Вирок № 70910118, 04.12.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2017 Справа №607/12720/17

(№ 1-кп/607/1165/17)

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за № 12017210010003113 від 21 вересня 2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Тронки Н.В., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника Вереса М.Я.,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 на початку вересня 2017 року, знаходячись у лісопосадці неподалік ТРЦ «Подоляни», що по вул. Текстильній, 28Ч в м. Тернополі, знайшов поліетиленовий пакет синього кольору, розгорнувши який, виявив вогнепальну гладкоствольну зброю, а саме - обріз виготовлений саморобним способом з одноствольної мисливської рушниці 16-го калібру, моделі «ІЖ-5» із серійним номером «НОМЕР_1», шляхом укорочення ствола до залишкової довжини 405 мм та руків'я до залишкової довжини 140 мм. В момент виявлення зброї в ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, не маючи передбаченого законом дозволу, ОСОБА_2 умисно взяв знайдену вогнепальну зброю із собою, таким чином придбавши зброю, та одразу переховав зброю у тій же лісопосадці під кущем і тим самим зберігав вогнепальну зброю. Після цього ОСОБА_2 підшукував покупців з метою збуту знайденої ним вогнепальної зброї. 21 вересня 2017 року, близько 16:00 год., ОСОБА_5, який перебував на території залізничного вокзалу в м. Тернополі, під час розмови з раніше незнайомим йому ОСОБА_6 (анкетні дані змінено), запропонував останньому придбати вищевказану вогнепальну зброю та домовився про місце та час її збуту, а також обумовив ціну. 22 вересня 2017 року в після обідню пору доби ОСОБА_2 взяв раніше заховану в лісопосадці неподалік ТРЦ «Подоляни» в м. Тернополі знайдену ним вогнепальну зброю, яка знаходилась у поліетиленовому пакеті синього кольору, помістив її під свою куртку та переніс на зупинку громадського транспорту ТРЦ «Подоляни» в м. Тернополі, де сів у тролейбус №3, яким перевіз зброю на зупинку громадського транспорту «Залізничний вокзал», що по вул. Б. Хмельницького в м. Тернополі, після чого направився у раніше домовлене із ОСОБА_6 (анкетні дані змінено) місце, а саме за адресою: м. Тернопіль вул. Чорновола, 7, де його вже очікував покупець ОСОБА_6 (анкетні дані змінено). 22 вересня 2017 року, близько 17:30 год., ОСОБА_2 підійшов до вище вказаного місця по вул. Чорновола, 7 в м. Тернополі, де його вже чекав ОСОБА_6 (анкетні дані змінено), та збув останньому за грошові кошти в сумі 600 гривень вогнепальну гладкоствольну зброю, а саме - обріз виготовлений саморобним способом з одноствольної мисливської рушниці 16-го калібру, моделі «ІЖ-5» із серійним номером «НОМЕР_1», шляхом укорочення ствола до залишкової довжини 405 мм та руків'я до залишкової довжини 140 мм. В результаті своїх умисних дій ОСОБА_2 порушив вимоги «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них. а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21 серпня 1998 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та показав, що дійсно ним було вчинено злочини у відповідні час, дату, місці, спосіб та відповідних обставин. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_2 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно, як придбання, зберігання, носіння та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, його ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан його здоров'я, що є задовільним, обставини, які пом'якшують покарання - визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2, йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, ступінь тяжкості вчиненого злочину, із врахуванням його характеризуючих даних.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2017 року на грошові кошти в сумі 600 гривень: три купюри номіналом 200 грн. серії УМ9462632, ЕД0569511, УС5950864 слід скасувати.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення балістичної експертизи.

Питання речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КІІК України, суд, -

УXВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_2, відповідно до ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2017 року на грошові кошти в сумі 600 гривень: три купюри номіналом 200 грн. серії УМ9462632, ЕД0569511, УС5950864 - скасувати.

Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення балістичної експертизи № 1.2-410/17 від 29 вересня 2017 року в розмірі 1237 грн. (одна тисяча двісті тридцять сім гривень) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази:

- вогнепальну гладкоствольну зброю, а саме - обріз виготовлений саморобним способом з одноствольної мисливської рушниці 16-го калібру, моделі «ІЖ-5» із серійним номером «НОМЕР_1», шляхом укорочення ствола до залишкової довжини 405 мм та руків'я до залишкової довжини 140 мм, які згідно постанови про передачу на зберігання речових доказів від 30 вересня 2017 року, здані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області - знищити, після набрання вироком законної сили;

- грошові кошти в сумі 600 гривень: три купюри номіналом 200 грн. серії УМ9462632, ЕД0569511, УС5950864, які, згідно постанови про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 22 вересня 2017 року знаходяться при матеріалах кримінального провадження - повернути ГУНП в Тернопільській області, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін