілою ОСОБА_4 від 02.02.2016 року, свідком ОСОБА_9 від 24.01.2016 року витікає, що перша серед інших предявлених для впізнання світлин на фотознімку впізнала особу, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, як того чоловіка, який прийшовши увечері з ОСОБА_1 до її квартири, при цьому саме той, а не ОСОБА_1, погрожував їй насильством, небезпечним для її життя та здоровя, та таким чином заволодів її майном, та що другий серед світлин інших осіб впізнав цю особу, яка самостійно пропонувала йому придбати телевізор. Як такі ці докази також не доводять у сукупності між собою та з іншими доказами вину ОСОБА_1 у вчиненні пособництва у розбійному нападі, за попередньою змовою групою осіб з цією особою , яке інкримінуються останньому та у звязку з цим склад вчиненого останнім діяння в цілому.

Особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, яка приймала участь у цій справі до оголошення її в розшук, з посиланням на положення ст. 63 Конституції України, відмовилась давати суду показання до завершення дослідження усіх доказів , та здобути ці докази в судовому засіданні виявилось не можливим.

Потерпілий ОСОБА_5 є померлим 22.12.2016 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть особи I-KИ №727012, виданим Тернівським районним у місті ОСОБА_13 відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області, актовий запис №1593 від 23.12.2016 року (т. 2 а.с. 191), у звязку з чим допит цієї особи з обєктивних причин також є не можливий.

Суд мав можливість дослідити лише ті подані докази та в обсязі, який виходячи з дизпозитивності та рівності сторін кримінального провадження у порядку ч. 1 ст. 349 КПК України був визначений та запропонований стороною обвинувачення.

Висновок судової психіатричної експертизи №71 від 29.03.2016 року відносно ОСОБА_1 як доказ свідчить, що останній являвся дієздатний під час інкримінованого діяння.

Висновком №763 від 15.04.2016 року підтверджується виведена експертом ринкова вартість плазмового телевізора «LG 42LS345», золотих сережок та каблучки, мобільного телефону марки «Nокіа 6233», які належали потерпілій ОСОБА_4, з урахуванням їх зносу, виведеної на момент їх заволодіння шляхом розбійного нападу. Однак цим висновком як доказом собою та в сукупності з іншими доказами по справі також не підтверджується і не доводиться причетність ОСОБА_1 у пособництві цього розбійного нападу з метою заволодіння цим майном.

Таким чином, оцінюючи зібрані та досліджені у судовому засіданні вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що основане на всебічному, повному та неупередженому розгляді усіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку що кожен із здобутих доказів окремо чи в сукупності між собою не підтверджує повною і достатньою мірою факт вчинення діяння обвинуваченим.

У відповідності до положень ст. 91 КПК України у кримінальному проваджені підлягають доказуванню у тому числі: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обовязок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, та обєктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01 листопада 1996 року (з наступним змінами) «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»: при розгляді кримінальних справ повинен суворо дотримуватись закріплений в частині 1 ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинності, у відповідності до якого особа вважається не винуватою у скоєнні злочину та не може бути підданою кримінальному покаранню до тих пір, доки її винуватість підтверджена в законному порядку й встановлена обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого доказувати свою невинність. Усі сумніви відносно доведеності вини особи трактуються на користь останнього; п. 19 визнання особи винуватою у скоєнні злочину може мати місце лише у випадку доведеності її вини.

Визнати причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України при вищезазначених обставинах суд вважає неможливим, оскільки вчинення кримінального правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України, усіма зібраними доказами у їх сукупності повною і достатньою мірою є не доведене.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 373 КПК України передбачено, що суд ухвалює виправдувальний вирок у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність визнати ОСОБА_1 невинниму пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України та виправдати останнього через недоведеність вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

У відповідності до ст. 124 КПК України процесуальні витрати розподіляються у разі ухвалення обвинувального вироку. Таким чином, понесені по цій справі та підтверджені судові витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи №763 від 15.04.2016 року в сумі 195 гривен компенсуються за рахунок держави.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України при вирішенні питання про долю речових доказів, суд вважає доцільним гарантійний талон для телевізора марки «LG» з печаткою та зображенням даних «ИИН 36962487 ООО «Комфи Трейд» вул. Кропоткіна, 35», білий конверт з речовиною чорного кольору, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігатись в матеріалах цього провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 невинним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України.

Виправдати ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України через недоведеність вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази гарантійний талон для телевізора марки «LG» з печаткою та зображенням даних «ИИН 36962487 ООО «Комфи Трейд» вул. Кропоткіна, 35», білий конверт з речовиною чорного кольору, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя

Судді